Ухвала суду № 139394987, 02.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-п/748/27/26

Єдиний унікальний № 751/5435/26

У Х В А Л А

02 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

за участі заявника ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОПМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить скасувати заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року по справі № 751/5435/26, провадження № 2/748/1722/26 та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Мотивує вимоги тим, що ухвалою Чернігівського районного суду від 29 червня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін у справі № 751/5435/26 та роз`яснено відповідачу право на подачу відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дати вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідач 08 липня 2026 року отримав копію ухвали засобами поштового зв`язку, копію позовної заяви з додатками до неї не отримував. 09 липня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та здійснив фотокопіювання матеріалів справи. В подальшому, 21 липня 2026 року повторно звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи з метою завершення підготовки відзиву на позовну заяву, однак ознайомитися з матеріалами справи в цей не представилось можливим. 22 липня 2026 року було ухвалено заочне рішення, до закінчення встановленого відповідачу строку для подання відзиву. Крім того, зазначає, що у Реєстрі боржників, який є додатком 1 до Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року інформація про ОСОБА_1 як боржника відсутня. Вказує, що даний факт має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки позивач має довести належними та допустимим доказами наявність у нього права вимоги до відповідача. Відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору. ОСОБА_1 здійснювались платежі на погашення заборгованості у загальному розмірі 16 004 грн. 55 коп., однак розмір заборгованості залишався значним. На його думку, розмір заборгованості та правильність її розрахунку підлягають перевірці з урахуванням здійснених відповідачем платежів. Вважає, що стягнення 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу потребує окремої перевірки судом з урахуванням фактичного обсягу виконаної роботи, часу витраченого адвокатом та складності справи.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у заяві, та просив скасувати заочне рішення суду.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОПМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов такого висновку.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОПМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», заборгованість у розмірі 24 937 грн. 49 коп., судовий збір 2 662 грн. 40 коп. та 4 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

ОСОБА_1 отримав копію рішення суду 23 липня 2026 року. (а.с. 127)

Згідно з ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, скасування заочного рішення суду можливе за умов, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження. Сторони, зокрема відповідач, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень. (а.с.110).

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 09 липня 2026 року про ознайомлення з матеріалами справи, зняття копій. Згідно запису здійсненого ОСОБА_1 , останній 09 липня 2026 року ознайомився з матеріалами справи та зняв фотокопії. (а.с.112).

Посилання відповідача на те, що він отримав ухвалу суду про відкриття провадження лише 08 липня 2026 року, а останній день для подання відзиву був 22 липня 2026 року, не заслуговують на увагу виходячи з такого.

Згідно ухвали про відкриття провадження у справі від 29 червня 2026 року, відповідачеві було надано строк в 15 днів для подання відзиву з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Зазначену ухвалу суду відповідач отримав 08 липня 2026 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні з відміткою «вручено особисто» (а.с. 110) та не заперечує і сам відповідач, отже строк на подання відзиву сплинув 22 липня 2026 року, проте відповідач до суду цього дня не з`явився, причин неявки не повідомив, будь-яких заяв (в т.ч. про поновлення строку на подання відзиву) суду не надав. Таким чином, суд розглянув справу на підставі наявних матеріалів у порядку визначеному ч. 8 ст. 178 ЦПК України, при цьому жодним чином не порушивши права відповідача.

Крім того, слід зауважити, що позовна заява подана в електронному вигляді через систему «Електронний суд», і до позовної заяви позивачем додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками (опис вкладення в цінний лист) (а.с.27), що відповідає вимогам ч. 1 ст. 177, ч. 4 ст. 43 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З наведених вище положень процесуального законодавства висновується, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливо у випадку встановлення судом таких обставин: - відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; - докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом вказаних норм наявність цих підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Верховний Суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року зазначив, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.2011 року у справі № 6-27145св11.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідачем не доведена поважність причин неявки до суду та ненадання відзиву на позовну заяву.

Також, в заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що судом не було враховано обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Проте, на підтвердження даних обставин до матеріалів заяви не додано будь-яких доказів, а наведені відповідачем в заяві доводи не вказують на наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто посилання позивача в поданому позові не спростовано.

Також заявником (відповідачем) не надано суду доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, а обґрунтування самої заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

При цьому, в матеріалах справи є належні докази, які підтверджують позовні вимоги позивача, а тому судом прийнято законне рішення, яке відповідає чинному законодавству, виходячи з такого.

З наданих позивачем доказів встановлено, що 28 червня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5729171 про надання споживчого кредиту.

Загальна сума заборгованості згідно з розрахунком первинного кредитора відповідача за Договором № 5729171 від 28 червня 2022 року станом на 24 вересня 2023 року склала 24 937 грн. 49 коп., з яких: 9 243 грн. 10 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 694 грн. 39 коп. сума заборгованості за процентами. (а.с.12-23). Відповідачем проведена часткова сплата по зазначеному кредитному договору на загальну суму 16 004 грн. 55 коп. Під час формування розрахунку заборгованості було враховано факт оплати, проведено її зарахування та змінено суму заборгованості.

25 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №25.09/23-Ф, за яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за плату. (а.с. 69-77)

Сторонами Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. (а.с. 78)

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24 937 грн. 49 коп., з яких: 9 243 грн. 10 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 694 грн. 39 коп. сума заборгованості за процентами. (а.с.25-26)

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направляло відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 5729171 від 28 червня 2022 року. (а.с. 10)

Даний договір факторингу, в установленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

Дані докази підтверджують вимоги позивача про розмір наданого кредиту та розмір заборгованості і відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і як слушно зауважила представник позивача, посилаючись на чинне законодавство та постанови вищих судів, позивач є фінансовою, а не банківською установою і інформаційні листи платіжного сервісу, через які здійснювалися перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом було встановлено, що зі змісту кредитного договору № 5729171 від 28 червня 2022 року, вбачається, що в них визначено основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування і відповідач з такими був ознайомлений та погодився на них.

Отже, відповідач погодився на укладення договорів саме такого змісту, ввівши одноразовий персональний ідентифікатор у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

При цьому, нарахування процентів за користування наданими кредитними коштами за укладеними договорами, в тому числі і на умовах, зазначених у цих договорах відповідають умовам цих договорів, недійсність яких в судовому порядку не визнана.

Разом з тим, сторони були вільними для укладення таких видів договорів, а отже погодили саме такий розмір відсотків, які зазначені у таких договорах.

Таким чином, врахувавши доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачем договору, беручи до уваги факт невиконання останнім обов`язків щодо повернення кредитів, достатність обгрунтування переходу права вимоги до нового кредитора, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» загальну суму заборгованості за кредитним договороми № 5729171 від 28 червня 2022 року у розмірі 24 937 грн. 49 коп.

Натомість, відповідачем до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається у заяві, які би мали істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, як на спростування факту неналежного підтвердження переходу права вимоги та неправильності визначення позивачем розміру заборгованості відповідачем не долучено жодного доказу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, отже, заяву заявника про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259-260, 284, 287, 288, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОПМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Хоменко Л.В.