Ухвала суду № 139400695, 02.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

02.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4966/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", м. Київ

про вжиття заходів забезпечення позову

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", м. Київ

до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8", м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

Представники:

Від позивача (заявника): Скрипчук Микита Євгенович, ордер серія АЕ №1535943 від 13.08.2026

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

1. Розірвати договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (ідентифікаційний код юридичної особи 39934908) від 21 березня 2025 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", ідентифікаційний код юридичної особи 44441876 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

2. Витребувати в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", ідентифікаційний код юридичної особи 44441876 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39934908 в розмірі 13 636 000,00 гривень, що становить 28% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39934908.

3. Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39934908 в розмірі 48 700 000,00 грн. з визначенням в ньому часток учасників:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в розмірі 11 688 000,00 грн., що становить 24 % статутного капіталу;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", ідентифікаційний код юридичної особи 44441876 в розмірі 29 220 000, 00 гривень, що становить 60% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , в розмірі 7 792 000,00 гривень, що становить 16% статутного капіталу.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо ТОВАРИСТВА З 5 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АШЕР 8» (код ЄДРПОУ 39934908), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі, зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили у справі за позовом ТОВ «АГРО ВЕКТОР» до ОСОБА_1 та ТОВ «АШЕР 8» про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «АШЕР 8» та визначення розміру часток в статутному капіталі зазначеного товариства.

Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що на даний час існує обґрунтований ризик того, що під час розгляду справи відповідачем або за участю третіх осіб можуть бути вчинені подальші реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни відомостей про склад учасників, перерозподілу/відчуження часток у статутному капіталі ТОВ АШЕР 8 або зміни розміру статутного капіталу.

У разі вчинення таких дій рішення суду про задоволення даного позову не зможе забезпечити повноцінний та ефективний захист прав позивача, адже позивач буде змушений знову звертатися до суду з новими позовними вимогами про оскарження наступних реєстраційних дій та правочинів, що призведе до штучного збільшення кількості судових процесів між тими ж сторонами з однакових підстав.

Заявник вказує, що запропоновані заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, не завдають шкоди чи збитків відповідачу або третім особам, не блокують банківські рахунки та виконання поточних господарських зобов`язань, а лише фіксують склад учасників та розмір часток у статутному капіталі ТОВ АШЕР 8 до вирішення спору по суті.

Ухвалою від 20.08.2026 призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" про забезпечення позову на 02.09.2026.

02.09.2026 позивач в судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.

Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев`ята статті 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених ч.9 ст.137 ГПК, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (постанова Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №927/460/21).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (п. 10).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 зробив висновок, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

Водночас вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).

Позовні вимоги у цій справі стосуються як розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 від 21 березня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" та ОСОБА_1 , так і витребування в ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 та визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 з визначенням в ньому часток учасників - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Тобто, предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визначення розміру статутного капіталу Товариства, визначення розподілу часток його учасників, тобто вимоги про повернення розподілу часток учасників до стану, що передував порушенню прав та інтересів позивача шляхом визначення розміру часток учасників та скасування в Єдиному державному реєстрі реєстраційних записів.

Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Як зазначав у своїх постановах Верховний суд, у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21 та інших.

Заборона вчиняти реєстраційні дії є одним з визначених законом способів забезпечення позову. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20).

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

При цьому заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення, в яких зазначив, що заходи забезпечення позову, які він просить застосувати, направлені лише на заборону особам вносити зміни до відомостей про юридичну особу про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу товариства.

В свою чергу, відповідачі та треті особи жодних пояснень або заперечень проти заяви позивача суду не надали, клопотань про відкладення розгляду заяви не направили, про дату та час судового засідання з розгляду заяви повідомлені належним чином.

Суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості захисту його права на корпоративні права, оскільки у випадку відчуження корпоративних прав заявнику доведеться додатково звертатись до суду з додатковими вимогами, що нівелюватиме ефективність судового захисту в межах цієї справи.

Так, можливе відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ Ашер 8 ускладнить / унеможливить поновлення прав та / або законних інтересів позивача у разі задоволення позову в межах одного судового провадження, оскільки для повернення відповідної частки у статутному капіталі підприємства йому доведеться повторно звертатись до суду. Тому запропоновані позивачем заходи забезпечення позову узгоджується з предметом спору та заявленого позову та є співмірними з позовними вимогами.

Водночас, існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав заявника за захистом яких він звернувся до суду (у випадку задоволення його позову), адже метою такого позову є відновлення права власності на частку в розмірі 60% статутного капіталу ТОВ "Агро Вектор", майнова цінність якої і полягає в її активах, на базі яких останнє здійснює свою господарську діяльність і, відповідно, забезпечує можливість отримання прибутку його власнику.

У такий спосіб окреслюється обмежене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, попереджуються потенційні обмеження прав та законних інтересів особи, та забезпечується принцип ефективного захисту прав у судовому процесі.

При цьому, заборона державним реєстраторам вносити чітко визначені зміни до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "АШЕР 8" носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачам, ні іншим особам та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову (постанова КГС ВС від 20.09.2024 у справі № 911/571/24),

Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Верховний Суд у постанові № 918/124/23 від 29.06.2023 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06). У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідачів та баланс інтересів будуть порушені.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного вище суд вважає співмірним і таким, що забезпечує баланс інтересів сторін захід забезпечення позову у вигляді заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам тощо вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили рішенням суду у даній справі .

При цьому, суд враховує, що сама по собі відсутність на теперішній час будь-яких доказів, які би підтверджували наміри відповідачів здійснити відчуження належним їм часток у статутному капіталі товариства, не спростовує наявності у них потенційної можливості їх відчуження в будь-який час, якщо не вжити заявлені заходи забезпечення позову.

Суд також враховує викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 висновок про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній, у т.ч. у постанові КГС ВС від 25.06.2025 у справі № 918/1354/23(918/1108/24)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 сформовано наступну правову позицію, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Як вже зазначено вище, у цій справі позивачем заявлено немайнові вимоги у корпоративному спорі до Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» та ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» та розмірів часток учасників товариства.

Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постановах від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 17.01.2022 у справі № 927/461/21

Виходячи з вищевикладеного, заява ТОВ "Агро Вектор" про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 42, 136-141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕР 8» (код ЄДРПОУ 39934908), а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі, зміну розміру статутного капіталу товариства до набрання законної сили рішенням суду.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Вектор" (код ЄДРПОУ 44441876, 03035, місто Київ, вулиця Липківського Василя Митрополита, будинок 45, офіс 511А)

Боржники:

- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- Товариство з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908, 49000, місто Дніпро, вул. Січеславська Набережна, будинок 39А).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Дата набрання ухвалою законної сили 02.09.2026.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 03.09.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко