Рішення № 139400781, 02.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3198/26

За позовом Садівничого товариства ''Колективне садово-огородне товариство "Західне", м.Кривий Ріг

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг

про спонукання виконати певні дії

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Садівниче товариство ''Колективне садово-огородне товариство "Західне" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (далі - Відповідач) в якому просило зобов`язати Відповідача застосовувати з 01.06.2024 року до правовідносин з Позивачем, що оформлені договором № 301 від 19.04.2023 року про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, тариф на централізоване водопостачання, який встановлений для населення.

20.08.2026 року судом ухвалено рішення про задоволення позову в повному обсязі.

21.08.2026 року Позивач долучив докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та просив суд ухвалити додаткове рішення про розподіл відповідних витрат.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року відповідну заяву прийнято до розгляду, який ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи. Встановлено Відповідачу строк для подачі заперечень щодо розміру витрат Позивача (у випадку їх наявності).

Відповідач подав заперечення на клопотання про розподіл судових витрат, за змістом яких, посилаючись на те, що наведене Позивачем обґрунтування не дає змоги перевірити зв`язок усієї заявленої суми саме з розглядом цієї справи, реальність, необхідність та пропорційність кожної складової витрат, просив суд відмовити Позивачу в задоволенні його заяви про стягнення 18 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 244 ГПК України, у зв`язку з розглядом клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, з першою заявою по суті спору Позивач подав попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також зазначив про те, що докази на підтвердження таких витрат будуть подані до суду у п`ятиденний строк після ухвалення рішення по даній справі.

21.08.2026 року, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивачем подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу разом з доказами на підтвердження таких витрат у розмірі 18 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

В підтвердження розміру витрат, які Позивач має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, суду подано копії наступних доказів:

- договір про надання правничої допомоги від 06.11.2025 року;

- додаткову угоду №1 від 24.06.2026 року,

- рахунок №1 від 21.11.2025 року;

- квитанцію від 24.11.2025 року;

- рахунок № 2 від 01.07.2026 року;

- рахунок № 3 від 04.08.2026 року;

- рахунок № 4 від 13.08.2026 року;

- довідка від 20.08.2026 року;

- акт прийому передачі правничої допомоги віл 20.08.2026 року.

- ордер на надання правничої допомоги від 01.07.2026 року серія АЕ№1521349;

- замовлення № 3 від 18.05.2026 року;

- рахунок на оплату № 1805/2026 від 18.05.2026 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія №2787 від 19.03.2026 року.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору про надання правничої допомоги від 06.11.2025 року, який укладено між Позивачем та адвокатом Колесниченко І.В., сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги «Адвокатом» «Клієнту» складається:

за підготовку позовної заяви 10 000,00 грн.

за участь в одному судовому засіданні 2500,00 грн.

за підготовку інших заяв по суті, клопотань, заяв до суду за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Додатковою угодою № 1 від 24.06.2026 сторони погодили гонорар за підготовку відповіді на відзив на позовну заяву по справі № 904/3198/26 в розмірі 3000,00 грн.

Заперечуючи проти розміру заявлених до стягнення витрат на оплату правничої допомоги, Відповідач зазначив, що Позивач перелічив чотири рахунки № 1 від 21.11.2025, № 2 від 01.07.2026, № 3 від 04.08.2026 та № 4 від 13.08.2026, однак у тексті заяви не навів суму кожного рахунку, конкретну послугу, якої він стосується, та спосіб формування загальної суми 18 000,00 грн. За таких обставин Відповідач вважає неможливим перевірити, чи не охоплюють рахунки одні й ті самі дії та чи не включено до вимоги послуги, не пов`язані з цією справою.

Крім того, Відповідач зазначив, що рахунок № 1 від 21.11.2025 та квитанція від 24.11.2025 на 10 000,00 грн. датовані більш ніж за півроку до видачі ордера серії АЕ № 1521349 від 01.07.2026 та до розгляду справи № 904/3198/26. Сам факт укладення загального договору про правничу допомогу та здійснення платежу у 2025 році не доводить, що всі 10 000,00 грн. були сплачені саме за роботи, необхідні для підготовки і розгляду цієї господарської справи.

Здійснивши оцінку поданих Позивачем доказів з урахуванням наведених Відповідачем заперечень, суд дійшов висновку, що в сукупності наведені докази підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач сплатив в зв`язку з розглядом даної справи.

Водночас слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої до стягнення суми судових витрат в розмірі 18 000,00 грн. з огляду на незначну юридичну складність даної справи, що не вимагало аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Відповідача в рахунок їх компенсації 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Садівничого товариства ''Колективне садово-огородне товариство "Західне" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства КРИВБАСВОДОКАНАЛ (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А, код ЄДРПОУ 03341316) на користь Садівничого товариства Колективне садово-огородне товариство ЗАХІДНЕ (50085, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бул. Миколи, буд. 28, кв. 62, код ЄДРПОУ 20285134) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський