Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 712/8827/23
Провадження № 2/712/74/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Білик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання договорів недійсними, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" ( далі ТОВ ФК "ЄАПБ" ) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обгрунтування своїх вимог зазначили, що 24.08.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
20.10.2022 між ТОВ " Таліон плюс" та ТОВ "ФК "ЄАПБ " укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ " Таліон плюс" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК «ЄАПБ" приймає належні ТОВ " Таліон Плюс " рава Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 (витяг з Реєстру прав вимоги додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 72549,44 грн., з яких:
- 17096 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 55453,44 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК ЄАПБ за кредитним договором № 165580058 в розмірі 72549,44 грн.
31.07.2021 між ТОВ «Лінецра Україна » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2200717. Відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 9700,00 грн. Строк ердиту 30 днів. Стандартна процента ставка становить 1,90 % в день.
27.06.2022 між ТОВ" Лінеура Україна та ТОВ " ФК " ЄАПБ" укладено договір фактторингу № 27062022, у відповідності до умов якого ТОВ" Лінеура Україна" передає ТОВ ФК " ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК " ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна " права вимоги до боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.06.2022 до Договору факторингу № 27062022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28776,00 грн., з яких:
- 9700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 19076,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ " ФК" ЄАПБ " за кредитним договором № 27062022 в розмірі 28776,00 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30.10.2023 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач повнястю заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові. Обгрунтовує свій відзив тим, що матеріали справи не містять жодних доказів, що під час укладення договору № 165580058 від 24.08.2021 та договору № 2200717 від 31.07.2021 вона проходила верифікацію та що саме їй належить вказана у договорі електронна адреса (ІНФОРМАЦІЯ_2) та номер телефону НОМЕР_1 , оскільки при оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Також позивачем не надано суду будь-яких первинних документів, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів. Факт отримання коштів може бути доведено сукупністю доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки. Відповідач заперечує факт укладення вказаних вище договорів та заперечує факт отримання нею кредитних коштів.
30.10.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання договорів недійсними. Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що зі змісту копії договору кредитної лінії № 165580058 від 24.08.2021 убачається, що такий договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і для його підписання використовувався електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Зі змісту копії договору № 2200717 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.07.2021 убачається, що такий договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Лінеура Україно » і для його підписання використовувався електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. На думку ОСОБА_1 , лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що кредитні договори не підписані позивачем за зустрічним позовом, оскільки не містять ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронно- цифрового підпису, ні аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) позичальника. Надані до первісного позову копії документів не містять даних про те, що вона була належним чином ідентифікована при її реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису.
Ухвалою суду від 10 листопада 2023 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
23.11.2023 представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний суд» на адресу суду направлено відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначається, що кредитні договори були підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цього договору. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. На виконання умов Кредитного договору №165580058, ОСОБА_1 здійснювала платежі на рахунок ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а саме: 24 серпня 2021 року в сумі 5000,00 грн, 26 вересня 2021 року в сумі 5,00 грн., які направлені на погашення відсотків за умовами п. 2.5. Кредитного договору. Вищевказані оплати є підтвердженням визнання Відповідачем заборгованості за Кредитним договором.
Ухвалою суду від 28.08.2025 за клопотанням представника відповідача за первісним позовом адвоката Кучер Ю.В. у справі призначено судово-економічну експертизу.
27.01.2026 року з експертної установи надійшла цивільна справа без виконання ухвали суду. Провадження по справі відновлено.
Ухвалою суду від 15.04.2026 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з`явилися, скерували до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з`явилася. Від її представника адвоката Кучер Ю.В. до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі та участі відповідача. У задоволенні первісного позову просила відмовити та підтримала зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24 серпня 2021 року між ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога " та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №165580058, за умовами якого: кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 гривень, кредитодавець надає перший транш в сумі 20000,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернено до 23.09.2021. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти на період строку, визначеного п. 1.7 договору (до 23.09.2021) за дисконтною процентною ставкою 175,2% річних, що становить 0,48 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.
За умови продовження строку дисконтного періоду з наступного дня після закінчення вказаного п. 1.7 договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 589% річних, що становить 1,61 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентними ставками скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Позичальник зобов`язується не пізніше останнього дня дисконтного періоду оплатити всі фактично нараховані проценти за користування кредитом.
Основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватись грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати, визначеної за правилами п. 1.12.1 договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання).
20.10.2022 між ТОВ " Таліон плюс " та ТОВ " ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ " Таліон Плюс » передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Таліон плюс " Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ " ФК " ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 72549,44 грн., з яких:
- 17096 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 55453,44 грн. - сума заборгованості за відсотками.
31.07.2021 між ТОВ "Лінеуара України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2200717, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 9700,00 грн. Строк кредиту за умовами якого 30 днів, стандартна процента ставка становить 1,90 % в день.
27.06.2022 між ТОВ "Лінеура Україна "та ТОВ " ФК " ЄАПБ" укладено договір факторингу № 27062022, у відповідності до умов якого ТОВ" Лінеура Україна" передає ТОВ " ФК " ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ " ФК " ЄАПБ" приймає належні ТОВ " Лінеура Україна " права вимоги до боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 27.06.2022 до Договору факторингу № 27062022 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28776,00 грн., з яких:
- 9700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 19076,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані наступними нормами права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В статті 610 ЦК України, зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом надав суду документи щодо надання кредиту позичальнику.
В свою чергу, відповідач за первісним позовом не надала суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перерахування їй кредитних коштів в розмірі, визначеному договором.
Суд варховує, що за клопотанням представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом судом призначено судово-економічну експертизу на вирішення якої судом були поставлені наступні питання :
- чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 по сплаті процентів за кредитом та погашення основної суми боргу перед ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога договору № 165589958 від 24.08.2021 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором;
- чи відповідає навяний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позивальника ( зі сплати процентів за кредитом та погашення основної суми боргу ) перед товариством умовам укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ " Ленуар Україна" договору № 2200717 від 31.07..2021 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором;
- чи відповідає метод нарахування товариством процентів за договором № 165580058 від 24.08.2021 р. вимогам " Положення про кредитування ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога";
- чи відповідає метод нарахування товариством процентів за договором№ 2200717 від 31.07.2021 року вимогам Положення про кредитування ТОВ " ленуар Україна";
- чи відповідає розрахований ТОВ " Європейська Агенція з повернення боргів" розрахунок заборгованості по договору № 2200717 від 31.07.2021 р. умовам викладеним у вказаному договорі. Однак, вказана експертиза не була проведена, через несплату ОСОБА_1 вартості експертизи.
В той же час, у відповідності зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Більш того, на виконання умов Кредитного договору №165580058, ОСОБА_1 здійснювала платежі на рахунок ТОВ " Манівео швидка фінансова допомога, а саме: 24 серпня 2021 року в сумі 5000,00 грн, 26 вересня 2021 року в сумі 5,00 грн., які направлені на погашення відсотків за умовами п. 2.5. Кредитного договору. Вищевказані оплати є підтвердженням визнання Відповідачем заборгованості за Кредитним договором. Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем за первісним позовом не надано до суду.
Щодо зустрічного позову про визнання недійсними договорів про надання кредиту суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України, установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1 та 4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який укладається в письмові формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Нормою ст. 1054 ЦК України, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, спірний кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його електронним підписом в договорі.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 року в справі №6-94цс13, однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що укладений між сторонами електронний кредитний договір, не підписувався позивачем та не відображає її волевиявлення, оскільки при підписанні даного договору позивач ознайомилася та погодилася з його умовами, а відтак, проаналізувавши умови кредитних договорів та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у них несправедливих умов, а всі твердження позивача з даного приводу судом розцінюються як її спосіб захисту власних інтересів від наслідків, можливість настання яких залежить лише від її добросовісної поведінки при виконанні взятих на себе за кредитним договором зобов`язань.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що спірні кредитні договори підписані сторонами в електронній формі, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; умови кредитного договору містять повну інформацію щодо умов кредитування, а тому відсутні підстави для визнання кредитних договорів недійсними.
Таким чином, зважаючи на зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
З позовної заяви вбачається, що судові витрата позивача по справі складаються з: витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви (2684 грн. 00 коп.), витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцезнаходженням їх, забезпеченням доказів (1342 грн. 00 коп.).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що в межах даної справи докази не витребувалися, заходи забезпечення доказів не вживалися. Будь-якого документального підтвердження щодо проведення огляду доказів за місцем їх знаходження та понесення у зв`язку з цим судових витрат позивачем не надано.
З урахуванням цього суд не вбачає підстав для відшкодування на користь позивача заявлених ним судових витрат у розмірі 1342 грн. 00 коп., понесених ним у зв`язку з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 514, 525, 526, 527, 530, 536, 615, 626, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_3 , адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 суму заборгованості за кредитним договором № 165580058 від 24.08.2021 в розмірі 72549,44 грн, та за кредитним договором № 2200717 від 2200717 в розмірі 28776,00 грн та сплачений судовий збір 2684 грн., а всього стягнути 104 009,44 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання договорів недійсними відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.Є. Токова
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, IBAN НОМЕР_3 , адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1
Судове рішення № 139399568, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 24.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 712/8827/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: