Рішення № 139401141, 02.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/86/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 Справа № 908/1530/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, 69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 53, в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Петро-Михайлівської сільської ради, 70015, Запорізька область, Запорізький район, с. Петро Михайлівка, вул. Миру, 70

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс, 01113, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26

про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

23.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Петро-Михайлівської сільської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс на користь Петро-Михайлівської сільської ради несплачену орендну плату за договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в розмірі 6135,82 грн;

- розірвання договору оренди землі б/н від 30.07.2009, кадастровий номер 2321581300:01:003:0077, площею 3,2263 га, укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Геодезіс;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс повернути Петро-Михайлівській сільській раді земельну ділянку площею 3,2263 га, кадастровий номер 2321581300:01:003:0077, розташовану на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026, справу № 908/1530/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1530/26, присвоєно справі номер провадження 15/86/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1530/26.

Запропоновано відповідачу в строк до 27.07.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк до 11.08.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 24.08.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасного та повного внесення орендних платежів за договором оренди б/н від 30.07.2009, що є істотним порушення та надає підстави для розірвання договору оренди, і як наслідок повернення земельної ділянки орендарем. Звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Петро-Михайлівської сільської ради обґрунтовується тим, що систематична повна несплата відповідачем орендної плати за землю порушує право даної територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів. Нездійснення Петро-Михайлівською сільською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади селища Олександрівка свідчить про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для їх представництва.

Відповідач відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування відзиву не надіслав.

Про відкриття провадження у справі відповідач був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (набрав законної сили 18.10.2023) вбачається, що з 18.10.2023, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Станом на 25.06.2026 (на час відкриття провадження у справі) у суду відсутні відомості щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Через відсутність у ТОВ Геодезіс електронного кабінету ухвала від 25.06.2026 про відкриття провадження у справі № 908/1530/26 направлялась поштовим відправленням на адресу реєстрації відповідача: 01113, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26. Ухвала була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду через закінчення встановленого терміну зберігання, що підтверджується перевіркою статусу відстеження рекомендованого листа.

Зважаючи на викладене, ухвала суду від 25.06.2026 розміщена на сторінці офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі Громадянам. Оголошення про виклик.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзиву, як у встановлений в ухвалі суду від 25.06.2026 процесуальний строк для подачі відзиву, так і після отримання ухвали суду, відповідач не надав. Інших клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

На підставі розпоряджень голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 21.07.2008 № 640, від 01.12.2008 № 1139, від 02.04.2009 № 341, від 19.05.2009 № 485, від 10.07.2009 № 672 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Геодезіс (Орендарем) укладено договір оренди землі б/н від 30.07.2009 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних земельних часток (паїв), яка знаходиться на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 3,2263 га пасовищ (ділянка № 5), яка знаходиться на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер: 2321581300:01:001:0077.

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні (п. 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8443,00 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданим Відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області 24.04.2029 (п. 4 договору).

За змістом п. 8 договору, договір укладено на строк 49 років з моменту набуття чинності договору після державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 9, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 272,64 грн за 1 га на рік. Платежі вносяться на рахунок Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, на території якої знаходиться земельна ділянка, що передається в оренду. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 35 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 38 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Договір оренди землі б/н від 30.07.2009 посвідчено 30.07.2009 державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області Кравченко О.М. та зареєстровано у ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2009 за № 040926000043.

Згідно із Актом про передачу та прийом земельних ділянок (паїв) і погодження зовнішніх меж ТОВ Геодезіс передано земельну ділянку загальною площею 3,2263 га.

За інформацією, наданою ГУ ДПС у Запорізькій області листом №4630/5/08-01-04-01-05 від 02.04.2026, починаючи з 2021 року ТОВ Геодезіс податкова звітність не подавалась. Згідно з даними ІКС «Податковий борг» станом на 01.04.2026 у ТОВ Геодезіс наявний податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за земельні ділянки, розташовані в Петро-Михайлівській територіальній громаді.

За доводами прокурора, відповідачем постійно порушуються умови договору та строки внесення орендної плати за землю, а позивач належних заходів реагування не вживає, з огляду на що окружною прокуратурою встановлені підстави для стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди землі б/н від 30.07.2009 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:01:001:007.

Земельна ділянка кадастровий номер номером 2321581300:01:001:0077, площею 3,2263 га, розташована на території Дніпровської сільської ради.

При цьому, як зазначалось вище, предметом договору оренди землі б/н від 30.07.2009 є земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних земельних часток (паїв).

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції на час укладення договору оренди), передбачалося, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

При цьому, положення ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в чинній редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», визначають, що невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості) (ч. 2 ст. 13 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, з 01.01.2019 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні») орендодавцем нерозподілених земельних ділянок та/або невитребуваних часток (паїв) після формування їх у земельні ділянки є відповідна сільська, селищна, міська рада, яка реалізуючи відповідну компетенцію надає відповідні ділянки/частки (паї) в оренду та, відповідно, має право на отримання орендної плати від суб`єктів господарювання користувачів таких ділянок/часток (паїв).

Наведеним встановлено, що починаючи з 01.01.2019 орган державної влади в особі Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, як сторона договору, позбулася будь-яких повноважень щодо спірної земельної ділянки на користь органу місцевого самоврядування за місцем розташування землі, тобто колишньої Дніпровської сільської ради Вільнянського району.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» встановлено, що до складу Петро-Михайлівської територіальної громади входять наступні території громад: Петро-Михайлівська, Гнаровська, Дніпровська, Тернівська.

Крім цього, згідно з підпунктом 1 пункту 61 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зміни до Закону внесені в результаті прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» № 1009-IX, який набрав чинності 06.12.2020) до прийняття закону про адміністративно територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням положення, яким передбачено, що у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Також, підпунктом 9 пункту 61 Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону передбачено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Петро-Михайлівською сільською радою 20.11.2020 прийнято рішення № 1 «Про початок повноважень депутатів Петро-Михайлівської сільської ради».

Таким чином, з наведеного випливає, що Петро-Михайлівська сільська рада набула повноважень 20.11.2020 та, у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з вказаної дати є правонаступником прав та обов`язків Дніпровської сільської ради.

З урахуванням викладеного, на теперішній час саме Петро-Михайлівська сільська рада є розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:01:001:0077.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі, яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК У країни, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За приписами статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором.

Відповідно до пп. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності орендна плата).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Умовами договору оренди від 30.07.2009 передбачено обов`язок відповідача щомісячно вносити орендну плату з урахуванням індексації на рахунок Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, на території якої знаходиться земельна ділянка, що передана в оренду.

За визначенням ст. 25 Закону України Про оренду землі, орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із інформацією, наведеною у листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.05.2026 № 6276/5/08-01-04-01-05 та у листі Петро-Михайлівської сільської ради № 02-01-26/784 від 26.05.2026, відповідачем з 2021 року не надавалась податкова звітність до контролюючих органів та не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою.

Вищенаведене свідчить, що відповідач, всупереч умовам договору та чинному законодавству, систематично не здійснював сплату орендної плати за землю.

Згідно з розрахунку недоотриманої орендної плати за землю в рамках договору оренди землі б/н від 30.07.2009 за період 2021 - 2025 років, здійсненого Петро-Михайлівською сільською радою, сума несплаченої ТОВ Геодезіс орендної плати складає 6 135,82 грн, зокрема: за 2021 рік 1 396,16 грн; за 2022 рік 232,69 грн; за 2023 рік 1 396,16 грн; за 2024 рік 1 467,36 грн; за 2025 рік 1 643,45 грн.

Таким чином, у ТОВ Геодезіс наявна заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб по Петро-Михайлівській сільській територіальній громаді за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:001:0077 за договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в сумі 6 135,82 грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендних платежів суд визнає доведеним.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з ТОВ Геодезіс на користь Петро-Михайлівської сільської ради несплаченої орендної плати за договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в розмірі 6135,82 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. д ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За визначенням ст. 782 Цивільного кодексу України, під систематичною несплатою орендної плати слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтями 31, 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 35 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Систематичність порушення щодо сплати орендних платежів підтверджено матеріалами справи.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23 щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту д частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

З обставин даної справи та наданих доказів судом установлено, що відповідач протягом п`яти років (2021-2025 роки) орендну плату не сплачував взагалі. А відтак, невиконання відповідачем вимог договору оренди в частині систематичної несплати орендної плати порушує право органу місцевого самоврядування на законне очікування отримання місцевим бюджетом грошових коштів у вигляді орендної плати за землю.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання умов договору щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені також у статті 34 Закону України Про оренду землі, частиною 1 якої передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У пункті 20 Договору оренди земельної ділянки від 30.07.2009 сторони дійшли згоди, що після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди. Тож за наявності правових підстав для розірвання договору оренди неодмінним є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку, що була у його користуванні.

Відтак, беручи до уваги встановлені судом підстави для розірвання спірного Договору, заявлена прокурором вимога про зобов`язання ТОВ Геодезіс повернути Петро-Михайлівській сільській раді земельну ділянку площею 3,2263 га, кадастровий номер 2321581300:01:001:0077, розташовану на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області підлягає задоволенню.

Обґрунтування наявності порушення інтересів держави, підстав для їх представництва прокурором.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 143 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Згідно із ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельну ділянку) являється одним із складових податку на майно, встановлюється відповідно ст.269-289 Податкового кодексу України та зараховується до місцевого бюджету, платниками у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено п. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою за наслідками розгляду справи № 6-824цс16 (постанова від 11.05.2016) дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Петро-Михайлівська сільська рада.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою на адресу Петро-Михайлівської сільської ради скеровано лист від 10.04.2026 № 54-2662ВИХ-26 з викладом виявлених порушень вимог Договору та земельного законодавства, запитано копії відповідних документів, а також інформацію в тому числі щодо того, чи вживались Петро-Михайлівською сільською радою заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів держави, чи звертався вказаний суб`єкт владних повноважень до суду з відповідним позовом та чи планує звернутись до суду з таким позовом.

Листом № 02-01-26/676 від 01.05.2026 Петро-Михайлівська сільська рада повідомила, що після передачі Вільнянською районною радою договорів оренди до Петро-Михайлівської сільської ради, орендарям було надіслано листи про необхідність укладення додаткових угод на орендовані земельні ділянки. Листи, надіслані ТОВ Геодезіс, повернулись. Заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів Петро Михайлівською сільською радою не вживались.

Крім того, окружною прокуратурою повторно на адресу Петро-Михайлівської сільської ради скеровано лист від 25.05.2026 № 54-3866ВИХ-26 з викладом виявлених порушень вимог Договору.

Листом від 26.05.2026 № 02-01-26/784 Петро-Михайлівська сільська рада повідомила, що з урахуванням положень пункту «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, Петро-Михайлівська сільська рада вважає наявну у ТОВ «ГЕОДЕЗІС» заборгованість зі сплати орендної плати за користування, зокрема, земельною ділянкою з кадастровим номером 2321581300:01:001:0077 площею 3,2263 га за договором оренди землі від 30.07.2009 істотним порушенням договору зі сторони орендаря, оскільки зазначені порушення тривають понад 5 років. Більше того, систематична несплата орендної плати суперечить публічним інтересам територіальної громади, оскільки за таких обставин сільська рада була фактично позбавлена можливості реалізувати своє право розпорядження земельною ділянкою на економічно вигідних умовах або передати її в користування іншим суб`єктам, які б належним чином виконували договірні та фінансові зобов`язання. Також повідомлено, що Петро-Михайлівська сільська рада до суду з позовом про стягнення несплаченої орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не зверталась з огляду на наявність об`єктивних причин, що унеможливлювали своєчасний та ефективний судовий захист інтересів територіальної громади. Петро-Михайлівська сільська рада повідомила, що підтримує втручання органів прокуратури у спірні правовідносини та вважає звернення прокурора до суду в інтересах територіальної громади обґрунтованим.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

Про подачу позовної заяви Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру попередньо повідомлено Петро-Михайлівську сільську раду листом від 19.06.2026 № 54-4586Вих-26.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс (бул. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01113, Україна, ідентифікаційний код 35763879) на користь Петро-Михайлівської сільської ради (вул. Миру, 70, с. Петро-Михайлівка, Запорізький район, Запорізька область, 70015, Україна, ідентифікаційний код 04353296; розрахунковий рахунок UA138999980314020544000008423, отримувач ГУК у Зап. обл./ТГ с. П Михайл/24060300, ЄДРПОУ 37941997, Дерказначейська служба України, м. Київ) несплачену орендну плату за договором оренди землі б/н від 30.07.2009 в розмірі 6135,82 грн (шість тисяч сто тридцять п`ять гривень 82 коп.). Видати наказ.

3. Розірвати договір оренди землі б/н від 30.07.2009, кадастровий номер 2321581300:01:001:0077, площею 3,2263 га, укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Геодезіс.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Геодезіс (бул. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01113, Україна, ідентифікаційний код 35763879) повернути Петро-Михайлівській сільській раді (вул. Миру, 70, с. Петро-Михайлівка, Запорізький район, Запорізька область, 70015, Україна, ідентифікаційний код 04353296) земельну ділянку площею 3,2263 га, кадастровий номер 2321581300:01:001:0077, розташовану на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геодезіс (бул. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01113, Україна, ідентифікаційний код 35763879) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури (вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 02909973, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 7987,20 грн (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 20 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.09.2026.

Суддя І. С. Горохов