Рішення № 139398785, 01.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4318/26

н/п 2/953/3086/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Паша С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором позики № 71928529 від 25.07.2025 року у розмірі 22262,50 грн, а також за кредитним договором № 8114921 від 05.08.2025 у розмірі 6862,90 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 25.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71928529, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 13000,00 грн. Окрім того, 05.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8114921 на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 1700,00 грн.

Позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договорами № № 71928529 від 25.07.2025 та № 8114921 від 05.08.2025, відповідно до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», яке набуло право вимоги до відповідача.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за договорами не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2026 року прийнято цю позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В позові наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, у разі неявки в судове засідання відповідача, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.

25.07.2025 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір надання коштів у кредит № 71928529 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти від позикодавця у розмірі 13000,00 грн строком на 30 днів із базовою процентною ставкою 0,275% (фіксована). Дата надання позики 25.07.2025. Дата повернення позики: 23.08.2025. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою 4% Комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту.

Відповідач підписав вказаний договір одноразовим електронним ідентифікатором 44377, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію..

Відповідно до копії платіжної інструкції позикодавець перерахував 25.07.2025 року на користь отримувача ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 13000,00 грн.

Факт перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 13000,00 грн. також підтверджується випискою за договором, наданою АТ «Унверсал Банк» на виконання ухвали суду від 13.04.2026.

Окрім того, 05.082025 між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 8114921 за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти від позикодавця у розмірі 1700,00 грн строком на 360 днів із фіксованою процентною ставкою 0,95% (фіксована). Дата надання позики 05.08.2025. Дата повернення позики: 30.07.2026. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту.

Відповідач підписав вказаний договір одноразовим електронним ідентифікатором 055352, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію.

Відповідно до копії платіжної інструкції позикодавець перерахував 05.08.2025 року на користь отримувача ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1700,00 грн.

Факт перерахування на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1700,00 грн. також підтверджується випискою за договором, наданою АТ «Унверсал Банк» на виконання ухвали суду від 13.04.2026.

16.09.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (фактор) було укладено договір факторингу № 16/09/25.

Згідно із п. 1.1 укладеного договору, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.

Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу № 16/09/25 перехід від клієнта до фактора прав вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 року фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 71928529 від 25.07.2025 року в сумі 22262,50 грн.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 року фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 8114921 від 05.08.2025 року в сумі 6862,90 грн.

За відомостями розрахунку заборгованості відповідача, заборгованість відповідача за договором №71928529 від 25.07.2025 станом на 24.03.2025 становить: 22262,50 грн, з яких залишок заборгованості за тілом кредиту: 13000,00 грн, залишок заборгованості за несплаченими процентами 1072,50 грн. , заборгованість за несплаченою комісією 1950,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування 6240,00 грн.

За відомостями розрахунку заборгованості відповідача, заборгованість відповідача за договором №8114921 від 05.08.2025 станом на 24.03.2025 становить: 6862,90 грн, з яких залишок заборгованості за тілом кредиту: 1700,00 грн, залишок заборгованості за несплаченими процентами 1469,65 грн. , заборгованість за несплаченою комісією 293,25 грн; заборгованість за пенею 3400,00 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Положеннями частини 1 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3 ст. 207 ЦК України).

Згідно із підпунктом п`ять частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав електронний кредитні договори №71928529 від 25.07.2025 року та № 8114921 від 05.08.2025 року із Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів». Зазначений договір відповідач підписав у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Суд вважає, що позивачем доведено факт надання грошових коштів за кредитним договором. Зазначене підтверджується листом АТ «Універсал банк» від 27.04.2026 року, відповідно до якого на ім`я відповідача банком емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , відповідно до якого на картку відповідача зараховано перекази у сумі 13000,00 грн та 1700,00 грн відповідно, що узгоджується з відомостями платіжних інструкцій.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Оскільки сторонами дотримані умови зазначених вище договорів факторингу, що встановлює порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором позики, то суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором позики № 771928529 від 25.07.2025 та договором №8114921 від 05.08.2025.

Положеннями ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 771928529 від 25.07.2025 року у розмірі 22262,50 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом кредиту: 13000,00 грн, залишок заборгованості за несплаченими процентами 1072,50 грн. , заборгованість за несплаченою комісією 1950,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування 6240,00 грн

Сума заборгованості за відсотками розрахована за період з 25.07.2025 року по 23.08.2025 року по 35,75 грн щоденно, а також з 24.08.2025 року по 04.09.2025 року по 520,00 грн. щоденно. При цьому, умовами договору № 771928529 від 25.07.2025 року сторони погодили 30-денний строк кредитування.

Згідно п. 6,1 Договору - За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування Кредитом, за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором..

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів пролонгації сторонами 30-денного строку кредитування, погодженого сторонами у пункті 2.2.2.Договору.

Відтак, суд вважає, що розмір відсотків які підграють стягненню з ОСОБА_1 за договором № 771928529 від 25.07.2025 року становить 1072,50 грн, з розрахунку : 13000.00 грн(п.2.21) х 0,275%(п.2.2.3) х 30 днів(п.2.2.4).

Щодо вимоги про стягнення пені за кредитним договором №8114921 від 05.08.2025 в сумі 3400,00 грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з цим, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи приписи пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення пені за кредитним договором №8114921 від 05.08.2025 в сумі 3400,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення комісії за кредитним договором № 771928529 від 25.07.2025 року в сумі 1950 грн та кредитним договором№8114921 від 05.08.2025 в сумі 293,25 грн.

Згідно п. 6.2 Договору № 771928529 від 25.07.2025 - За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником в останній день користування Кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Пунтком 2.2.4 визначено, що комісія за наданя кредиту становить 15%, що в грошовому виразі складає 1950,00 грн.

Згідно п. 6.2 Договору №8114921 від 05.08.2025 За надання Кредиту Позичальник сплачує Кредитодавцю Комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання Кредиту та підлягає сплаті Позичальником відповідно до умов Договору. Розмір Комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.8. п. 2.2. Договору. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 293.25 грн.)(п.2.2.8).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Отже, вказані витрати за кредитним договором № 771928529 від 25.07.2025 року в сумі 1950 грн та кредитним договором№8114921 від 05.08.2025 в сумі 293,25 грн., стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №71928529 від 25.07.2025 року у розмірі 14072,50 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 1072,50 грн., та за договором№8114921 від 05.08.2025 у розмірі 3169,65 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1700,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 1469,65 грн, що в загальному розмірі становить 17242,15 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, , з урахуванням частового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, щодо часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача в розмірі 3500,00 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 17242,15 грн, що становить 59,20 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал фінанс груп» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1576.14 грн (2662,40 грн х 59,20%).

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість в розмірі 17242,15грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1576,14 грн та витрати позивача на правову допомогу в сумі 3500,00 грн.

В решті частині вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01.09.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Кіндер В. А.