Рішення № 13939356, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/3516.02.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

простягнення 31756,73 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Галай О.О., предст. за дов. №ГО-11/4 від 05.01.2011; від відповідача Старков І.О., заст. нач., дов. б/н від 01.07.2010. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач) 31756,73 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору ДСНТ-21 0939070500 страхування наземного транспорту (далі Договір страхування), укладеним з Спільним українсько-німецьким підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «МараТЕК-Україна», внаслідок настання 19.06.2009 в м. Приморську за участю застрахованого ТЗ Фольксваген Поло, д.н.з. НОМЕР_1 (далі Фольксваген) та Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_2 (далі Деу Ланос) під керуванням ОСОБА_1, особою визнаною винною у вчинені адміністративного правопорушення виплачено страхове відшкодування в сумі 31756,73 грн.

Відтак, до позивача відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки ТЗ Делу Ланос, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні адміністративного правопорушення, відповідач, як Страховик за полісом № ВА/3229107 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (далі Поліс) зобовязаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП в сумі 31756,73 грн.

Відповідач позов визнав в частині 29447,03 грн., в решті вимог заперечив з тих підстав, що до складу суми заявленої позивачем входить і франшиза, розмір якої встановлений Договором страхування, а також те, що він несе відповідальність лише у межах збитків встановлених ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Частиною 5 статті 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2008 року о 16 год. 00 хв. по вул. Курортна в м. Приморськ Запорізької області, ОСОБА_1 керував автомобілем Делу Ланос, виїхавши на перехрестя дороги вул. Морській і не пропустив автомобіль Фольксваген, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого пошкодив його.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2. Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Приморського району та автомобільно-технічної інспекції за №704 від 11.11.2008 та постановою Приморського районного суду Запорізької області у справі №3-2003/08 від 02.07.2008, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

28.07.2008 судовим експертом ОСОБА_3 (свідоцтво про державну реєстрації фізичної особи-підприємця НОМЕР_3 від 01.03.1995) було складено висновок №465/08 спеціаліста автотоварознавця з визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля Фольксваген в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування ВТВ (величини втрати товарної вартості) становить 30318,16 грн.

Додатком №2 до висновку №465/08, за вирахуванням антифризу та фреону, що не відшкодовується Страховиком, експертом ОСОБА_3 було визначено суму матеріального збитку у більшому розмірі 31756,73 грн. (32627,86 грн. матеріальний збиток 871,13 безумовна франшиза).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

На виконання вказаного Договору страхування, на підставі заяви страхувальника б/н, листа вигодо набувача (вх. №5857 від 27.08.2008), страхового акта №14239В/05 від 31.12.2008, додатку №1 до страхового акту, позивач сплатив на рахунок Страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 31756,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18267 від 11.06.2009, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Деу Ланос, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Фольксваген належить ОСОБА_1

Статтею 15 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Так, Полісом визначено тип договору 3-й.

Тобто, позивач правомірно звертається до відповідача, як Страхувальника з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП ОСОБА_1, який керував ТЗ на законних підставах в порядку регресу.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Деу Ланос, що належить ОСОБА_1 та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Фольксваген, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП, а до позивача перейшло право вимоги в межах сплаченого страхового відшкодування 31756,73 грн.

Разом з тим, як було встановлено судом, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Фольксваген в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування ВТВ (величини втрати товарної вартості), відповідально до висновку №465/08 становить 30318,16 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Деу Ланос була застрахована ОСОБА_1 у відповідача на підставі укладеного між ними Полісу.

Відповідно до зазначеного Полісу відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Деу Ланос.

Згідно пункту 2 вказаного полісу франшиза є нульовою.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Фольксваген, в результаті його пошкодження при ДТП, та має відшкодувати вартість матеріального збитку у сумі визначеній у висновку, а саме 30318,16 грн.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

За Полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35000 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

29.11.2010 позивач на виконання приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. №5239 та просив компенсувати йому в порядку регресу витрати в сумі 31756,73 грн.

Вказану виплату позивач просив здійснити у 30-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги.

Вказана вимога була отримана відповідачем 14.12.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №04080 10046377.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 30318,16 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк визначений у регресній вимозі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи викладене, за встановлених в судовому порядку обставин, суд приходить до висновку, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок ДТП підлягає задоволенню в сумі 30318,16 грн., без величини втрати товарної вартості.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 24175269, р/р 26500422 в ВАТ «РайфайзенБанкАваль», МФО 300335) 30318 (тридцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 16 коп. майнової шкоди в порядку регресу, а також 303 (триста три) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять пять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повне рішення складено 21.02.2011