Ухвала суду № 139400642, 01.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

01 вересня 2026 р. Справа № 902/1311/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за заявою: Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" (провулок 2-й Артилерійський, 6, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ 03482749)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844)

про банкрутство

представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1311/25 за заявою АТ "Одеснафтопродукт" до ТОВ "ВНП" про банкрутство.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року, серед іншого, відкрито провадження у справі №902/1311/25 про банкрутство ТОВ "ВНП". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Слободяна В.М. Призначено попереднє засідання.

26.12.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВНП" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

30.03.2026 року до суду від ТОВ "Українська злагода" через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 30.03.2026 року (вх. № 01-32/476/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 240 830,91 грн у справі № 902/1311/25.

Ухвалою від 06.04.2026 вказану заяву призначено до розгляду на 09.06.2026 року.

Разом з тим, в зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. у відрядженні, ухвалою від 04.05.2026 року вказану справу призначено до розгляду на 01.09.2026 року.

В судове засідання на визначену дату учасники справи повноважних представників не направили.

Натомість, 14.04.2026 року до суду від боржника надійшло повідомлення б/н від 13.04.2026 року про розгляд грошових вимог ТОВ "Українська злагода", в якому зазначено про визнання заявлених вимог в повному обсязі.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що на виконання вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкротства кредитор ТОВ "Українська злагода" звертається з заявою про грошові вимоги до боржника ТОВ "ВНП" в наступних сумах: сума основного боргу у розмірі 213112,14 грн., пеня у розмірі 16080,13 грн., 3% річних у розмірі 1742,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 7040,66 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2855,70 грн, загальна сума боргу 240830,91 грн.

Сума заборгованості підтверджується Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 по справі № 902/319/25, Наказом про примусове виконання Господарського суду Вінницької області по справі № 902/319/25.

До заяви додається Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 по справі №902/319/25, Наказ про примусове виконання Господарського суду Вінницької області по справі № 902/319/25.

Посилаючись на наведене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 240 830,91 грн.; а також 6 656,00 грн. - судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство № 902/1311/25.

Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.

На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.

При цьому, у повідомленні боржника про результати розгляду заяви ТОВ "Українська злагода" про грошові вимоги кредитора до боржника, зазначено про визнання заявлених кредиторських вимог в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 26.12.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВНП" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Українська злагода" б/н від 30.03.2026 року (вх. № 01-32/476/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25 надійшла до суду 30.03.2026 року (сформовано в системі "Електронний суд" 30.03.2026 року), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/319/25 за позовом ТОВ "Українська торгова дистрибуційна компанія" (правонаступник ТОВ "Українська злагода") до ТОВ "ВНП" про стягнення 298690,88 грн заборгованості, що нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №1206 від 17.05.2023 в частині оплати, а саме: 269055,60 грн - основного боргу; 20385,32 грн - пені; 2209,30 грн - 3% річних та 7040,66 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ВНП" на користь ТОВ "Українська злагода" 213112,14 грн - основного боргу; 16080,13 грн - пені; 1742,28 грн - 3% річних; 7040,66 грн інфляційних втрат та 2855,70 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в справі №902/319/25 в частині стягнення 55943,46 грн - основного боргу, 4305,19 грн - пені та 467,02 грн - 3% річних.

Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що 17.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгова дистрибуційна компанія" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНП" (далі - Покупець) був укладений договір поставки №1206 (далі - Договір) (а.с.7-9) з протоколом узгодження розбіжностей від 17.05.2023 (а.с.9-13).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві товар в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Загальна сума даного Договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим Договором (п.2.3 Договору).

Датою поставки вважається дата підписання Покупцем видаткових накладних на товар (п.3.2 Договору).

Остаточний термін оплати, отриманої Покупцем партії товару складає 14 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною (п.4.1 Договору).

За порушення строків розрахунків, передбачених даним Договором, пунктом 8.4 Договору поставки передбачено, що Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 (п.10.1 Договору).

На виконання умов зазначеного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 269055,60 грн, що підтверджується підписаними між сторонами накладними (а.с.14-46): №10086 від 25.10.2024 на суму 1970,82 грн, №10214 від 29.10.2024 на суму 2808,00 грн, №10215 від 29.10.2024 на суму 9306,60 грн, №10228 від 30.10.2024 на суму 1862,40 грн, №10229 від 30.10.2024 на суму 5989,80 грн, №10244 від 30.10.2024 на суму 16226,94 грн, №10245 від 30.10.2024 на суму 4358,10 грн, №10280 від 31.10.2024 на суму 3276,60 грн, №10281 від 31.10.2024 на суму 8408,40 грн, №11764 від 31.10.2024 на суму 4930,14 грн, №11765 від 31.10.2024 на суму 6319,98 грн, №11771 від 31.10.2024 на суму 16909,02 грн, №11772 від 31.10.2024 на суму 2368,74 грн, №10334 від 01.11.2024 на суму 4201,20 грн, №11818 від 01.11.2024 на суму 4109,52 грн, №11820 від 01.11.2024 на суму 6883,56 грн, №11821 від 01.11.2024 на суму 4378,14 грн, №11822 від 01.11.2024 на суму 7527,12 грн, №11823 від 01.11.2024 на суму 5648,46 грн, №11824 від 01.11.2024 на суму 3442,86 грн, №11925 від 02.11.2024 на суму 3158,04 грн, №11926 від 02.11.2024 на суму 9695,94 грн, №11927 від 02.11.2024 на суму 7702,32 грн, №10453 від 05.11.2024 на суму 3850,50 грн, №11962 від 05.11.2024 на суму 4898,28 грн, №11961 від 05.11.2024 на суму 2714,16 грн, №10464 від 06.11.2024 на суму 6694,80 грн, №10469 від 06.11.2024 на суму 4669,20 грн, №10470 від 06.11.2024 на суму 4847,40 грн, №10491 від 06.11.2024 на суму 1398,00 грн, №10492 від 06.11.2024 на суму 2796,00 грн, №10510 від 07.11.2024 на суму 11512,20 грн, №10512 від 07.11.2024 на суму 5079,12 грн, №10514 від 07.11.2024 на суму 7996,80 грн, №10515 від 07.11.2024 на суму 6127,80 грн, №10560 від 08.11.2024 на суму 5662,20 грн, №10689 від 13.11.2024 на суму 12816,60 грн, №10690 від 13.11.2024 на суму 3490,20 грн, №10693 від 13.11.2024 на суму 6181,74 грн, №10694 від 13.11.2024 на суму 2881,80 грн, №10742 від 14.11.2024 на суму 6796,20 грн, №10744 від 14.11.2024 на суму 3732,00 грн, №10745 від 14.11.2024 на суму 4828,80 грн, №10746 від 14.11.2024 на суму 7722,00 грн, №10751 від 14.11.2024 на суму 10877,10 грн.

На виконання умов Договору відповідач 31.10.2024 сплатив 55943,46 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.80).

За умовами п.4.1 Договору остаточний термін оплати, отриманої Покупцем партії товару складає 14 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною.

За наведених обставин відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором по накладним: №10086 від 25.10.2024 - з 09.11.2024; №10214, №10215 від 29.10.2024 - з 13.11.2024; №10228, №10229, №10244, №10245 від 30.10.2024 - з 14.11.2024; №10280, №10281, №11764, №11765, №11771, №11772 від 31.10.2024 - з 15.11.2024; №10334, №11818, №11820, №11821, №11822, №11823, №11824 від 01.11.2024 - з 16.11.2024; №11925, №11926, №11927 від 02.11.2024 - з 17.11.2024; №10453, №11962, №11961 від 05.11.2024 - з 20.11.2024; №10464, №10469, №10470, №10491, №10492 від 06.11.2024 - з 21.11.2024; №10510, №10512, №10514, №10515 від 07.11.2024 - з 22.11.2024; №10560 від 08.11.2024 - з 23.11.2024; №10689, №10690, №10693, №10694 від 13.11.2024 - з 28.11.2024; №10742, №10744, №10745, №10746, №10751 від 14.11.2024 - з 29.11.2024.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки товару на суму 269055,60 грн та його часткової оплати в розмірі 55943,46 грн, а у відповідача на момент ухвалення рішення в справі №902/319/25 наявний обов`язок щодо сплати усієї суми заборгованості; суд доходить висновку про задоволення позову в частині стягнення 213112,14 грн основного боргу, в зв`язку з чим в стягненні 55943,46 грн основного боргу слід відмовити.

За порушення строків розрахунків, передбачених даним Договором, пунктом 8.4 Договору поставки передбачено, що Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України) від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків.

При здійсненні перевірки правильності розрахунку пені, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, суд врахував, що станом на 27.11.2024 борг відповідача становив 153785,70 грн, станом на 28.11.2024 - 179156,04 грн, а з 29.11.2024 - 213112,14 грн.

Таким чином, здійснивши перевірку правильності нарахування розміру пені, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення 16080,13 грн пені, тому в задоволенні позову в частині стягнення 4305,19 грн пені слід відмовити.

Як було відзначено судом: станом на 27.11.2024 борг відповідача становив 153785,70 грн, станом на 28.11.2024 - 179156,04 грн, а з 29.11.2024 - 213112,14 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення 1742,28 грн 3% річних, тому в задоволенні вимог в частині стягнення 467,02 грн 3% річних слід відмовити.

Оскільки періоди прострочення у листопаді 2024 та березні 2025 становили менше 15 днів, для розрахунку інфляційних втрат використовується період з грудня 2024 по лютий 2025.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 7040,66 грн інфляційних втрат.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 року у справі № 902/319/25 набрало законної сили 14.10.2025 року.

20.10.2025 року Господарським судом Вінницької області видано наказ на виконання вказаного рішення.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, встановлені вказаним вище рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.09.2025 року у справі № 902/319/25, обставини щодо наявної заборгованості боржника перед кредитором, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доказуванню.

Також, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед ТОВ "Українська злагода" в загальному розмірі 240 830,91 грн., не надано.

Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про визнання заявлених вимог ТОВ "Українська злагода" до ТОВ "ВНП" у розмірі 240 830,91 грн.

Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Українська злагода" б/н від 30.03.2026 року (вх. № 01-32/476/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 240 830,91 грн, з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.

Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 656,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Українська злагода" б/н від 30.03.2026 року (вх. № 01-32/476/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1311/25, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська злагода" (вул. Борщагівська, 154, офіс 5-3, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 45522165) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВНП" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22445; код ЄДРПОУ 45125844) в розмірі 240 830,91 грн (четверта черга задоволення); а також 6 656,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1311/25 (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Слободяну В.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВНП" у справі № 902/1311/25.

4. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом; до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: АТ "Одеснафтопродукт" - office@onp.com.ua; представнику АТ "Одеснафтопродукт" Кутяєву Г.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net, aleksandrpolis91@gmail.com, представнику ТОВ "ВНП" адвокату Кислову Ю.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Слободяну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Житомиренерго" - zhytomyrenergo@ukr.net; представникам ТОВ "Житомиренерго" Джумайлу М.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Кваші І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; Управлінню поліції охорони в Житомирській області - ypo_zt@ukr.net; ТОВ "Дніпроенергозбут" - dniproenergozbut@ukr.net; ТОВ "ДЛ Солюшн" - info@dl-sol.com.ua, представнику ТОВ ДЛ Солюшн" адвокату Міщенку А.Л. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; представнику ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" адвокату Воробцю С.І. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ТОВ "Інтекс Інвест" - tov.inteks@gmail.com, представнику ТОВ "Інтекс Інвест" адвокату Михайловій К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; Управлінню поліції охорони у Вінницькій області - guard@vn.police.gov.ua; представнику Управління поліції охорони у Вінницькій області адвокату Пономаренку Д.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; представнику ГУ ДПС у Вінницькій області Бурці М.В. - ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ТОВ "Інкам Фінанс" - inkamfinans@gmail.com; представникам ТОВ "Інкам Фінанс" Кириленко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_11 , адвокату Маміч Я.С. - ІНФОРМАЦІЯ_12 ; представнику ТОВ "Українська злагода" адвокату Пономарьовій В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_13

Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).