Рішення № 139391844, 01.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2026Справа № 910/6269/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення 599 998,92 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» (далі позивач, Товариство) до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі відповідач, АТ «Укргазвидобування») про стягнення 599 998,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки (за рознарядкою) № 420/ПГВ/26 від 10.03.2026 (далі - Договір) в частині оплати поставленого товару у погоджений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 02.06.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

12.06.2026 від АТ «Укргазвидобування» надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказав, що позивачем не надано повний пакет документів, а тому строк для оплати товару не настав, позов є передчасним і є підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

19.06.2026 від Товариства надійшли додаткові пояснення, в яких міститься клопотання про поновлення строку на подання доказів.

26.06.2025 від АТ «Укргазвидобування» надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

Ухвалою суду від 02.07.2026 у справі № 910/6269/26 клопотання Товариства про поновлення строку для подання доказів задоволено та поновлено Товариству строк для подання доказів та прийнято останні до розгляду.

21.08.2026 від позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, додаткові пояснення, заперечення (на відповідь на відзив), об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 Товариством (постачальник) і АТ «Укргазвидобування» (покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу «Шоломи кевларові» (далі - Товар), зазначені в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а відповідач - прийняти та оплатити Товар.

Відповідно до пункту 3.2 Договору його загальна ціна визначається загальною вартість Товару, вказаного у специфікації до Договору, та становить 599 998,92 грн, у тому числі ПДВ 99 999,82 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем вартості прийнятого Товару з дати підписання сторонами акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної (оплата по факту прийняття Товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах, зазначених у Специфікації. Для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати покупцю такі документи: 1. Рахунок (інвойс) на суму прийнятого Товару; 2. Акт приймання-передачі Товару або видаткову накладну, підписані сторонами на прийнятий Товар; 3 Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН на суму податку відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати документи, вказані в пункті 4.1 Договору. При цьому сторони домовились, що оплата за прийнятий Товар здійснюється покупцем за умови наявності зареєстрованої постачальником за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України.

Слід зазначити, що пунктом 11.13 Договору та Додатком № 7 до Договору «Умови врегулювання відносин електронного документообігу» сторони узгодили можливість застосування електронного документообігу.

Відповідно до пункту 4 Специфікації від 10.03.2026 № 1 оплата відбувається за фактом поставки впродовж 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної або акта приймання-передачі товару та надання інших документів згідно з пунктом 4.1 Договору.

Відповідно до частин першої другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений позивачем і відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частин першої та другої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

На виконання зобов`язань за Договором позивач 23.03.2026 здійснив поставку відповідачу 82 шоломів кевларових на загальну суму 599 998,92 грн, у т.ч ПДВ 99 999,82 грн, що підтверджується видатковою накладною від 23.03.2026 № 2, яка підписана зі сторони відповідача та скріплена печаткою 08.04.2026.

Слід зазначити, що АТ «Укргазвидобування» не заперечувало факт отримання Товару за договором від позивача та визнало його отримання.

Втім, відповідач заперечив проти задоволення позову, вказуючи на те, що позивачем не було виконано обов`язок, визначений пунктом 4.1 Договору, а саме не надано повний пакет документів, тому, на переконання АТ «Укргазвидобування», у нього в силу приписів пункту 6.2.4 Договору є право не здійснювати оплату у разі неналежного оформлення або відсутності документів, необхідних для здійснення оплати.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Слід зазначити, що відповідач, отримуючи Товар, не заперечував того, що ним не було отримано примірник видаткової накладної від 23.03.2026 № 2.

15.04.2026 позивач зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, що підтверджується податковою накладною від 23.03.2026 № 45 та квитанцією від 15.04.2026 про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування.

24.04.2026 позивач направив на електронну пошту відповідача вказану в реквізитах Договору квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

27.04.2026 відповідач направив на електронну пошту позивача підтвердження про отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Вказані обставини підтверджується скриншотами з електронної адреси ukroboronexport.ltd@gmail.com.

При цьому в Електронному кабінеті в режимі «Єдиний реєстр податкових накладних» надано доступ до всіх зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію.

Отже, позивач підтвердив виконання обов`язку щодо надання відповідачу видаткової накладної та квитанції про реєстрацію податкової накладної, що підтверджує її реєстрацію в ЄРПН на суму податку відповідно до чинного законодавства

Стосовно надання позивачем відповідачу рахунку (інвойсу) на суму прийнятого Товару, то слід зазначити таке.

17.03.2026 позивач надіслав на адресу відповідача видаткову накладну та рахунок (інвойс), що підтверджується скриншотом.

Також позивач повторно надіслав вказані вище документи 12.06.2026, що підтверджується скриншотом.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказані вище скриншоти є недопустимими доказами, з огляду на таке.

У розумінні статті 77 ГПК України допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.

Суд виходить з того, що допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з передбачених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Надані позивачем скріншоти є допустимим доказом направлення документів на адресу відповідача електронною поштою, оскільки, останнім не спростовано того, що ним були тримані сам ці документи.

Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість за Договором, а саме:

- листом з оголошеною цінністю від 22.05.2026 № 31/05/1 направлено вимогу погасити не пізніше 25.05.2026 заборгованість за поставлені 82 шоломи кевларові у розмірі 599 998 грн 92 коп, у т.ч ПДВ 99 999,82 грн;

- 22.05.2026 вимога була відправлена на електронну пошту відповідача та за допомогою Програмного забезпечення M.E.Doc.

Вказані обставини підтверджуються описам вкладення, скриншотами з електронної адреси ukroboronexport.ltd@gmail.com позивача і повідомленням про доставку повідомлення адресату з M.E.Doc та не спростовані відповідачем.

Слід зазначити, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи.

Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Зазначений у статті 79 ГПК України стандарт доказування як "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач.

Необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Такі ж висновки щодо застосування стандарту переваги більш вагомих доказів зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

З огляду на подані позивачем докази та те, що відповідач не подав на їх спростування жодного належного, достовірного, допустимого доказу, а отримавши вимогу від позивача та електронні листи не вказав про неотримання рахунку (інвойсу), видаткової накладної та квитанції про реєстрацію податкової накладної, вірогідним є те, що АТ «Укргазвидобування» отримало весь пакет документів, необхідний для оплати Товару, втім, свій обов`язок, визначений Договором, не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 599 998,92 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення заборгованості є обґрунтованою та її слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у розмірі 7 199,98 грн, оскільки, 1,5 відсотка від ціни позову (599 998,92 грн) складає 8 999,98 грн, позов подано через «Електронний суд», тому застосується коефіцієнт 0,8.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28, код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 19, квартира 1128, код 33345054) заборгованість у розмірі 599 998 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 92 коп. та 7 199 (сім тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн 98 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01.09.2026.

Суддя О.Г. Удалова