Ухвала суду № 139396367, 01.09.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1350/26

1-кс/179/208/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Слідчий суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.08.2026 про закриття кримінального провадження № 12025042470000225, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.08.2026 про закриття кримінального провадження № 12025042470000225.

В обґрунтування скарги посилається на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.07.2022 у справі № 179/1966/20 зобов`язано ОСОБА_6 перенести вигрібну яму, розташовану на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , на відстань не менше ніж 20 метрів від підвалу і жилого будинку, що належить ОСОБА_4 , розташованих по АДРЕСА_1 .

Вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 по справі № 179/1308/23 ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Вирок суду набрав законної сили 31.03.2025.

Однак, ОСОБА_6 і надалі ігнорує виконання вказаного рішення суду, не вчиняє будь яких дій щодо виконання та ухиляється хоча б частково виконати рішення суду.

Потерпілий ОСОБА_4 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 382 КК України, яка була зареєстрована 17.11.2025.

21.08.2026 старшим слідчим СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що станом на момент його проведення вигрібна яма фактично не функціонує: вигрібні стоки відсутні, сліди їх використання не виявлені, каналізаційна труба герметично запінена монтажною піною, що унеможливлює її експлуатацію за призначенням; відсутній умисел на ігнорування судового рішення, виконавче провадження № 70010751 закрите, а також наявність зобов`язального характеру судового рішення та доведення його до відома ОСОБА_6 не є достатнім для притягнення її до кримінальної відповідальності.

Додатково зазначено, що згідно з вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 у справі № 1-кп/179/18/24 її визнано винною та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень, тобто вказано про відсутність обов`язкових елементів складу кримінального правопорушення, а саме об`єктивна сторона, що виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 382 КК України.

З даною постановою скаржник не згодний, оскільки умовами кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 382 КК України є встановлена та доведена наявність у особи обов`язку вчинити певні дії (виконате судове рішення), реальна можливість виконати покладений на неї обов`язок, а також наявність притягнення особи до кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 та ч. 2 цієї статті.

Отже, оскільки ОСОБА_6 не виконала постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.07.2022 у справі № 179/1966/20, вигрібна яма як знаходилася, так і знаходиться на тому ж самому місці, а отже відсутнє вчинення будь яких активних дій щодо перенесення ями.

Вироком суду Дніпровського апеляційного суду від 19.07.2022 у справі № 179/1966/20 ОСОБА_6 була притягнута до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення за певний період часу з 19.07.2022 по 25.03.2023. Незважаючи на це, починаючи з 26.03.2023 і по теперішній час, ОСОБА_6 , будучи обізнаною як зі змістом судового рішення, так і з фактом притягнення її до кримінальної відповідальності за його невиконання, продовжує його не виконувати. Таким чином, дії ОСОБА_6 після 26.03.2023 становлять новий самостійний період протиправної бездіяльності, який не був предметом судового розгляду у попередньому кримінальному провадженні.

Посилання на те, що вигрібна яма фактично не використовується, не має правового значення для оцінки суспільної небезпеки діяння, оскільки судом було визначено конкретний спосіб усунення порушення перенесення вигрібної ями, який не був виконаний.

Відсутність реального, повного та незворотнього виконання судового рішення, а також відсутність гарантій його дотримання у майбутньому свідчить про те, що дії ОСОБА_6 не можуть розцінюватися як належне виконання покладеного на неї обов`язку.

09.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70010751 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» відносно ОСОБА_6 , однак зазначена обставина не є правовою підставою для закриття кримінального провадження № 12025042470000225 та автоматично не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Просить постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.08.2026 про закриття кримінального провадження № 12025042470000225 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, скасувати.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 підтримав доводи скарги та просив скаргу задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

На запит слідчого судді надані матеріали кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність дізнавача, слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши доводи представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Законність прийняття відповідним суб`єктом рішення про закриття кримінального провадження може бути перевірена шляхом його оскарження. Таким правом кримінальний процесуальний закон наділяє: заявника, потерпілого, його представника чи законного представника (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Дану скаргу подано належною особою, у строки, передбачені КПК України.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченим нормами КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно, і неупереджено, дослідити кримінальне провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.04.2024 по справі № 178/50/20 сформовано правову позицію, згідно якої закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, яка є заключним етапом розслідування, на якому, прокурор, слідчий чи дізнавач, підбивають підсумок провадженню, аналізують й оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.

Перевірив матеріали кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 17.11.2025 до ЄРДР за № 12025042470000225 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 ч. 3 КК України на підставі заяви ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_6 умисно ігнорує рішення Дніпропетровського апеляційного суду від 19.07.2022, яким зобов`язано ОСОБА_6 перенести вигрібну яму, розташовану на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , на відстань не менше ніж 20 метрів від підвалу і житлового будинку, що належить ОСОБА_4 , які розташовані по АДРЕСА_2 .

Під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12025042470000225 від 17.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України слідчим були проведені такі слідчі дії та винесені процесуальні рішення: допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , відібрані пояснення у ОСОБА_6 , проведено огляд території подвір`я за місцем мешкання ОСОБА_6 , на запит слідчого надані матеріали виконавчого провадження № 70010751. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 в порядку ст. 220 КПК України звертався до слідчого з клопотаннями, які були розглянуті слідчим.

Відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 липня 2022 року у справі № 179/1966/20 ОСОБА_6 зобов`язано перенести вигрібну яму, розташовану на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , на відстань не менше ніж 20 метрів від підвалу і жилого будинку, що належить ОСОБА_4 , розташованих по АДРЕСА_1 . Постанова набрала законної сили 19.07.2022

На виконання зазначеного рішення суду в цивільній справі видано виконавчий лист.

Ухвалою Магдалинівського району Дніпропетровської області від 19.01.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_6 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , державний виконавець Магдалинівського відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_7 про зміну способу та відстрочення виконання рішення суду відмовлено.

Вироком Магдалинівського району Дніпропетровської області від 12.12.2024 ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. Вирок суду набрав законної сили 31.03.2025.

29.09.2023 постановою старшого державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_7 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 179/1966/20, виданого 27.09.2022 Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області закінчено.

Постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.08.2026 кримінальне провадження № 12025042470000225 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити кримінальне провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого приймається виключно у формі постанови.

Постанова слідчого, прокурора складається з обов`язкових частин, передбачених ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього кодексу.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Про закриття кримінального провадження слідчий приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку КПК України.

Тобто, рішення слідчого повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

При цьому, слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.

В силу ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 1 статті 11 КК України дає загальне визначення поняття кримінального правопорушення, яке містить у собі сукупність ознак, обов`язкових для будь-якого конкретного кримінального правопорушення (кримінального проступку чи злочину). Такими ознаками є суспільна небезпечність діяння, передбаченість його Кримінальним кодексом, винність та вчинення його суб`єктом злочину.

Диспозицією ч. 3 ст. 382 КК передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо ці дії заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Предметом злочину за частинами 1-3 ст. 382 КК є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і г) набрав законної сили.

Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).

Суб`єкт цього злочину може бути як спеціальним, так і загальним. Тому питання про визнання особи суб`єктом цього злочину необхідно вирішувати диференційовано: за частиною 3 ст. 382 КК суб`єктом злочину може бути: а) або такий спеціальний суб`єкт, як службова особа, що займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, б) або такий спеціальний суб`єкт, як особа, раніше судима за злочин, передбачений ст. 382 КК.

За частиною 3 ст. 382 КК, яка встановлює відповідальність за невиконання судового рішення, що заподіяло відповідні наслідки (істотна шкода), то цей злочин може бути вчинений як загальним, так і зазначеними вище спеціальними суб`єктами.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025, які були дослідженні під час розгляду скарги, в ході досудового розслідування слідчим 23.03.2026 було проведено огляд місця події, а саме: території подвір`я за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що вигрібна яма фактично не функціонує: вигрібні стоки відсутні, сліди їх використання не виявлені, каналізаційна труба герметично запінена монтажною піною, що унеможливлює її експлуатацію за призначенням.

Для встановлення факту умисного невиконання судового рішення достатньо підтвердити, що зобов`язана особа мала можливість хоча б частково виконати судове рішення, але без поважних причин не зробила цього (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року, справа № 509/255/14-к).

Слідчим правильно враховано суб`єктивну сторону злочину, передбаченого статтею 382 КК України, яка характеризується прямим умислом.

Як встановлено під час досудового розслідування, ОСОБА_6 вжила заходів, спрямованих на усунення порушення, а саме: припинила функціонування вигрібної ями, що свідчить про відсутність умислу на ігнорування судового рішення.

Таким чином, слідчий дійшов правильного висновку про відсутність в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Слідчий суддя вважає, що слідчій під час розслідування кримінального провадження вичерпав можливості щодо збирання та дослідження доказів та провів усі необхідні слідчі дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Питання про визнання досудового розслідування неповним та таким, що не відповідає кримінальним процесуальним нормам відноситься до повноважень слідчого судді при виконанні функції судового контролю в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя наділений компетенцію на прийняття рішень, якими може зобов`язати слідчого, прокурора вчинити певну процесуальну дію або прийняти певне рішення по кримінальному провадженню або вирішити питання про законність процесуальних рішень слідчого, прокурора в рамках кримінального провадження.

Поряд з цим ч. 5 ст. 40 КПК України визначає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, будь-яких нових доказів, які б давали підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження матеріали скарги не містять.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчий навів в мотивувальній частині постанови обставини, які стали підставами для закриття кримінального провадження з їх обґрунтуванням та посиланням на положення КПК України.

Доводи, на які посилається заявник в скарзі є необґрунтованими, постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим у відповідності до вимог КПК України та скасуванню не підлягає.

Доводи скаржника, викладені у скарзі, не свідчать про наявність неповноти при перевірці вказаних обставин слідчим, фактичні обставини були встановлені слідчим в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025 є обґрунтованою та відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що старший слідчий СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, оцінив зібрані в кримінальному провадженні докази з точки зору достатності та взаємозв`язку та прийняв відповідне обґрунтоване процесуальне рішення щодо закриття кримінального провадження, тому в задоволенні скарги необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303 - 310, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на постанову старшого слідчого СВ ВП № 1 Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 21.08.2026 про закриття кримінального провадження № 12025042470000225 від 17.11.2025 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1