Ухвала суду № 139401092, 01.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/17/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.09.2026 Справа № 908/583/26 (335/9448/25)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Лариси Миколаївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» в особі представника Севастьянова Романа Юрійовича про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/583/26 (335/9448/25)

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідачів:

1/ Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» (код ЄДРПОУ 35802320),

2/ Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 03327121)

про визнання договору недійсним,

у межах справи № 908/583/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 30.04.2026 із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла справа № 335/9448/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» та Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» про визнання договору недійсним для розгляду в межах справи № 908/583/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2026 справу № 908/583/26 (335/9448/25) передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Предметом спору у справі № 908/583/26 (335/9448/25) є вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 10594Ц/3 від 29.10.2020 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, укладеного між Комунальним підприємством «ВОДОКАНАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2026, зокрема, поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів, клопотання про витребування доказів задоволено, витребувано у КП «ВОДОКАНАЛ» та ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» відповідні документи, а розгляд справи відкладено на 08.09.2026 о 12 год. 00 хв.

26.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» в особі представника Севастьянова Романа Юрійовича надійшла заява про відвід судді Юлдашева О.О. від розгляду справи № 908/583/26 (335/9448/25).

В обґрунтування заяви про відвід ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» посилається на пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про наявність, на думку заявника, обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Юлдашева О.О.

Зокрема, заявник посилається на прийняті суддею Юлдашевим О.О. процесуальні та судові рішення в іншій справі № 908/588/24, у тому числі ухвалу від 23.12.2025 про забезпечення позову та судове рішення від 12.03.2026 за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які у подальшому були скасовані судом апеляційної інстанції.

На переконання заявника, постановлення зазначених судових рішень свідчить про надання суддею переваги інтересам ОСОБА_1 та про сформованість у судді певного ставлення до правовідносин за її участю.

Крім того, заявник посилається на процесуальні дії судді Юлдашева О.О. безпосередньо у справі № 908/583/26 (335/9448/25), зокрема щодо відкладення розгляду справи, поновлення позивачу процесуального строку, прийняття та витребування доказів за клопотанням ОСОБА_1 , вважаючи такі дії сприянням позивачу у формуванні доказової бази.

ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» вважає, що наведені обставини у сукупності породжують обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Юлдашева О.О., у зв`язку із чим просить відвести його від розгляду справи № 908/583/26 (335/9448/25).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.08.2026 суддею Юлдашевим О.О. заяву ТОВ «Консалтінгова компанія «СІП» про відвід визнано необґрунтованою та передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 заяву про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/583/26 (335/9448/25) передано на розгляд судді Сушко Л.М.

Розглянувши матеріали справи № 908/583/26 (335/9448/25), суд зазначає наступне:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "СІП" (ЄДРПОУ 35802320) є Севастьянов Роман Юрійович.

ОСОБА_2 був відповідачем у цивільній справі № 331/3792/18, яка розглядалася Жовтневим районним судом м. Запоріжжя та у якій позивачем був мій чоловік ОСОБА_3 .

Предметом розгляду справи № 331/3792/18 було визнання за моїм чоловіком права власності на транспортний засіб та скасування заборони на відчуження вказаного транспортного засобу, на який ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року у справі 317/2973/17 за позовом ОСОБА_2 був накладений арешт.

Відповідно до ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України Про міжнародні договори України і ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно Європейської Хартії Про закон Про статус суддів судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: Ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно, ст.15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006 незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді.

Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Означеним пунктом до таких випадків віднесено, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersack v. Belgium) від 01 жовтня 1982 року Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п.132 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гарабін проти Словаччини (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі Білуха проти України (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

З метою недопущення виникнення обставин, які могли би викликати у сторін, учасників справи № 908/583/26 (335/9448/25) сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Сушко Л.М., забезпечення довіри до судової влади України, на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України заявляю самовідвід від участі у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» в особі представника Севастьянова Романа Юрійовича про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/583/26 (335/9448/25).

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід судді Сушко Лариси Миколаївни від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» в особі представника Севастьянова Романа Юрійовича про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/583/26 (335/9448/25).

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» в особі представника Севастьянова Романа Юрійовича про відвід судді Юлдашева О.О. у справі № 908/583/26 (335/9448/25) передати на повторний автоматизований розподіл.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01 вересня 2026 року.

Суддя Л.М. Сушко