Рішення № 13939237, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/3316.02.11 За позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради До Товариства з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор”

Третя особа Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

Про стягнення заборгованості по сплаті за розміщення спеціальних рекламних конструкцій. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача:Не з’явився

Від відповідача:Майєр К.В.

Від третьої особиНе з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор”, третя особа - Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості по сплаті за розміщення спеціальних рекламних конструкцій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 19.01.2011 р.

19.01.2011р. судом одержано від відповідача відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві.

В судове засідання 19.01.2011 р. представник відповідача з’явився.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з’явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи неявку представників позивача та третьої особи, необхідністю витребування неподаних суду документів, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою від 19.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 02.02.2011 р.

У судовому засіданні 02.02.2011 р. судом оголошено перерву до 16.02.2011 р.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

01 жовтня 2008 року, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (Власник), в особі начальника управління архітектури і містобудування Гаркота І.Т. який діє на підставі рішення XVII сесії Івано-Франківської міської ради від 03.07.2001 р. “Про розміщення зовнішньої реклами в м. Івано-Франківську” та довіреності № 1186/05-17/076 від 04.08.2006р. з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” в особі генерального директора Фрунзе В.М. (користувач), що діє на підставі статуту з другої сторони, уклали договір про розміщення спеціальної рекламної конструкції.

Відповідно п. 2.1 Договору від 01.10.2008 р., за розміщення конструкції Користувач вносить до міського бюджету плату в розмірі 11772, 00 грн.

Пунктом 4.3. Договору, у випадку продовження дії дозволу даний Договір вважається подовженим на відповідний строк.

Відповідно п. 2.1 Договору від 01.01.2009 р., за розміщення конструкції Користувач вносить до міського бюджету плату в розмірі 13068, 00 грн.

Згідно п. 2.4 Договору від 01.01.2009 р., розмір плати підлягає зміні у випадках зміни законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а також внесення змін до Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську в частині визначення розміру плати.

Відповідно листа від 29.12.2009 року за № 777/01-08/23, Управління Архітектури та містобудування надіслало відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за розміщення спеціальних рекламних конструкцій в розмірі 27689,40 грн.

Проте відповідачем за весь період розміщення спеціальної рекламної конструкції не було здійснено відповідних платежів до місцевого бюджету.          

Відповідач вимоги позивача не визнає, у поясненнях по справі зазначає, що позивач не направляв відповідачу письмової пропозиції про внесення змін до договору від 01.10.2008р, а також не надавав рахунків-фактур зі зміненою ціною. Ніякої додаткової угоди про зміну ціни Договору не існує та Позивач її суду не надав, тому у Позивача немає правових підстав вимагати сплату будь-яких сум не передбачених Договором та пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно Акту звірки взаєморозрахунків станом на 29.11.2010 р. підписаного обома сторонами позивач нараховує борг відповідачу у розмірі 27689,40 грн., з розрахунку здійсненого відповідачем борг відсутній. Розбіжності між сторонами виникли у зміні позивачем у 2009 році місячної плати.

Відповідач стверджує, що відповідно п.2.1 Договору від 01.10.2008 р., за розміщення конструкції Користувач вносить до міського бюджету плату в розмірі 11772, 00 грн. та є незмінною, оскільки рахунки по сплаті не надавалися та письмові пропозиції про зміну ціни Договору не пропонувались. Тому, вимоги по сплаті боргу в розмірі 27689,40 грн. є безпідставними.

Згідно п. 2.4 Договору від 01.10.2008 р., розмір плати підлягає зміні у випадках зміни законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а також внесення змін до Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську в частині визначення розміру плати.

Таким чином, надсилати відповідачу додаткові пропозиції, щодо внесення змін до умов договору в частині визначення розміру плати на виконання пункту 2.4 Договору від 01.10.2008 р. позивачем не передбачено у договорі.

Крім того, договором від 01.10.2008 р не передбачено надсилання позивачем рахунків фактур по сплаті.

Відповідно п.2.2 Договору від 01.10.2008 р. плата за розміщення спеціальної рекламної конструкції вноситься за кожний місяць окремо або поквартально на розрахунковий рахунок.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, договором від 01.10.2008 р. не встановлено порядок погодження умов в частині визначення розміру плати, оскільки позивач має право змінювати розмір відповідно п. 2.4 Договору від 01.10.2008 р.

Відповідач схвалюючи такі умови договору, приймав їх як обов’язкові умови договору, які є такими відповідно до діючого на той час законодавства і жодних заперечень щодо змісту договору не надав.

Відповідно п. 2.1 Договору від 01.01.2009 р., за розміщення конструкції Користувач вносить до міського бюджету плату в розмірі 13068, 00 грн.

Згідно п. 2.4 Договору від 01.01.2009 р., розмір плати підлягає зміні у випадках зміни законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а також внесення змін до Положення про зовнішню рекламу в м. Івано-Франківську в частині визначення розміру плати.

В ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вищенаведених норм, відповідач свої зобов’язання перед позивачем в повному обсязі не виконав. Твердження про відсутність заборгованості не може бути прийняте до уваги, оскільки належних та допустимих доказі на підтвердження відсутності заборгованості відповідач не надав.

Позивач просить застосувати пеню за кожен день прострочення.

Відповідно п.6.3 Договору від 01.10.2008 р. а кожен день прострочення внесення плати за розміщення конструкції Користувач сплачує пеню, яка розраховується з невнесеної суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати.

У поясненнях по справі відповідач, зазначає що відповідно ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено скорочений строк позовної давності в один рік для стягнення пені та несплати цієї суми.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Октагон-Аутдор” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд.72, 10 поверх; код ЄДРПОУ 34729203) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, буд 21; код ЄДРПОУ 04054346) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 27689(двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 40 коп. основного боргу, 276 (двісті сімдесят шість)грн. 89 коп. державного мита та 153 (сто п’ятдесят три) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.Є. Блажівська Повний текст рішення складено 21.02.2011 року