Ухвала суду № 139398435, 31.08.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20890/24

1-кп/569/539/26

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

31 серпня 2026 року м. Рівне

Колегія судді Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 який приймав участь в режимі відео конференції, з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор»

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 , який приймав участь в режимі відео конференції, з власних технічних засобів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області в м. Рівне, клопотання прокурора відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні №22024180000000062 від 01.04.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИЛА:

Колегією суддів Рівненського міського суду Рівненської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №22024180000000062 від 01.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Заявлені раніше ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Враховуючи наявність ризиків, тяжкість покарання, яке загрожує за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, прокурор просить продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою без визначення розміру застави. Даних, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, в т.ч. за віком та станом здоров`я немає.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання прокурора заперечив, просив застосувати запобіжний захід домашній арешт, цілодобово.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 підтримав думку обвинуваченого.

Ознайомившись з клопотанням прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У зв`язку з відкритою військовою агресією рф проти України, розпочатою 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Дія воєнного стану в Україні, триває до тепер.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, зокрема в поширенні матеріалів, які містять виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 111 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.

Щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід тримання під вартою, без визначення розміру застави, строк застосування якого неодноразово продовжувався.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до положення ст. 178 КПК України (ч.1), при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В обґрунтування продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, прокурор вказує, що заявлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

Наведені прокурором підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, станом на сьогодні не змінилися та не зменшилися.

Відтак, прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , доведено наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України.

Колегія суддів враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, колегія суддів своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому, обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , у своїй сукупності, на думку колегії суддів, свідчить, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Частиною 6 ст. 176 КПК України, визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів враховує положення ч.6 ст. 176 КПК України оскільки останній обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України.

За наявності ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи положення що ч.6 ст. 176 КПК України, а також що триває судовий розгляд кримінального провадження, колегія суддів вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, є доцільним, і таке обмеження права обвинуваченого на свободу є виправданим.

Колегія суддів, розмір застави обвинуваченому не визначає, відповідно до абз. 3 п. 5 ч. 4 ст. 183 КК України.

ЄСПЛ визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, їх суспільна небезпечність, спрямовані проти національної безпеки України, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, враховуючи обставини, передбачені ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, сукупність відомостей про особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, приписи ч. 6 ст. 176 КПК України, ч. 4 ст. 183 КПК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, у своїй сукупності свідчить, про відсутність підстав для застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 201 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні №22024180000000062 від 01.04.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_6 , - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч Республіка Крим, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 29.10.2026.

ОСОБА_6 утримувати в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали до 29.10.2026.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом п`яти з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3