Вирок № 139397004, 02.09.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1116/26

Номер провадження 1-кп/289/180/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участі : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060670000093 від 11.05.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Буда, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, інвалідності не має, раніше неодноразово судимого, а саме:

-15.11.2022 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185, КК України із застосуванням ст. 69 та ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 102 КК України призначено остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитом строком 1 рік;

-25.11.2022 Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-09.02.2023 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироками Черняхівського районного суду Житомирської області від 15.11.2022 та Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 25.11.2022 до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-27.11.2023 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.02.2023 виконувати самостійно; 20.03.2026 був звільнений з місць позбавлення по відбуттю призначеного покарання;

-12.08.2026 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 162 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; станом на 02.09.2026 даний вирок не набрав законної сили,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, на шлях виправлення і перевиховання не став та повторно вчинив умисні тяжкі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.

Так, 11.05.2026 близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходив повз домогосподарство ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_1 , де побачив автомобіль марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 та фактично перебуває у володінні ОСОБА_6 .

У вказаний вище день, час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , реалізовуючи який, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, 11.05.2026 близько 02 години 00 хвилин, проник через хвіртку до вказаного вище домогосподарства, яке було огороджене, відчинив ворота та підійшов до автомобіля марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, відкривши двері, які замкнені не були, сів за кермо даного транспортного засобу, після чого за допомогою ключа, який знаходився у замку запалювання, безперешкодно завів двигун на вказаному вище транспортному засобі та виїхав на ньому з території вказаного вище домоволодіння, але поблизу зазначеного господарства не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини у кювет та у подальшому залишив даний транспортний засіб, таким чином незаконно, умисно, повторно, з проникненням в інше сховище, заволодів автомобілем марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який фактично перебуває у володінні ОСОБА_6 .

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 , майнову шкоду на суму 132 000,00 гривень, яку відшкодовано шляхом повернення транспортного засобу.

Крім того, 11.05.2026 близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повернувся до подвір`я домогосподарства ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_2 , де стояв ще один автомобіль марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_4 , реалізуючи який ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, діючи умисно, повторно, проник через хвіртку до вказаного вище домогосподарства, яке було огороджене, підійшов до автомобіля марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та відкривши двері, які замкнені не були, сів за кермо даного транспортного засобу, та враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, за допомогою ключа, який знаходився у замку запалювання, завів двигун на вказаному вище транспортному засобі та поїхав на ньому з місця події, таким чином незаконно, умисно, повторно, з проникненням у інше сховище заволодів автомобілем марки «Ford», модель «Transit», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_6 , а у подальшому в с. Торчин, Житомирського району, Житомирської області потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та повністю пошкодив викрадений автомобіль, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 244 710,00 гривень, яка на час ухвалення вироку не відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених в обвинувальному акті обставин визнав повністю, детально розповів про обставини викрадення зазначених транспортних засобів та додав, що після вчинення ДТП в с. Торчин він викликав поліцію та повідомив про вчинені діяння, також повідомив суду, що розкаюється у вчиненому, вибачається перед потерпілою та зробив для себе відповідні висновки щодо настання негативних наслідків через вживання алкоголю.

Потерпіла ОСОБА_6 про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином (а.с.66), в судове засідання на з`явилася, її інтереси представляє в суді адвокат ОСОБА_5 , який в судовому засіданні повідомив про завдання значної матеріальної шкоди потерпілій, з метою відшкодування завданої шкоди до суду скеровано цивільний позов, який, з урахуванням того, що до початку розгляду даної справи позов не надійшов до суду, буде подано для розгляду в порядку цивільного судочинства. Під час дебатів повідомив, що повністю підтримує позицію прокурора в частині призначення покарання.

Переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.

Виходячи з викладеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікуєйого умисні дії за викладеним фактом за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у інше сховище, якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який був раніше неодноразово судимий за скоєння аналогічних умисних корисливих злочинів; офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу; за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався; не одружений, на утриманні нікого не має; за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як особа, схильна до крадіжок.

В суді ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, надав покази щодо обставин його вчинення, чим активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, що на підставі ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінальних правопорушень стосовно особи похилого віку та у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого умисного злочину, який завдає значної шкоди не лише відносинам власності (майновим правам власника/володільця транспортних засобів), а й безпеці руху та експлуатації транспорту, а також беручи до уваги вказані вище характеризуючі дані про особу обвинуваченого, наявність як обтяжуючих покарання обставин, так і пом'якшуючих, завдану потерпілій майнову шкоду відшкодовано частково за рахунок повернутого майна, беручи при цьому до уваги наведені в даному вироку на користь ОСОБА_4 позитивні дані : молодий вік та його щире каяття, суд погоджується із запропонованим прокурором видом та розміром покарання за скоєні кримінальні правопорушення та вважає доцільним призначити покарання у виді позбавлення волі у наближеному до мінімального розміру санкції ч. 2 ст. 289 КК України, а з урахуванням суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого з конфіскацією майна, вважаючи такий вид покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами, що відповідатиме ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.

За змістом ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).

Отже, законодавець чітко визначив момент у часі щодо необхідності застосування правил, передбачених приписами ч. 4 ст. 70 КК України, - постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили.

Ця позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.06.2020 (справа № 766/39/17). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №760/10154/22, від 25.06.2026 у справі № 686/14719/19.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Коростишівський районний суд Житомирської області вироком від 12.08.2026 засудив ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289 КК України і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув'язнення у період з 09.06.2026 до набрання вироком законної сили.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України, за які його засуджено за цим вироком, вчинив 11.05.2026, тобто до постановлення вироку щодо нього Коростишівським районним судом Житомирської області від 12.08.2026, остаточне покарання останньому необхідно визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, а зважаючи на соціальну характеристику обвинуваченого, зокрема, що він раніше неодноразово судимий, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та явне небажання вести законослухняний спосіб життя - шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.08.2026.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 29.05.2026 в даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 з 29.05.2026 по 08.06.2026 включно застосовувався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який у відповідності до ч. 7 ст. 72 КК України зараховується судом у строк покарання, виходячи із співвідношення три дня цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Також судом встановлено, що 09.06.2026 ОСОБА_4 було затримано як підозрюваного у відповідності до ст. 208 КПК України в рамках кримінального провадження №12026060610000394 від 09.06.2026 та ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира застосовано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою по 07.08.2026 включно. В подальшому ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 03.08.2026 вказаний запобіжний захід було продовжено на 60 днів, а вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.08.2026 залишено ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, відтак строк його тримання під вартою з дня затримання - з 09.06.2026 по 01.09.2026 включно підлягає зарахуванню у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув'язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

Відповідно до норм кримінального права суди повинні обов`язково зараховувати попереднє ув`язнення у строк покарання, що призначається судом, а не враховувати цей строк, призначаючи покарання (Постанова ВС від 30.08.2018 у справі № 320/5924/16-к).

Таким чином, відповідно до ч. 5, 7 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» ОСОБА_4 в строк покарання зараховується строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 29.05.2026 по 08.06.2026 включно виходячи із співвідношення три дня цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, тобто належить зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання 4 дні позбавлення волі, а також строк його тримання під вартою з дня затримання - з 09.06.2026 по 01.09.2026 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1925,44 грн. на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Накладений ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.05.2026 арешт на майно, згідно приписів ст. 174 КПК України, слід скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження, враховуючи вимоги ст.ст.131-132,177,178 КПК України слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 129, 174, 369-378 КПК України, ч. 1 ст. 115 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.08.2026, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення даного вироку - з 02.09.2026, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 7 ст. 72 КК України цілодобовий домашній арешт з 29.05.2026 по 08.06.2026 включно, виходячи із співвідношення три дня цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі - тобто 4 (чотири) дні позбавлення волі, а також зарахувати в строк покарання строк попереднього ув`язнення у період з 09.06.2026 по 01.09.2026 включно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-26/8681-АВ від 19.05.2025 в розмірі 1925,44 гривні, отримувач: ГУК у Житомирській області Житомирська міська ТГ, 24060300, банк отримувача: Казначейство України; код ЄРДПОУ: 37976485; рахунок:UA44899990313010115000006797, код класифікації доходів: 24060300.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.05.2026 на наступні речі: ніж з рукояткою та пластиковим чохлом чорного кольору, який був упакований у спеціальний пакет НПУ NPU 6241930, килимок різних кольорів з сидіння водія автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упакований у спеціальний пакет НПУ WAR 1017495; подушку безпеки з автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упакована у паперовий конверт №1, змиви з керма та ручки перемикання передач автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упаковані у паперові конверти № 2 та №3, фрагмент полімерної пляшки зі слідами РБК, що упакований у паперовий конверт №4, змив РБК з металевого накриття криниці, що поміщений у паперовий згорток та упакований до паперового конверту №5.

Речові докази по справі :

-Ніж з рукояткою та пластиковим чохлом чорного кольору, який був упакований у спеціальний пакет НПУ NPU 6241930, килимок різних кольорів з сидіння водія автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упакований у спеціальний пакет НПУ WAR 1017495; подушку безпеки з автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упакована у паперовий конверт №1, змиви з керма та ручки перемикання передач автомобіля марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що упаковані у паперові конверти № 2 та №3, фрагмент полімерної пляшки зі слідами РБК, що упакований у паперовий конверт №4, змив РБК з металевого накриття криниці, що поміщений у паперовий згорток та упакований до паперового конверту №5, здано до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області - знищити.

- Автомобіль марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 з численними механічними пошкодженнями, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_8 залишити власнику/володільцю;

- Автомобіль марки «Ford Transit», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9