Рішення № 139398413, 01.09.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1266/26

Провадження №2/567/930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 4950 грн. звернулося ТОВ "Споживчий центр".

В обґрунтування позовної заяви зазначає що 18.12.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18.12.2023-100003474, відповідно до якого ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 2500 грн. строком на 42 календарні дні зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі 2% в день (відсоткова ставка економ) та 2,5% в день (відсоткова ставка стандарт). Вказує, що відповідно до квитанції про перерахунок коштів, ОСОБА_1 18.12.2023 отримано кредитні кошти.

Вказуючи, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості перед позивачем становить 4950 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 2500 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2450 грн., просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 05.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ "Споживчий центр" було укладено кредитний договір №18.12.2023-100003474 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору.

Відповідно до заявки від 18.12.2023, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, ТОВ "Споживчий центр" надало позичальнику кредит у розмірі 2500 грн., строком на 42 дні з дати його надання зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставками: ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ" (14 днів); ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачу, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів, відповідно до якої 18.12.2023 о 21:41 на платіжну картку клієнта 536354*15 було успішно перераховано кошти в розмірі 2500 грн. за договором кредиту №18.12.2023-100003474.

В свою чергу, ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 18.12.2023 отримав кредит у ТОВ "Споживчий центр" в розмірі 2500 грн. та зобов`язався його повернути у визначений строк та сплатити відсотки за користування кредитом, але належним чином не виконав свої обов`язки за договором.

Оскільки кредитним договором та графіком платежів було встановлено строк повернення кредиту 42 дні з моменту його надання, тобто до 28.01.2024, а ОСОБА_1 у визначений строк кошти не повернув, то з нього слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 2500 грн.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Згідно умов кредитного договору №18.12.2023-100003474 від 18.12.2023, ОСОБА_1 отримав в позику грошові кошти зі сплатою відсотків за користування ними в розмірі 2% в день протягом перших 14 днів та в розмірі 2,5% протягом всього строку кредитування.

Звернувшись до суду, позивач просить стягнути з відповідач 2450 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором №18.12.2023-100003474 від 18.12.2023.

Оскільки борг по процентам на даний час ОСОБА_1 не сплачений, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.

Відповідно до положень ч.1, п.1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем у справі сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу копії позовної заяви з доданими матеріалами на суму 127,38 грн., що підтверджується описом поштового відправлення від 03.04.2026, а також квитанцією №2152324 від 14.07.2026.

Таким чином, за приписами ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 2789,78 грн.

На підставі ст.549, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 4950 грн. заборгованості за кредитним договором та 2789 грн. 78 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833),

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 02.09.2026

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.