Рішення № 139399378, 13.08.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/237/26

провадження № 2/691/719/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судового засіданння Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що продовжує навчання та стягнення додаткових витрат,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що продовжує навчання та стягнення додаткових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2007 по 2009 рік. Шлюб було розірвано рішенням суду від 23 жовтня 2009 року. У них є спільний син ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом усього періоду після розлучення син проживав із нею за адресою АДРЕСА_1 , та повністю перебуває на її утриманні. Батько проживає окремо та згідно рішення суду від 02 лютого 2009 року сплачував аліменти до повноліття сина, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час, їх син є повнолітнім, та продовжує навчатись у приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет». Він навчається на денній формі та не має змоги самостійно отримувати заробіток. Крім того, щорічно потрібно сплачувати за навчання 29000,00 грн. згідно з договором про надання освітніх послуг від 08 серпня 2025 року №12620742, а також за гуртожиток 7248,00 грн.. Відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги сину у зв`язку з навчанням. Відповідач спроможний сплачувати аліменти, адже має постійне місце роботи у ДНЗ «Зірочка» та стабільний дохід. Просить стягнути з відповідача на утримання їхньої повнолітньої дитини, яка навчається, аліменти у розмірі 4000,00 грн. щомісяця, починаючи з дати позову до закінчення навчання (а.с.1-2).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.18-19).

16 березня 2026 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті (а.с.23-24).

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена шляхом направлення судових повісток у судове засідання не з`явилась, представник позивача, адвокат Новіков Ю.А. надіслав заяву від 13 серпня 2026 року №5371/26-Вх про розгляд справи без їх участі, підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 надіслав заяву від 12 серпня 2026 року №5361/26-Вх про розгляд справи 13 серпня 2026 року без його участі. Попередньо взяв участь в судових засіданнях і пояснив, що позовні вимоги позивача не визнає, заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , остільки в процесі навчання син користується його пільгами як учасника бойових дій, він дійсно зараз працює після звільнення з військової служби за станом здоров`я, отримує заробітну плату щомісячно і додатково дохід від пенсії, має іншу сім`ю та на утриманні іще одну неповнолітню дитину.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

З врахуванням вищезазначеного, суд встановив підстави для можливості проведення судового засідання без участі сторін з прийняттям рішення у справі по суті заявлених позовних вимог і з повідомленням позивача, представника позивача, відповідача про прийняте рішення у їх відсутність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу при відсутності сторін у судовому розгляді.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши заяви сторін, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку батька утримувати дитину, яка продовжує навчання.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини

Згідно з частиною другою ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і, у зв`язку з цим, потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі закінчення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведення стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За нормами ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі та виплачуються щомісячно.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків.

Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Як вбачається з досліджених письмових доказів та пояснень відповідача в судовому засіданні, судом встановлено наступне. Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України Серія НОМЕР_1 (а.с.3-4). Син, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 (а.с.5). Відповідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 19 лютого 2008 року батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №20 зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління юстиції Черкаської області (а.с.6). Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/011913175 від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7). Він навчається на денній формі у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» м.Київ відповідно до договору про навчання №12620742 від 08 серпня 2025 року (а.с.8). Відповідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №831182 від 29 січня 2026 року ОСОБА_3 почав здобувати вищу освіту 01 вересня 2025 року і по 30 червня 2029 року (а.с.10). Навчання проводиться за контрактом, що підтверджено довідкою ректора університету №5 від 13 січня 2026 року (а.с.11). Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 23 жовтня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.12). Згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 11 березня 2009 року ОСОБА_2 мав сплачувати аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття починаючи із ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

На підставі вивчених і досліджених судом доказів, беззаперечно встановлено, що відповідач, як батько, має своїм обов`язком брати участь в утриманні і вихованні свого сина, ОСОБА_3 .. Такої обставини відповідач під час попередніх судових засідань не заперечив, що свідчить про усвідомлення виконання ним свого батьківського обов`язку по відношенню до дитини та схвалюється судом. Сімейним Кодексом України згідно до ст. 199 визначено, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і, у зв`язку з цим, потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. За змістом позовних вимог позивача, вона просить стягувати з відповідача аліменти на період навчання їхнього сина в твердій грошовій формі у розмірі 4000,00 грн. на місяць, але не довше ніж до закінчення ним вищого навчального закладу. Суд, погоджується із таким обсягом позовних вимог позивача та вбачає обґрунтованими вимоги відповідно до змісту досліджених письмових доказів про необхідність стягнення із відповідача аліментів на навчання повнолітнього сина у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет».

При прийнятті рішення, суд бере до уваги обставини, які вказують на можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 4000,00 грн. на період навчання сина в навчальному закладі, остільки із змісту наданих до суду доказів встановлено, що він таку можливість має, заперечувальні обставини і докази ним суду не відкриті. Із пояснень відповідача, встановлено, що він працюючий, має постійне місце роботи завідуючого господарством у дошкільному дитячому закладі, отримує заробітну плату та пенсію, остільки перебуває на обліку як пенсіонер в Пенсійному Фонді, зі слів перебуває у іншому шлюбі і має одну неповнолітню дитину, і тому є особою, яка може надавати матеріальну допомогу сину на період навчання у твердій грошовій сумі.

В добровільному порядку між сторонами не вирішено питання про форму та спосіб утримання дитини, яка продовжує навчання, у зв`язку із розірванням шлюбу, тому, за зверненням позивача, суд вправі вирішувати такі позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, незгоду сплачувати аліменти в розмірі 4000,00 грн., обставинами про використання його сином пільг, наданих йому чинним законодавством, як учаснику бойових дій. Суд дослідив ці обставини у справі, і погоджується з тим фактом, що дійсно у договорі про навчання №12620742 від 08 серпня 2025 року в Умовах Розділ 7 вказано про користування ОСОБА_4 пільгами у виді «50% як дитина УБД». На думку суду, відповідач ОСОБА_2 , має використовувати ці обставини, як такі, що вказують на можливість батька сприяти у питанні отримання освіти сином, забезпеченні його розвитку, остільки дитина обрала для навчання вищий навчальний заклад, здобуває професію за спеціальністю «Право», бажає отримати освіту, що потребує належного схвалення батьками такого рішення і звісно потребує від них належної підтримки. В цій ситуації, відповідачу не слід виключати і ролі матері, позивачки ОСОБА_1 , яка зробила дії по оплаті навчання за договором про навчання, що вказує на спільну участь батьків у питанні організації навчання сина, остільки надала до провадження суду квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про оплату навчання за договором в Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» (а.с.9). Суд, з повагою ставиться до прав та інтересів відповідача, як учасника бойових дій, але при прийнятті рішення у справі має бути обмежений дією закону, який регулює відповідні правовідносини між сторонами.

Також, при прийнятті рішення у справі в частині визначення розміру аліментів, суд погоджується із позовними вимогами позивача про їх розмір в 4000,00 грн., остільки відповідач не запропонував варіанту, який би розглядався як його пропозиція, при цьому, слід належно оцінювати обставини у справі про необхідність сина, який продовжує навчання нести витрати на проживання і організацію побуту у місті Києві самостійно, проїзд, харчування, забезпечення потреб у навчанні та інше.

При прийнятті рішення у цивільній справі, суд вирішує питання стягнення судових витрат, остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, згідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено до суду позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, і відповідно судовий збір не сплачувався, остільки згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплені категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має сплатити на користь Держави судовий збір у розмірі 1331,20грн. у зв`язку з розглядом позовних вимог судом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, остільки такий у справах вищевказаної категорії стягується з відповідача.

Рішення суду, слід піддати до негайного виконання в межах стягнення аліментів за один місяць з відповідача.

Керуючись ст.ст. 141,181, 188, 182, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що продовжує навчання та стягнення додаткових витрат задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень починаючи з 25 лютого 2026 року, щомісячно, на період навчання в Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» до моменту закінчення навчання 30 червня 2029 року.

Рішення суду підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з відповідача ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1331,20 грн. на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету, у зв`язку з розглядом цивільної справи з позовною вимогою про стягнення аліментів.

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко