Рішення № 13939576, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/1821.02.11

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелінк Телеком"

про стягнення 70 274,75 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Казімірчук Г.Ф. (дов. від 12.10.2010 №385)

Від відповідача: не з"явився

В судовому засіданні 21.02.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у зв"язку з неналежним виконанням умов договорів про надання телекомунікаційних послуг № 2111440 від 01.09.2006 та про надання у користування місця в каналі телефонної каналізації №706 від 29.05.2008 у розмірі 70 274, 75 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2010 порушено провадження у справі №50/18 та призначено до розгляду на 19.01.2011.

Представник відповідача в судове засідання 19.01.2011 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 02.02.2011.

Представник відповідача у судове засідання 02.02.2011 не з"явився, всіх витребуваних доказів суду не надав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судове засідання з"явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.

В судовому засіданні 21.02.2011 позивач надав докази та дав пояснення по справі, подав письмові доповнення до позовної заяви, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 21.02.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»(далі - підприємство зв’язку) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тревелінк Телеком" (далі –оператор) були укладені договори № 2111440 від 01.09.2006 про надання телекомунікаційних послуг та № 706 від 29.05.2008 про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації(далі договори).

За умовами договорів позивач зобов’язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги та надати відповідачу в користування місце в каналі телефонної каналізації, а відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за укладеними договорами щодо оплати наданих позивачем послуг та наданого місця в каналі телефонної каналізації, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору про надання телекомунікаційних послуг підприємство зв’язку зобов’язалось забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з пунктом 3.2.8 договору про надання телекомунікаційних послуг споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору про надання телекомунікаційних послуг передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5 договору про надання телекомунікаційних послуг встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.9 договору про надання телекомунікаційних послуг нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

У разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (пункт 5.8 договору про надання телекомунікаційних послуг).

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача судом вбачається, що відповідач звернувся до позивача з письмовим зверненням щодо розробки та видачі технічні умови на прокладання свого кабелю в каналі кабельної каналізації Укртелеком (далі - ККК) тобто, позивача. Технічні умови набирають чинності з дати укладання договору. Позивачем були розроблені та видані такі технічні умови, укладені договори про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації, надано дозвіл на виконання робіт по прокладці кабелю в ККК.

Як встановлено судом, комісією у складі представників сторін приймались виконані роботи по будівництву лінійно-кабельних споруд про що були складені Акти щодо придатності для технічної експлуатації та прийняття лінійно - кабельних споруд в експлуатацію та обслуговування TOB «Тревелінк Телеком»(копії в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до п. 2.1.1. договору про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації позивач надавав у користування відповідачу місце в каналі телефонної каналізації згідно з умовами договору (додаток А).

Відповідно до п.2.2.1 договору про надання в користування місця в каналі телефонної каналізації «Споживач»тобто відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату згідно з умовами договору (додатки Б,В).

Позивачем відповідачу виставлялися рахунки на оплату телекомунікаційних послуг(надання в користування місця в ККК) згідно основного (об'єднаного) договору №21114406 укладеного між сторонами 01.09.2006.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем без заперечень протягом 2009 року проводились в повному обсязі розрахунки (оплата рахунків) за надані позивачем послуги. Однак із січня 2010 року по травень 2010 року відповідач перестав виконувати свої зобов'язання відповідно до укладених договорів в зв'язку з чим виник борг, який становить 70 274,75 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується двосторонніми актами приймання виконаних робіт, оборотними відомостями за 2009-2010 роки та іншими доказами.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 із змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ”.

Відповідно до ст.ст. 33, 36, 63 даного Закону послуги операторами зв’язку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами зв’язку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” передбачено, що споживач зобов’язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг не виконав.

Станом на момент розгляду справи, заборгованість у сумі 64328,80 грн. відповідачем не була сплачена.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 64328,80 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також позивач в своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача пеню у сумі 2846,64 грн. так як дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п.5.8.) та чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені згідно розрахунку позивача в сумі 2846,64 грн.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов’язані з інфляцією в сумі 2138,48 грн. та 3% річних в розмірі 960,83 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 64328,80 грн. суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 2138,48 грн., 3% річних у розмірі 960,83 грн. та пені в розмірі 2846,64 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 70274,75 грн.(з у рахуванням штрафних санкцій) належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 70274,75 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелінк Телеком" (вул. Пушиної, 27, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 30176526) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії ВАТ «Укртелеком»(01033, м. Київ, вул. Горького, 40; код ЄДРПОУ 01189910) основний борг в сумі 64 328 (шістдесят чотири тисячі триста двадцять вісім) грн. 80 коп., пеню в сумі 2 846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. 64 коп., 3% річних в сумі 960 (дев’ятсот шістдесят) грн. 83 коп., індекс інфляції в сумі 2 138(дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 48 коп., державне мито в сумі 702 (сімсот дві) грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 23.02.2011