Ухвала суду № 13939856, 25.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.02.11№ 05-5- 22 / 2237 Суддя , розглянувши

позовну заяву ПП "Архітектурно - проектна майстерня "Ю.Плясовиця"

до ПАТ "Золоті Ворота"

про визнання робіт виконаними та стягнення коштів 1 373 500,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати підрядні роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації виконані Приватним підприємством «Архітектурно-проектна майстерня «Ю.Плясовиця»згідно з договорами підрядів № 21-01/08 ВИН та №21-01/08-ВІН ЗМ укладеними 21.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Золоті ворота»та Приватним підприємством «Архітектурно-проектна майстерня «Ю.Плясовиця»на суму 1 029 383 грн. прийнятими;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Золоті ворота» на користь Приватного підприємства «Архітектурно-проектна майстерня «Ю. Плясовиця»кошти в розмірі 1378103, 28 грн. з яких 1 029383 грн. основна заборгованість. 186318, 32 грн., інфляційні витрати 56601, 96 грн. - 3% річних; 105 800 грн. - пеня в розмірі подвійної ставки НБУ.

Відповідно до вимог п. 2, 4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з п. 2 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб –платників податків).

У поданій позовній заяві позивачем не зазначено повної назви сторін, із вказанням організаційно-правової форми.

Згідно зі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В позовній заяві об’єднано кілька вимог, а саме: 1) вимога про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації № 21-01/08 ВИН від 21.01.2008р.; 2) вимога про стягнення заборгованості за договором підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації № 21-01/08 – Він ЗМ від 21.01.2008р..

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, заявлені вимоги щодо стягнення боргу не пов’язані підставою їх виникнення, виникли з різних договорів. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов визначених у договорі.

Окрім того, за поданим позовом позивач просить стягнути заборгованість разом з нарахованими штрафними санкціями –пенею, інфляційними збитками, 3% річних, що призводить до необхідності визначення терміну прострочення оплати за кожним договором, встановлення правильності здійснених розрахунків у відповідності до погоджених умов оплати тощо.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем договорів 21-01/08 ВИН від 21.01.2008р., № 21-01/08 –Він ЗМ від 21.01.2008р., необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги що виникли з кожного договору, з’ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору їх правової природи, настання строку виконання зобов’язання, і в свою чергу при вирішенні вимог що виникли з різних договорів суд має надати оцінку укладеним між позивачем та відповідачем договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов’язань підставою вважати їх такими що виникли при виконанні вказаних договорів, з якого періоду наявним є прострочення, встановити всі обставини, що свідчать про настання строку оплати у відповідності з умовами конкретного договору, які різняться та містять різні умови оплати.

Зазначені вимоги не пов’язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та не пов’язані поданими доказами, оскільки документи, що підтверджують виконання кожного договору є різними (докази не пов’язані), а відтак ст. 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.

Вирішення питання про стягнення з відповідача боргу за договором 21-01/08 ВИН від 21.01.2008р., жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення боргу за договором № 21-01/08 – Він ЗМ від 21.01.2008р..

Окрім того, жодних перешкод у зверненні до суду з окремими позовами про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами не існує.

Відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ст. 57 ГПК України встановлює перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 2 цієї статті ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії доданих до позовної заяви документів.

          Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст. 57 ГПК України, є бланк опису вкладення, який згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Крім того, у відповідності з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р. розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення, надані в оригіналі.

До позовної заяви позивачем додано лише опис-вкладення, який свідчить про його складення та у зв’язку з відсутністю поштового чеку про направлення листа опис-вкладення не є належним доказом направлення позовної заяви відповідачу.

Відповідно до пункту 3 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Позивачем додано до позовної заяви квитанції про сплату державного мита № 101876.45.1 від 02.02.2011р. в сумі 2837, 40 грн., № 101309.299.1 від 13.12.2010р. в сумі 761, 60 грн., № 101309.297.1 від 13.12.2010 в сумі 9900 грн..

Відповідно до пп. „а” пункту 2 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” розмір ставки із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Загальний розмір переданих на розгляд суду вимог становить 1378103, 28 грн., що відповідно свідчить про несплату державного мита у встановленому розмірі.

Наведені недоліки є підставою для повернення позовної заяви згідно ст. 63 п. 2, 4, 5, 6 ГПК України.

          Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 5 частини першої ст.63 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПП «Архітектурно-проектна майстерня «Ю.Плясовиця» повернути без розгляду.

Повернути з державного бюджету на користь ПП «Архітектурно-проектна майстерня «Ю.Плясовиця»(21100, м. Вінниця, вул. Келецька 39, ідент. код 13342328) державного мита сплаченого згідно квитанцій № 101876.45.1 від 02.02.2011р. в сумі 2837, 40 грн., № 101309.299.1 від 13.12.2010р. в сумі 761, 60 грн., № 101309.297.1 від 13.12.2010 в сумі 9900 грн., та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно квитанції 101309.298.1 від 13.12.2010р..

Суддя Р.І. Самсін