Рішення № 139398529, 02.09.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1419/26

Провадження № 2-о/571/58/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючої судді: Качмар М.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Качановської О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Рокитне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої підопічної дитини: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в :

заявниця ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої підопічної дитини: ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за однією адресою станом на день його смерті.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_6 є рідним дідом Заявниці та її підопічного ОСОБА_2 , оскільки є батьком їхньої матері - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки відділу ЦНАП Рокитнівської селищної ради від 28.04.2025 №10-03/411, ОСОБА_6 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші зареєстровані за цією адресою особи були відсутні. За життя спадкодавець № 1 заповіту не склав.

На момент смерті у приватній власності ОСОБА_6 перебувало таке майно:

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1500 га, без кадастрового номера, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку підтверджується рішенням виконавчого комітету Рокитнівської селищної ради № 176 від 14 жовтня 1997 року.

Разом з тим, незважаючи на відсутність зареєстрованих разом із ним осіб, на час відкриття спадщини ОСОБА_6 фактично постійно проживав за вказаною адресою разом зі своєю дочкою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від її прийняття.

Оскільки ОСОБА_5 на час смерті свого батька постійно проживала разом із ним, є спадкоємцем першої черги за Законом, відповідно до вимог частини третьої статті 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1500 га, без кадастрового номера, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після смерті свого батька, однак не встигла оформити свої спадкові права та зареєструвати право власності за життя.

ОСОБА_5 не оформила за життя свої спадкові права на зазначену земельну ділянку, право на неї виникло у неї з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

Станом на день смерті ОСОБА_5 у неї була малолітня дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому на день відкриття спадщини виповнилося 9 років 6 місяців 7 днів. Інших малолітніх чи неповнолітніх дітей на момент смерті вона не мала.

У червні 2026 року Заявниця, діючи в інтересах свого підопічного ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса з питання оформлення права на спадщину після смерті його матері, зокрема щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га, без кадастрового номера, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду поданих документів нотаріус роз`яснив, що оформлення спадкових прав на зазначену земельну ділянку в нотаріальному порядку є неможливим, оскільки надані документи не підтверджують факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті її батька - ОСОБА_6 . У зв`язку з цим нотаріус роз`яснив необхідність встановлення в судовому порядку факту постійного проживання.

У зв`язку із зазначеним, вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року було відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявниця не з`явилась.

Представник заявниці адвокат Смик А.І. подав клопотання у якому просив справу розглядати без участі заявниці та його участі, та просив подану заяву задовольнити.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, відповідно до поданих заяв просили розгляд справи проводити без їх участі, заяву про встановлення факту, яке має юридичне значення просять задовольнити у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.6)

Довідкою Рокитнівської селищної ради від 28.04.2025 встановлено, що померлий ОСОБА_6 був зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті зареєстрованих не було. (а.с.6 зворот)

ОСОБА_7 була дочкою померлого ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.10 зворот)

Згідно довідки виданої Рокитнівською селищною радою 02.09.2025, ОСОБА_5 була зареєстрована але не проживала в АДРЕСА_2 . Разом з нею не проживали, але були зареєстровані її дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (а.с.10)

З актів обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_5 слідує, що така проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 .

На момент смерті у приватній власності ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1500 га, без кадастрового номера, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку підтверджується рішенням виконавчого комітету Рокитнівської 1 селищної ради № 176 від 14 жовтня 1997 року.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 про що засвідчено записом про смерть №1036 від 24.02.2025 (а.с.9 зворот)

З метою захисту прав малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який є сином померлої ОСОБА_5 , останньому встановлено опіку та призначено ОСОБА_1 опікуном над дитиною-сиротою.

Як слідує зі змісту заяви, у червні 2026 року заявниця, діючи в інтересах свого підопічного ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса з питання оформлення права на спадщину після смерті його матері, зокрема щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1500 га, без кадастрового номера, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Під час розгляду поданих документів нотаріус роз`яснив, що оформлення спадкових прав на зазначену земельну ділянку в нотаріальному порядку є неможливим, оскільки надані документи не підтверджують факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті її батька - ОСОБА_6 . У зв`язку з цим нотаріус роз`яснив необхідність встановлення в судовому порядку факту постійного проживання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як зазначено у п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст.1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св 15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник повинен зазначити у заяві з якою метою він просить суд встановити зазначений факт.

Заявниця на даний час має намір реалізувати права щодо прийняття спадщини за законом свого підопічного, що доводить мету заявниці стосовно звернення до суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, у сукупності з іншими доказами, з урахуванням захисту інтересів вважаю, що заява підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої підопічної дитини: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за однією адресою станом на день його смерті.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області - код ЄДРПОУ 04387421, місце знаходження вул. Незалежності, 15, с-ще Рокитне, Сарненського району Рівненської області.

Суддя М.Я.Качмар