Ухвала суду № 139399715, 02.09.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №710/1411/26

Номер провадження 2/710/1182/26

УХВАЛА

про закриття провадження

02.09.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Побережної Н.П., розглянувши інформацію по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява. Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.12.2021 у загальному розмірі 13700,00 грн. Підставою подачі позову вказано, що кредитна заборгованість за наданим кредитом не була погашена.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 18.08.2026 було відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.08.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов лист Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади від 20.08.2026 №01-52/6534 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з місця реєстрації 21.03.2025 на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частини перша, друга статті 48 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Разом із тим, цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Такі висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186св23), від 30 жовтня 2023 року у справі № 755/14779/21 (провадження № 61-12420св23), від 10 квітня 2024 року у справі № 760/14336/22 (провадження № 61-241св24).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 04.03.2026 у справі за №757/8602/22-ц.

Із листа за № 143/23.3-04.04 від 29.05.2026 наданого Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади від 20.08.2026 №01-52/6534 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з місця реєстрації 21.03.2025 на підставі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Позов надійшов до Шполянського районного суду Черкаської області 17.08.2026.

Тобто смерть відповідача настала до відкриття провадження, про що не було відомо суду на час відкриття провадження. Отже, позов був пред`явлений до фізичної особи, цивільна правоздатність якої припиналася внаслідок її смерті.

Отже провадження у цій справі було відкрито передчасно, за відсутності інформації про смерть відповідача.

За вказаних обставин, суд вважає, що справу в частині пред`явлення позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 потрібно закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі вище викладено, керуючись ст.ст.25, 1219, 1281 ЦК України, ст. 48, 55, 200, 255, 256, 258, 260, 261, п.15 ч.1 ст.353, ст. 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. П Побережна