Ухвала суду № 139398626, 01.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/12869/26

Провадження № 1-кс/638/2512/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м.Харків

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222060000039 від 08.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладання арешту на майно фактичного володільця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене у ході проведення обшуку від 27.08.2026 в автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Crafter» д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді, шляхом позбавлення права на розпорядження, користування та відчужування володільцем майна, з метою збереження як речового доказу вчинення кримінального правопорушення: мобільний телефон «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору.

Клопотання обґрунтоване тим, що посадовими особами КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго» (ЄДРПОУ 39402730) вчиняється заволодіння коштів територіальної громади шляхом фіктивного працевлаштування осіб призовного віку з подальшим їх бронюванням, що вчиняється в умовах воєнного стану.

Вказані посадові особи після призначення військовозобов`язаних на посади вносять недостовірні відомості у різні документи підприємства щодо їх роботи, а саме у табеля праці, відомості відпрацювання годин на нарахування заробітної плати.

З огляду на вищезазначене, в діях посадових осіб, які діючи в умовах воєнного стану, використовуючи своє службове положення, налагодивши схему призначення на посади працівників КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго», які після цього користуються правом на відстрочку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 76 від 27.01.2023 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», тим самим вбачаються ознаки заволодіння бюджетних коштів.

Під час досудового розслідування з метою підтвердження факту офіційного працевлаштування та отримання заробітної плати причетних осіб КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго» встановлення обставин, що мають суттєве значення для кримінального провадження процесуальним керівником направлено запит до ГУ ДПС у Харківській області з метою отримання відомостей про джерела доходів.

Так, на адресу Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, надійшла відповідь на вказаний запит, в якому містилась інформація, про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору по фізичним особам зазначеним в запиті, що підтвердив факт отримання заробітної плати причетних осіб КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго».

З метою встановлення факту не перебування за місцем знаходження юридичної особи - КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго», що знаходиться за адресою: Харківський р-н, Харківська обл., селище міського типу Безлюдівка, Мостобудівників В`їзд, будинок 13а фіктивно працевлаштованих осіб на підприємстві отримано інформацію про зв`язки абонентів, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалість, маршрути передавання, тощо, володільцями якої є ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл». За результатом проведеного аналізу отриманої інформації, складено відповідні протоколи, в яких зафіксовано інформацію про перебування абонентів в зоні дії базових станції оператора мобільного зв`язку.

Окрім цього, під час досудового розслідування отримані в передбаченому КПК України порядку інформацію володільцем якої є АТ КБ «ПриватБанк» та проаналізовано рух та зняття грошових коштів з банківських карток для отримання заробітної плати КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго», встановлено що з банківських карток володільцями яких фіктивно працевлаштовані працівники, фактично знімають готівкові кошти інші особи вказаного підприємства.

Так, на підставі ст. 234 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукування предметів, знарядь та інших речових доказів, а також фактичних відомостей щодо вищезазначених протиправних дій, 27.08.2026 з 10:05 по 11:40 годину слідчим СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 було проведено обшук в автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Crafter» д.н.з. НОМЕР_1 під час проведення якого під виявлено та вилучено: мобільний телефон «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору.

Зазначене вилучене майно, яке опечатано у спеціальний пакет та засвідчено підписами учасників слідчої дії визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови від 27.08.2026.

Вказаний речовий доказ має суттєве значення для проведення досудового розслідування у зв`язку із тим, що він містить інформацію про обставини вчинення протиправної діяльності та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судове засідання прокурор не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали за справою, приходить до наступного.

Встановлено, що СВ Харківським РУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026222060000039 від 08.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026222060000039 вбачається, що до окружної прокуратури надійшли матеріали Управління СБ України в Харківській області щодо привласнення бюджетних коштів посадовими особами КП «Комуненерго», шляхом фіктивного працевлаштування осіб до вказаного підприємства, що вчиняється в умовах воєнного стану.

Надані докази свідчать про обґрунтованість вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 19 серпня 2025 року надано прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42026222060000039 від 08.04.2026, слідчим СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, що входять до групи слідчих у кримінальному провадженні № 42026222060000039 від 08.04.2026, дозвіл на проведення обшуку в автомобілі яким користується працівник КП Безлюдівської селищної ради «Комуненерго» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , марки «Volkswagen» модель «Crafter» д.н.з. НОМЕР_4 , vin : НОМЕР_5 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та вилучення речей і документів, а саме: мобільні телефони, комп`ютери, ноутбуки, банківські картки власниками яких є співробітники підприємства та інші документи які можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, для повного, всебічного та об`єктивного досудового розслідування.

Встановлено, що в ході досудового розслідування на підставі зазначеної ухвали слідчого судді 18.08.2025 - 27.08.2026 з 10:05 по 11:40 годину слідчим СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 було проведено обшук в автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Crafter» д.н.з. НОМЕР_1 під час проведення якого під виявлено та вилучено: мобільний телефон «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору.

Постановою слідчого від 27 серпня 2026 року вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно сторона обвинувачення посилається на необхідність збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При цьому відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, передбаченому кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, треті х осіб.

Аналіз вище зазначених норм закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

У відповідності до статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, склад майна, на яке він просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить прокурор, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати орган досудового розслідування передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене майно, а саме: мобільний телефон «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна, одночасно дозволивши слідчому та/або прокурору протягом 2-х місяців здійснити їх огляд за участю спеціаліста в області комп`ютерної техніки в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаному носії та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 170-171 КПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на майно фактичного володільця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке вилучене у ході проведення обшуку від 27.08.2026 в автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Crafter» д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді, а саме:

-мобільний телефон «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору,

шляхом позбавлення права на розпорядження, користування та відчужування володільцем майна, з метою збереження як речових доказів вчинення кримінального правопорушення.

Зобов`язати прокурора за участю спеціаліста, протягом 2 місяців з дня постановлення ухвали слідчого судді, зняти інформацію з: мобільного телефону «Іphone 12 pro max» золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 ; IMEI 2: НОМЕР_3 ; у чохлі чорного кольору. Після чого зазначене арештоване майно передати на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1