Ухвала суду № 139395442, 02.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3461/26

2/154/1876/26

УХВАЛА

про відмову у витребуванні доказів

02 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2413194 у загальному розмірі 10 168,00 грн.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09 год 05 хв 22 вересня 2026 року.

31 серпня 2026 року представник позивача Матула Вікторія Юріївна подала до суду клопотання про витребування доказів.

Просить витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» виписку про рух коштів за кредитним договором, укладеним між первинним кредитором та відповідачем за спірний період, інформацію щодо зміни умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача за кредитним договором, а також довідку щодо надання останньому кредитних карток із зазначенням строку їх дії за весь період дії договору.

Необхідність витребування таких доказів представник позивача обґрунтовує тим, що відповідні відомості становлять банківську таємницю та самостійно позивач отримати їх не може.

Клопотання підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За частинами першою та п`ятою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною сьомою статті 81 ЦПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

За змістом частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском установленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, позивач повинен був заявити клопотання про витребування доказів одночасно з поданням позовної заяви.

Позовна заява сформована та подана до суду 17 серпня 2026 року, тоді як клопотання про витребування доказів подано лише 31 серпня 2026 року, після відкриття провадження у справі.

При цьому представник позивача не навела жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали поданню такого клопотання разом із позовною заявою, та не просить поновити або обґрунтувати пропущений процесуальний строк.

Посилання на те, що запитувані відомості становлять банківську таємницю, таких обставин не підтверджує.

Наявність передбаченого законом режиму банківської таємниці була відома позивачу до звернення до суду та жодним чином не перешкоджала одночасному з позовом поданню належно оформленого клопотання про витребування відповідних доказів.

Тому клопотання вже з цієї самостійної підстави не підлягає задоволенню.

Разом із тим суд установив і інші підстави для відмови у його задоволенні.

Згідно з частиною другою статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, вжиті особою для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу.

Подане клопотання цим вимогам не відповідає.

Як убачається з позовної заяви, кредитний договір № 2413194, на невиконанні якого ґрунтуються позовні вимоги, укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна».

Позивач також стверджує, що 08 лютого 2021 року право вимоги за цим зобов`язанням перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу.

Отже, АТ КБ «ПриватБанк» не є ані первісним кредитором за спірним кредитним договором, ані особою, до якої, за твердженнями самого позивача, перейшло право вимоги за ним.

У клопотанні не зазначено, яке саме відношення АТ КБ «ПриватБанк» має до укладення чи виконання кредитного договору № 2413194.

Не наведено номера банківського рахунку чи платіжної картки відповідача, на які, за твердженням позивача, могли бути перераховані кредитні кошти, дати та суми відповідної платіжної операції або будь-яких інших даних, які давали б суду підстави вважати, що конкретний доказ, який має значення для вирішення цього спору, перебуває саме у володінні АТ КБ «ПриватБанк».

Так само клопотання не містить пояснення, з яких правових чи фактичних підстав АТ КБ «ПриватБанк» може володіти інформацією щодо зміни умов кредитування за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна».

Вимога про надання довідки щодо кредитних карток, які видавалися відповідачу, із зазначенням строків їх дії за весь період дії договору також не пов`язана представником позивача із конкретними обставинами, які входять до предмета доказування у цій справі.

Таким чином, заявником не виконано передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 84 ЦПК України обов`язку визначити, які саме обставини можуть бути підтверджені кожним із запитуваних доказів, та навести підстави, з яких випливає, що такі докази перебувають у володінні саме АТ КБ «ПриватБанк».

Більше того, у позовній заяві позивач уже стверджує як встановлені обставини, що первісний кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів, відповідач кредит не повернув, а розмір заборгованості становить 10 168,00 грн.

Саме позивач, який звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення цієї заборгованості, зобов`язаний подати належні, допустимі та достатні докази факту виникнення відповідного грошового зобов`язання, фактичного надання кредитних коштів, переходу права вимоги та розміру заборгованості.

Механізм витребування доказів, передбачений статтею 84 ЦПК України, є процесуальним засобом сприяння учаснику справи в отриманні конкретного доказу, який він об`єктивно не може отримати самостійно. Він не є способом пошуку доказів після пред`явлення позову та не може використовуватися для усунення недоліків доказової бази сторони шляхом покладення на суд функції зі збирання доказів на підтвердження заявлених нею вимог.

Задоволення клопотання у запропонованому позивачем вигляді фактично означало б покладення на суд обов`язку встановлювати можливе джерело доказів та збирати докази на підтвердження обставин, які відповідно до принципів змагальності та диспозитивності зобов`язаний довести сам позивач.

Цивільний процесуальний закон такого повноваження суду не передбачає.

Посилання представника позивача на положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо режиму банківської таємниці не спростовує наведених висновків.

Можливість розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, за рішенням суду визначає лише правовий режим доступу до такої інформації, проте не звільняє заявника від обов`язку дотриматися вимог статей 83, 84 ЦПК України щодо строку заявлення клопотання, конкретизації доказу, його належності до предмета доказування та обґрунтування перебування цього доказу у відповідної особи.

Враховуючи, що клопотання подано поза межами встановленого процесуального строку без наведення причин, які об`єктивно перешкоджали його своєчасному поданню, а його зміст не відповідає вимогам частини другої статті 84 ЦПК України, підстав для його задоволення суд не встановив.

Клопотання подано в електронній формі, його зміст та наведені у ньому підстави повністю викладені письмово, а для вирішення порушеного питання відсутня необхідність у заслуховуванні пояснень учасників справи чи дослідженні додаткових доказів у судовому засіданні.

Вирішення такого процесуального питання до призначеної дати судового розгляду відповідає завданню цивільного судочинства та сприяє своєчасному й ефективному розгляду справи, а тому суд вважає можливим вирішити клопотання за наявними матеріалами справи поза межами судового засідання.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 84, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Матула Вікторії Юріївни про витребування доказів у Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.Р. Вітер