Ухвала суду № 139399176, 02.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9253/25

Провадження № 2-во/645/71/26

УХВАЛА

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Феленко Ю.В.

за участю секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові заяву представника позивача про виправлення описки у рішенні Немишлянського районного суду міста Харкова від 18.06.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебувала вищезазначена справа.

Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 18.06.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами № 3001500 від 15.05.2021, № 103779220 від 15.07.2021, № 75254829 від 13.06.2021 у загальному розмірі розмірі 17945,60 грн.., а також судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 407,89 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4209,62 грн.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду із заявою про виправлення описки у рішенні суду, вказавши в резолютивній частині рішення правильну суму стягнення заборгованості за договорами № 3001500 від 15.05.2021 року, № 103779220 від 15.07.2021 року, № 75254829 від 13.06.2021 року «22105,20», замість неправильної «17945,60», оскільки мотивувальна частина рішення не відповідає резолютивній.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Розгляд питання про виправлення описки вирішується без повідомлення сторін, відтак на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму про виправлення описки в ухвалі суду від 16.11.2016 "Про судове рішення у цивільній справі", вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2026 проголошено скорочений текст судового рішення (його вступна та резолютивна частини), повний текст якого складено 22.06.2026.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18.12.2009 року вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Судове рішення має бути точним. Помилки у тексті судового рішення, арифметичні або граматичні помилки (описки), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення або постановив ухвалу.

Вимоги наведених норм закону дають суду право на усунення помилки технічного характеру - описки чи арифметичної помилки.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Суд зауважує про неможливість під виглядом виправлення описки в судовому рішенні вносити будь-які зміни до змісту рішення по суті, які за своїм змістом не є опискою.

За змістом заяви про виправлення описки заявник фактично просить не виправити описку, а змінити зміст судового рішення.

Тож, описка, яку просить виправити представник позивача не є тотожною процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, передбаченій статтею 269 ЦПК України, і не може кваліфікуватися судом як описка, яка може бути виправлена в порядку зазначеної статті ЦПК України, навіть з метою приведення такого тексту резолютивної частини повного тексту судового рішення у відповідність до його мотивувальної частини, а також проголошеного скороченого судового рішення (його вступної та резолютивної частин).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача не є вимогою в порядку заяви про виправлення помилки, оскільки її задоволення виходить за межі ст. 269 ЦПК України та є порушенням вказаних вище норм процесуального права, якими визначений порядок виправлення помилок, допущених в судовому рішенні та не є опискою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 269 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про виправлення описки у рішенні Немишлянського районного суду міста Харкова від 18.06.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Феленко