Рішення № 139399734, 31.08.2026, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/472/26

ЄУН: 714/974/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю: секретаря судового засідання Постевка Г.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 05 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі Первісний кредитор чи ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5589625 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15 000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користуванням кредитом у відповідності до умов визначених договором

25 березня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №25032026 ЕЙС/ЛІНЕУРА, у відповідності до умов якого, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників в додатку до договору факторингу, в т.ч. і щодо кредитного договору № 5589625 від 05.06.2025 року укладеного з відповідачкою ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_1 на порушення умов кредитного договору, свої зобов`язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків не виконує, за нею утворилася заборгованість на загальну суму 26 403 грн. 98 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8625 грн. 17 коп. та заборгованості за відсотками 17 778 грн. 81 коп., яку позивач, як правонаступник ТОВ «Лінеура Україна», просив стягнути з неї, а також витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20 липня 2026 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Втім, за змістом позовної заяви представниця позивача Сахарова О.І. просила розгляд справи провести у її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, у зв`язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представниці позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Судом встановлено, що 05 червня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №5589625 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з п.1.2. Договору, на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 1.2. та 1.3. Договору передбачено, що сторони погодили, що позичальнику надано кредит у сумі 15 000 грн., строком кредитування на 360 днів, та визначено періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.4. Договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за таких умов:

- стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1. Договору);

- знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується за певних умов. (п. 1.4.2. Договору);

За змістом п. 3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 9.9. Договору, підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті. Також, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», актуальна на дату укладення договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Окрім цього, додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5589625 від 05.06.2025 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит та погоджений сторонами договору.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)», який 05 червня 2025 року підписано між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «72400».

Отже, на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Лінеура Україна» 05.06.2025 року о 11:44:08 перерахувало через систему ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» на платіжну картку клієнта 5355280217384922, грошові кошти в розмірі 15 000 грн.

Окрім цього, у відповідності до листа АТ «ПУМБ» №КНО-07.8.5/12768 БТ від 21.07.2026 року наданого на ухвалу суду про витребування доказів підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Також повідомлено, що за 05.06.2025 року о 11 год.44 хв. на вказану платіжну картку було зараховано грошові кошти в сумі 15 000 грн.

Відповідно до матеріалів справи, дата та час проведення транзакції співпадає з датою та часом укладання договору №5589625 від 05.06.2025 року про надання споживчого кредиту. А, картковий рахунок № НОМЕР_3 відповідає реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) вказаної відповідачкою при оформленні договору.

Таким чином, укладення вищевказаного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, і укладений нею з позивачем правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, ТОВ «Лінеура України» 05 червня 2025 року уклало із відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 15 000 грн., що підтверджується відповідною інформацією ТОВ «Пейтек», яке надає послуги з переказу грошових коштів без відкриття рахунку.

Втім, відповідачка умови кредитного договору не виконала, а саме не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання, в результаті чого, за нею, станом на 25.03.2025 р. рахується заборгованість на загальну суму 32 502 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8625 грн. 17 коп., заборгованості за відсотками 17778 грн. 81 коп. та заборгованості за пенею 6098 грн. 90 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до договору факторингу №25032026 ЕЙС/ЛІНЕУРА укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «ЕЙС» вбачається, що до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором №5589625 від 05.06.2025 року

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 від 25.03.2026 року до вказаного вище договору факторингу, вбачається, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 5589625 на загальну суму 32 502 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредитом 8625 грн. 17 коп., заборгованості за відсотками 17 778 грн. 81 коп. та заборгованості за пенею 6098 грн. 90 коп.

Відтак, ураховуючи що позичальник відповідачка ОСОБА_1 , отримала та використала кредитні кошти, та в обумовлені договорами строки добровільно їх не повернула, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача як правонаступника ТОВ «Лінеура Україна» про стягнення з відповідачки заборгованості, в частині заборгованості щодо тіла кредиту в сумі 8625 грн. 17 коп. обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Оскільки відповідачкою не спростовано розмір заборгованості за нарахованими відсотками, які нараховані Банком у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, то така заборгованість в межах завялених вимог позивачем у розмірі 17 778 грн. 81 коп. також підлягає стягненню з відповідачки у судовому порядку. Тобто в цій частині вимога позивача також підлягає задовольнянню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Так, з договору про надання правової допомоги від 20 січня 2026 року вбачається, що Адвокатське Бюро «Тимошенко та Партнери», від імені якого діє адвокат Тимошенко О.О., надається ТОВ «ФК «ЕЙС» правова допомога.

За змістом Додатку до договору про надання правової допомоги, адвокатом Усенко М.І. наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , загальна сума яких становить 7 000 грн.

Отже позивачем понесено витрати на правову допомогу всього у розмірі 7 000 грн.

Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

З огляду на наведене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та відсутність заперечень відповідачки щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 274-280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5589625 року від 05.06.2025 року у розмірі 26 403 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ: 42986956) понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «02» вересня 2026 року.

Суддя: