Рішення № 139395753, 02.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3510/25

Номер провадження2/173/695/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 30.06.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №3249801255-384796 про надання коштів у позику, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 14 днів зі сплатою процентів. Позивач зазначає, що кредитні кошти перераховано відповідачу, а договір підписано одноразовим ідентифікатором.

У зв`язку з неповерненням кредиту та несплатою процентів позивач нарахував заборгованість, у тому числі проценти за ставкою 2,2 % на добу за продовжений строк користування кредитом до 11.10.2021 року.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 11925,60 грн, з яких 4000,00 грн - основна сума кредиту та 7925,60 грн - проценти, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити за таких підстав.

Судом встановлено, що 30.06.2021 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 було укладено договір №3249801255-384796 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.net/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець надав Позичальнику споживчий кредит у сумі 4000,00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах, визначених договором (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору кредит надано строком на 14 днів (Лояльний період). Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на рахунок, зазначений Позичальником (п.2.4 Договору).

Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом з урахуванням числа днів у календарному році (п.3.1, 3.2 Договору). Відповідно до п.3.4 Договору за умови дотримання Позичальником графіка розрахунків сукупна вартість кредиту становить 4000,00 грн, а проценти за користування кредитом - 0,00 грн.

Водночас п.3.5 Договору передбачено, що у разі користування кредитом понад встановлений Лояльний період зобов`язання Позичальника продовжуються на весь період користування кредитом, а якщо процентна ставка є меншою ніж 2% від суми кредиту за кожен день користування, застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 2% за кожен день користування кредитом.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою кредиту після закінчення Лояльного періоду є відкладальною обставиною, що має наслідком подовження строку користування кредитом (п.3.6 Договору). З наступного дня після закінчення Лояльного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730% річних, що становить 2% від суми кредиту за кожен день користування ним (п.3.7, 3.8 Договору).

Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти до закінчення строку кредитування, а погашення кредиту та процентів здійснюється відповідно до графіка платежів (п.2.3, 3.3 Договору).

Позивач виконав умови Договору та перерахував 30.06.2021 на рахунок відповідача, грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується повідомленнями АТ «ТАСКОМБАНК», листом ТОВ «ТАС ЛІНК» та випискоюАТ КБ «Приватбанк» по рахунку за період 29.06.2021-01.07.2021.

Однак, відповідач передбачені кредитним договором зобов`язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконав.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за Договором №3249801255-384796 від 30.06.2021 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11925,60 грн, яка складається з: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7925,60 грн - заборгованість за відсотками.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, нараховані проценти не сплатив.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання договірних зобов`язань, погашення заборгованості чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, положення кредитного договору, а також те, що відповідачем не виконано обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копію Договору про надання правничої допомоги від 12.02.2025, а також додаток до нього від 24.11.2025 із визначенням та деталізацією розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, відповідно до п. 1.2 додатку до договору про надання правничої допомоги від 24.11.2025 розмір гонорару (винагороди) Виконавця підлягає сплаті Замовником Виконавцю не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дати ухвалення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даний факт.

Таким чином, сторонами погоджено порядок та строк оплати послуг адвоката, а обов`язок щодо їх оплати виникає у разі настання визначених договором умов. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено надання адвокатом послуг, суд доходить висновку, що зазначені витрати підлягають розподілу між сторонами незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент вирішення питання про розподіл судових витрат.

Водночас, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд враховує положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також критерії співмірності, необхідності та обґрунтованості таких витрат.

З урахуванням складності справи, обсягу та характеру виконаних адвокатом робіт, значення вчинених процесуальних дій для розгляду справи, суд доходить висновку, що заявлений ТОВ «Кошельок» розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн є завищеним.

Зокрема, суд звертає увагу, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11925,60 грн. Справа є незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з урахуванням ціни позову. Правова позиція позивача протягом розгляду справи була сталою та не зазнавала істотних змін. Крім того, підготовка та супровід цієї справи не вимагали значного обсягу юридичної чи технічної роботи.

Таким чином, з урахуванням принципів пропорційності та співмірності судових витрат із предметом спору, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу ТОВ «Кошельок» про відшкодування витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.12,13,81,141,259,263-265,268,273,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А, ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11925 (одинадцятьтисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч ) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв