Рішення № 13940012, 21.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.

Справа № 18/103-2025

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Приватного підприємства "Метал", вул. Поліська, 11, м. Тернопіль

до відповідача Приватного малого підприємства "Вік", вул. Львівська, 3/49, м. Тернопіль (вул. Текстильна, 4, м. Тернопіль)

про cтягнення заборгованості в розмірі 3 010 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Хоростковська Я.І. –юрисконсульт, довіреність від 17.01.2011р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Приватне підприємство "Метал" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з приватного малого підприємства "Вік" заборгованості в розмірі 3 010 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання по оплаті товару, поставлено відповідачу згідно видаткової накладної №М-00017696 від 02.07.2010 р., внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2011 р., який відкладався до 03.02.2011 р. та до 21.02.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2011 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення 15.02.2011 р. Ухвала суду від 03.02.2011 р. була надіслана на адресу відповідача –вул. Львівська, 3/49, м. Тернопіль, що зазначена у довідці з ЄДР, виданій станом на 25.01.2011 р.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 ГК України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України.

Як підтверджується матеріалами справи, приватне підприємство "Метал" поставило, а приватне мале підприємство "Вік" отримало через Мазурок О.Я. по довіреності №4 від 02.07.2010 р. згідно видаткової накладної №М-00017696 від 02.07.2010 р. товар на суму 3 010 грн.

Як стверджує позивач, відповідач за отриманий товар не розрахувався, відтак у нього існує заборгованість в сумі 3 010 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вимогою перерахувати несплачені кошти в розмірі 3 010 грн. відповідачу була надіслана вимога вих. № 97 від 19.10.2010 р., яка отримана ним 21.10.2010 р. та залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки, доказів погашення суми боргу в розмірі 3 010 грн. відповідачем не надано, а судом не здобуто, відтак заявлена позовна вимога підлягає до задоволення як така, що підтверджена матеріалами справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства та не спростована відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного малого підприємства "Вік" (вул. Львівська, 3/49, м. Тернопіль, ідентифікаційний номер 30497955) на користь приватного підприємства "Метал" (вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, ідентифікаційний номер 25348483):

- 3 010 (три тисячі) грн. боргу;

- 102 (сто дві) грн. державного мита;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –23.02.2011 р., через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька