Ухвала суду № 139395444, 02.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3462/26

2/154/1877/26

УХВАЛА

про відмову у витребуванні доказів

02 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2532897 у загальному розмірі 13 120,00 грн.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 14 год 20 хв 22 вересня 2026 року.

31 серпня 2026 року представник позивача Матула Вікторія Юріївна подала клопотання про витребування доказів.

Просить витребувати від Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» виписку про рух коштів за кредитним договором, укладеним між первинним кредитором та відповідачкою за спірний період, інформацію щодо зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідачку за кредитним договором, а також довідку щодо надання їй кредитних карток із зазначенням строку їх дії за весь період дії договору.

Необхідність витребування зазначених відомостей представник позивача обґрунтовує тим, що вони становлять банківську таємницю, а тому самостійно отримати їх позивач не може.

Клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За частинами першою та п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною сьомою статті 81 ЦПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо клопотання заявлено з пропуском установленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позовна заява у цій справі сформована представником позивача 17 серпня 2026 року, тоді як клопотання про витребування доказів сформоване та подане 31 серпня 2026 року, тобто вже після відкриття провадження у справі.

Жодних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу заявити таке клопотання одночасно з позовною заявою, представник позивача не навела.

Обставина, на яку посилається заявник, віднесення запитуваних банківських відомостей до банківської таємниці існувала і була очевидною ще до звернення позивача до суду, а тому не може бути визнана причиною, що не залежала від позивача та перешкоджала своєчасному поданню клопотання.

Отже, клопотання подано з пропуском установленого процесуальним законом строку без обґрунтування причин, які б давали підстави для його розгляду після спливу такого строку.

Ця обставина є самостійною та достатньою підставою для залишення клопотання без задоволення.

Разом із тим клопотання не відповідає і вимогам частини другої статті 84 ЦПК України.

Відповідно до цієї норми у клопотанні повинно бути зазначено, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, вжиті для самостійного отримання доказу, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості його самостійного отримання.

Як убачається зі змісту позовної заяви, кредитний договір № 2532897, заборгованість за яким є предметом цього спору, укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна».

Позивач також стверджує, що 08 лютого 2021 року у відповідному зобов`язанні відбулася заміна кредитора право вимоги перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу.

Таким чином, за обставинами, на які посилається сам позивач, АТ КБ «ПриватБанк» не є ані стороною кредитного договору № 2532897, ані первісним чи новим кредитором у спірному зобов`язанні.

При цьому у клопотанні взагалі не зазначено, яким чином АТ КБ «ПриватБанк» пов`язаний із виконанням кредитного договору № 2532897.

Не вказано номер банківського рахунку або платіжної картки відповідачки, на яку нібито були перераховані кредитні кошти, дату та суму відповідної операції, реквізити платежу або будь-які інші дані, які давали б підстави для висновку, що конкретний доказ, який має значення для вирішення цього спору, перебуває саме у володінні АТ КБ «ПриватБанк».

Не пояснено також, на якій підставі АТ КБ «ПриватБанк» може володіти інформацією щодо зміни умов кредитування за договором, укладеним між відповідачкою та ТОВ «Авентус Україна».

Вимога про витребування довідки щодо надання відповідачці кредитних карток із зазначенням строку їх дії за весь період дії договору сформульована без визначення того, які конкретно обставини предмета доказування у цій справі такі відомості можуть підтвердити або спростувати.

Таким чином, заявник не навів передбачених частиною другою статті 84 ЦПК України підстав, з яких випливає, що запитувані докази має саме АТ КБ «ПриватБанк», та не встановив належного зв`язку між кожним із цих доказів і конкретними обставинами, які підлягають доказуванню у справі.

При цьому у позовній заяві позивач уже стверджує, що кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачці кредиту, відповідачка своїх зобов`язань не виконала, а її заборгованість становить 13 120,00 грн, з яких 4 000,00 грн основний борг та 9 120,00 грн проценти.

Звертаючись до суду з вимогою про примусове стягнення такої заборгованості, саме позивач зобов`язаний довести належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтує свої вимоги, зокрема факт укладення та виконання кредитного договору первісним кредитором, фактичне надання кредитних коштів, обсяг невиконаного відповідачкою зобов`язання та перехід до позивача відповідного права вимоги.

Витребування доказів судом є процесуальним засобом сприяння стороні в отриманні конкретного доказу, про існування та місцезнаходження якого їй відомо, але який вона з об`єктивних причин не може отримати самостійно.

Цей процесуальний механізм не призначений для пошуку можливих доказів після пред`явлення позову та не може використовуватися для усунення недоліків доказової бази сторони шляхом покладення на суд обов`язку встановлювати джерело доказів і збирати їх на підтвердження заявлених позовних вимог.

Задоволення клопотання у запропонованому позивачем вигляді фактично означало б покладення на суд функції зі збирання доказів на користь однієї зі сторін спору, що суперечить принципам змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Посилання представника позивача на положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо банківської таємниці висновків суду не змінює.

Правовий режим банківської таємниці визначає порядок доступу до відповідної інформації, однак не звільняє учасника справи від установленого ЦПК України обов`язку своєчасно заявити клопотання, конкретно визначити доказ, обґрунтувати його значення для справи та навести підстави вважати, що цей доказ перебуває у володінні саме тієї особи, від якої його просять витребувати.

Отже, клопотання подано з пропуском установленого законом строку без обґрунтування причин такого пропуску та, незалежно від цього, воно не відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України.

Підстав для його задоволення суд не встановив.

Клопотання викладене письмово, його зміст та підстави є зрозумілими з поданих матеріалів, а його вирішення не потребує заслуховування пояснень учасників справи чи дослідження додаткових доказів у судовому засіданні.

Вирішення цього процесуального питання до призначеного на 22 вересня 2026 року судового засідання відповідає завданню цивільного судочинства, сприяє процесуальній економії та своєчасному розгляду справи, а тому суд вважає можливим вирішити клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 84, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Матула Вікторії Юріївни про витребування доказів у Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.Р. Вітер