Ухвала суду № 139401334, 28.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.08.2026Справа № 910/1159/26

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 910/1159/26

За позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

без виклику представників сторін,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський", в якому просить суд:

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Гаражнобудівельного кооперативу "ПЕЧЕРСЬКИЙ", оформлені Протоколом № 1 від 10.07.2025, який нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тисячною Тетяною Петрівною, реєстровий номер 430;

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Гаражнобудівельного кооперативу "ПЕЧЕРСЬКИЙ", оформлені Протоколом № 3 від 08.08.2025.

- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів членів Гаражнобудівельного кооперативу "ПЕЧЕРСЬКИЙ", оформлені Протоколом № 4 від 21.08.2025, який нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колпаковою Вікторією Володимирівною, реєстрові номери 2907, 2908.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що його не було повідомлено належними чином про скликання та проведення позачергових загальних зборів, які відбулися 10.07.2025, 08.08.2025, 21.08.2025, що позбавило можливості взяти участь у їх проведенні та голосуванні за рішення, які приймалися на вказаних загальних зборах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/1159/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2026.

23.03.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Гаврилюк Олени Сергіївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує. Також до відзиву були додані відповіді на питання позивача в порядку ст. 90 ГПК України.

23.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

30.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Крім того, 30.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли:

- клопотання про витребування з Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчених копій матеріалів реєстраційної справи Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" (ідентифікаційний код - 22921752);

- клопотання про витребування у відповідача оригіналів документів: Довідки (підтвердження повідомлення) від 30.06.2025 про повідомлення ОСОБА_1 , про проведення позачергових загальних зборів ГБК "Печерський", які мали відбутися 10.07.2025 року; Акту-Повідомлення про отримання ОСОБА_1 протоколу №2-2025 від 28.07.2025; Висновку спеціаліста № 4 від 17.03.2026 ОСОБА_2 , виконаного на замовлення Голови правління Кооперативу ОСОБА_3;

- клопотання про зобов`язання відповідача виконати вимоги ст. 90 ГПК України та надати вичерпні відповіді на питання (із наданням доказів, що підтверджують відповідні обставини) задані мною відповідачу у позовній заяві від 04.02.2026 - у формі заяви свідка; вирішити питання про накладення штрафу на Голову правління гаражнобудівельного кооперативу "ПЕЧЕРСЬКИЙ" ОСОБА_3 за невиконання вимог суду;

- заява свідка - ОСОБА_1 .

Підготовче засідання у справі № 910/1159/26 не відбулося, у зв`язку з хворобою судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 підготовче засідання у справі призначено на 07.05.2026.

20.04.2026 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Гаврилюк Олени Сергіївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Присутній у підготовчому засіданні 07.05.2026 представник позивача підтримав позов та просив задовольнити усі раніше подані клопотання.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, щодо задоволення поданих позивачем клопотань не заперечував та просив визнати явку ОСОБА_1 у наступне судове засідання обов`язковою.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотань позивача про витребування з Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчених копій матеріалів реєстраційної справи Гаражнобудівельного кооперативу "Печерський" (ідентифікаційний код - 22921752); про витребування у відповідача оригіналів документів; про зобов`язання відповідача виконати вимоги ст. 90 ГПК України та надати відповіді на питання позивача, зазначені у позовній заяві, у формі заяви свідка. Водночас, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу.

Крім того, суд задовольнив усне клопотання представника відповідача про розгляд справи за присутності позивача.

Враховуючи необхідність отримання витребуваних документів, суд вирішив відкласти підготовче засідання до 04.06.2026.

27.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли відповіді на питання позивача.

28.05.2026 поштою на адресу суду від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли витребувані документи.

01.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Враховуючи необхідність витребування оригіналу протоколу № 2 від 28.07.2025 для його огляду в судовому засіданні, суд у підготовчому засіданні 04.06.2026 оголосив перерву до 09.07.2026.

09.07.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.08.2026, яка занесена до протоколу судового засідання.

Разом з тим, станом на час проведення судового засідання 27.08.2026 у місті Києві було оголошено сигнал «повітряної тривоги», у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся.

27.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- заборонити загальним зборам Гаражно-будівельного кооперативу «ПЕЧЕРСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 22921752) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі приймати рішення щодо виключення членів кооперативу та прийняття нових членів кооперативу, внесення змін до статуту та затвердження нової редакції статуту, обрання членів та голови правління, обрання членів та голови ревізійної комісії;

- заборонити до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Гаражно-будівельного кооперативу «ПЕЧЕРСЬКИЙ» (ЄДРПОУ 22921752).

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що позивачу стало відомо, що відповідач під час розгляду даної справи вживає заходи для скликання загальних зборів без моєї участі та ініціює прийняття рішень, пов`язаних з управлінням кооперативом, з подальшим внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про свого учасника (позивача).

Відтак, заявлені заходи забезпечення позову щодо заборони загальним зборам приймати певні рішення та проведення реєстраційних дій спроможне забезпечити фактичне виконання майбутнього судового рішення у даній справі в разі задоволення позову позивача, оскільки без нього буде неможливим виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, 27.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення проти заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Суд враховує, що обрання належного, відповідного до предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Також судом враховано те, що під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд не має вдаватися до оцінки обґрунтованості позову та вірогідності його задоволення, а керується власним уявленням про те, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову.

Заявник просить застосувати заходи забезпечення позову, зокрема, заборонити загальним зборам Гаражно-будівельного кооперативу «ПЕЧЕРСЬКИЙ» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі приймати рішення щодо виключення членів кооперативу та прийняття нових членів кооперативу, внесення змін до статуту та затвердження нової редакції статуту, обрання членів та голови правління, обрання членів та голови ревізійної комісії, проте така вимога фактично є абстрактною, оскільки позивачем не зазначено коли мають відбуватися загальні збори членів кооперативу та які конкретно рішення мають бути на них прийняті.

Серед іншого, суд звертає увагу, що предметом розгляду у справі № 910/1159/26 є правомірність прийняття загальними зборів членів ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» конкретних рішень позачергових загальних зборів членів ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ», оформлених Протоколом № 1 від 10.07.2025, Протоколом № 3 від 08.08.2025, Протоколом № 4 від 21.08.2026. Натомість, заява про забезпечення позову фактично спрямована на обмеження прийняття майбутніх, самостійних рішень загальних зборів Кооперативу у 2026 році, що буде безпідставним втручанням суду у діяльність ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» та впливати на права інших членів Кооперативу, які не є учасниками даної справи.

Суд зазначає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову у вигляді заборони загальним зборам членів ГБК «ПЕЧЕРСЬКИЙ» приймати рішення з питань порядку денного, а також пов`язаних із цим заборон іншим суб`єктам вчиняти дії щодо організації та проведення таких зборів за своєю правовою природою фактично спрямовані на блокування проведення загальних зборів та діяльності органів управління Кооперативу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України перелік заходів забезпечення позову визначений законом, а застосування інших заходів можливе лише у випадках, прямо передбачених законом або міжнародним договором і не передбачає такого заходу, як зупинення дії рішень загальних зборів або заборона їх прийняття загалом. При цьому положення п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України допускають можливість застосування інших заходів забезпечення позову виключно у випадках, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Водночас позивачем не наведено жодної норми закону чи міжнародного договору, яка б прямо передбачала можливість застосування такого заходу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21, у якій зазначено, що захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів товариства не належить до передбачених процесуальним законом, а відтак не може бути застосований судом.

Крім того, судом ураховано правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2024 у постанові по справі № 916/4893/23, що заборона прийняття рішень з усіх питань порядку денного фактично унеможливлює проведення загальних зборів як таких, що є неприпустимим втручанням у діяльність товариства та виходить за межі допустимих заходів забезпечення позову.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства та мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Також заявником належними засобами доказування не доведено наявності обставин, які б свідчили про реальну загрозу істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту його прав у разі невжиття заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам ст. 136, 137 ГПК України, є непропорційними, такими, що порушують баланс інтересів сторін та інших учасників корпоративних правовідносин, у зв`язку з чим підстави для їх застосування відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати прокуратури по сплаті судового збору в сумі 1311,20 грн за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 01.09.2026.

Суддя А.І. Привалов