Ухвала суду № 139401464, 26.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

26.08.2026Справа № 910/8671/26За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна,34-А, прим.48, ідентифікаційний номер 32365441)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Помічник (за дорученням судді) Голишева У.І.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від заявника Забарін А.Ф.,

від боржника Пшенична В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2026 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» у зв`язку з наявною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання призначено на 19.08.2026.

10.08.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства.

18.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2026 відкладено підготовче засідання на 26.08.2026.

26.08.2026 до Господарського суду містаКиєва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агрінол» на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак».

У судове засідання, призначене на 26.08.2026 з`явилися повноважні представники заявника та боржника.

Ініціюючим кредитором у судовому засіданні подано суду оригінали документів, копії яких долучено до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" зареєстровано за адресою: 02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" в Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" наявна заборгованість у розмірі 607 509,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" заявником подано до суду копії видаткових накладних № АП 1412017 від 14.12.2021 та № АП 2102022 від 21.02.2022, товарно-транспортних накладних № АП 1412017 від 14.12.2021 та № АП 2102022 від 21.02.2022, податкових накладних №626 від 14.12.2021, №899 від 21.02.2022 та квитанції про реєстрації даних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Акту звірки станом на 31.03.2025 по Договору від 01.02.2017, претензій від 09.06.2026 з доказами направлення.

За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агрінол» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АСКАНІЯ-ПАК (Покупець) укладено Договір на поставку товару № 1/17 від 01.02.2017, за яким Постачальник здійснює поставку товару покупцю.

Протягом терміну дії договору та згідно його умов, ініціюючим кредитором здійснено поставку Товару на загальну суму 24 039 837,78 грн., з яких боржником було оплачено Товар в сумі 23 709 236,80 грн.

У зв`язку з цим, неоплаченими залишені наступні видаткові накладні: АП № 1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн.; АП № 2102022 від 21.02.2022 на суму 60 000,00 грн. Дані видаткові накладні підписані та скріплені печаткою ТОВ «НВП Агрінол», та містять застереження про те, що ТОВ «Асканія-Пак» від підписання накладних відмовилося.

Таким чином, заборгованість ТОВ «Асканія-Пак» перед ініціюючим кредитором за поставлений товар за вказаними видатковими накладними становить 330 600,98 грн.

У зв`язку із тим, що Боржником не було оплачено наявну заборгованість, ТОВ НВП Агрінол на юридичну та фактичну адресу Боржника направлено претензію від 09.06.2025 № 09/06-2 в якій просило протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити 330 600,98 грн. та санкції за порушення строку виконання зобов`язання на загальну суму 214 422,13 грн.

Також, ТОВ Науково виробниче підприємство Агрінол на суму наявної заборгованості нараховано інфляційні втрати та 3 % річних в розмірі: видаткова накладна АП № 1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн. - за період з 15.12.2021 по 08.07.2026 - 192 751,28 грн. (інфляційні втрати) та 37 053,80 грн. (3 % річних) - 229 805,08 грн.; видаткова накладна АП № 2102022 від 21.02.2022 на суму 60 000,00 грн. - за період з 22.02.2022 по 08.07.2026 - 39 227,50 грн. (інфляційні втрати) та 7 875,62 грн. (3 % річних) - 47 103,12 грн.

У відзиві на заяву боржник наголосив, що акт звірки підписаний лише зі сторони ТОВ «НВП Агрінол» без зазначення посади, прізвище, ім`я та по батькові особи що підписала даний акт, а зі сторони ТОВ «Асканія-Пак» вказано «відмовився від підписання». Також, видаткові накладні підписані лише зі сторони ТОВ «НВП Агрінол».

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Як слідує з наданої боржником копії Договору на поставку товару № 1/17 від 01.02.2017, право власності на товар, а разом і з ним ризик випадкового знищення переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару (пункт 2.6 Договору).

У пункті 3.1 Договору вказано, що асортимент, кількість товару, що поставляється, зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до положень п. 9.1. Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання.

Згідно до умов Додаткової угоди № 1 від 11.12.2017 до Договору, Сторони прийшли до взаємної згоди змінити п. 9.1. Договору, та продовжили його дію до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання. Крім того, сторони прийшли до взаємної згоди змінити преамбулу та п. 12 Договору «Реквізити сторін», та виклали їх в новій редакції, змінивши назву Кредитора з Товариства з обмеженою відповідальністю «Російсько-Українське спільне Наукове-виробниче підприємство Агрінол» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство Агрінол».

Із наданих до суду доказів слідує, що видаткові накладні: АП № 1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн.; АП № 2102022 від 21.02.2022 на суму 60 000,00 грн., виписані з посиланням на Договір на поставку товару № 1/17 від 01.02.2017, підписані та скріплені печаткою ТОВ «НВП Агрінол», та містять застереження про те, що ТОВ «Асканія-Пак» від підписання накладних відмовилося.

При цьому, ТОВ «НВП Агрінол» зареєстровано за вказаною поставкою товару податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною 1 статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Так, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним. Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Заперечуючи проти вимог ініціюючого кредитора, боржник також звернув увагу, що строк дії договору, за яким пред`явлені вимоги щодо наявної заборгованості, вже закінчився на час поставки товару.

Однак, з наданої керівником ТОВ НВП-Агрінол податкової звітності ТОВ Асканія-Пак (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року) вбачається, що ТОВ Асканія-Пак відобразило у власній податковій звітності господарську операцію із придбання у ТОВ НВП-Агрінол товару за видатковою накладною АП №1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн.

У постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 зазначено, якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 зауважила про те, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Беручи до уваги, що ТОВ Асканія-Пак відобразило в своїй податковій звітності господарську операцію із придбання у ТОВ НВП-Агрінол товару за видатковою накладною АП №1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн., в якій містить посилання про її складання на підставі Договору № 1/17 від 01.02.2017, суд вважає доведеним ініціюючим кредитором обставини наявності між сторонами господарських правовідносин із поставки товару за Договором № 1/17 від 01.02.2017.

Суд наголошує, що факт господарської операції може підтверджуватися сукупністю доказів, а не лише первинними документами.

Також, судом ураховані заперечення боржника проти акту звірки станом на 31.03.2025 по Договору № 1/17 від 01.02.2017, оскільки останній підписаний ініціюючим кредитором в односторонньому порядку.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо зауважень боржника з приводу відсутності доказів отримання претензії від 09.06.2025 № 09/06-2, суд зазначає наступне.

ТОВ НВП Агрінол долучено докази вручення ТОВ Асканія-Пак: претензії від 09.06.2025 Вих. № 09/06-1, яка була направлена на юридичну адресу Боржника (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В); претензії від 09.06.2025 Вих. № 09/06-2, яка була направлено на фактичну адресу Боржника (02068, м. Київ, а/с 51).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом за наслідками дослідження сукупності наданих доказів установлено, що борг за поставлений товар становить 330 600,98 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Також, ТОВ Науково виробниче підприємство Агрінол на суму наявної заборгованості нараховано інфляційні втрати та 3 % річних в розмірі: видаткова накладна АП № 1412017 від 14.12.2021 на суму 270 600,98 грн. - за період з 15.12.2021 по 08.07.2026 - 192 751,28 грн. (інфляційні втрати) та 37 053,80 грн. (3 % річних) - 229 805,08 грн.; видаткова накладна АП № 2102022 від 21.02.2022 на суму 60 000,00 грн. - за період з 22.02.2022 по 08.07.2026 - 39 227,50 грн. (інфляційні втрати) та 7 875,62 грн. (3 % річних) - 47 103,12 грн.

За арифметичним перерахунком суду, вимоги ініціюючого кредитора в цій частині є обґрунтованими.

Відтак, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Асканія-Пак грошових зобов`язань у сумі 607 509,18 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

26.08.2026 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія-Пак, перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наразі, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які зазначені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ураховуючи наведене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія-Пак, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія-Пак.

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадженняу справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1167 від 02.07.2013), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадженян у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи;

7) щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років;

8) за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Потупало Наталія Ігорівна здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1167 від 02.07.2013) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Потупало Н.І. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382).

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" (69019, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 34-А, прим. 48, ідентифікаційний номер 32365441) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382) у розмірі 607 509,18 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382).

5. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382), текст якого додається.

6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, вул. Бориспільске шосе, 41в, ідентифікаційний номер 32157382) арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1167 від 02.07.2013).

7. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Потупало Н.І. (розпоряднику майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 15.10.2026 для подачі до Господарського суду міста Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 04.11.26 о 12:10 Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 7.

11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 26.10.2026 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали направити боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно реєстру боржників), органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)

Повний текст ухвали виготовлено 02.09.2026

Суддя Д.В. Мандичев