Рішення № 13939169, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/2822.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»

до Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна»

про стягнення боргу 1 033 973,14 грн,

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «С141»

про визнання договору недійсним

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним): не з’явився.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Братерський Г.М. - представник за довіреністю №13 від 01.01.11 р.

від відповідача-2 за зустрічним: не з’явився.

У судовому засіданні 22.02.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»до Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна»про стягнення боргу 1 033 973,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 02.12.09 р. між Відкритим акціонерним товариством «САН ІнБев Україна»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С141»(Виконавець) укладено Угоду №1-029 (Угода), відповідно до якої первісний кредитор зобов'язувався надати Відповідачу на території України послуги, які полягають у розробці концепції (ідеї) та забезпеченні проведення рекламної акції, що спрямована на просування Товару, який продається замовником, формування та/або підтримання обізнаності споживачів та їх інтересу щодо Товару, збереження існуючої частки ринку Товару, збереження або збільшення обсягів продажу Товару, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані належним чином Послуги. Між Відповідачем та Первісним кредитором до Угоди №1-020 від 02.12.09 р. було укладено Додаток на надання послуг №6 від 25.05.10 та Додаток №7 від 26.05.10 р. Позивач стверджує, що вартість всіх послуг наданих Виконавцем Замовнику за Договором становить -1 033 973,14 грн. Проте, на день подачі позовної заяви, Замовник свої зобов'язання по сплаті наданих послуг не здійснив, чим і порушив право Виконавця.

29.07.10 р. між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові згідно п.п.1.2-1.4 Додатку №6 від 25.05.10 р. до Угоди №1-020 від 02.12.09 в розмірі 484 956,82 грн та Додатку №7 від 26.05.10 р. до Угоди №1-020 від 02.12.09 р. в розмірі 549 016,32 грн, укладеними між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством «САН ІнБев Україна»(Боржник). Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати вартості послуг за Основними правочинами на користь Нового кредитора. Керуючись ст.ст. 514, 526,530 ЦК України, ст.ст.69, 179 ГК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача розмір заборгованості в розмірі 1 033 973,14 грн.

Ухвалою суду від 29.12.10 порушено провадження у справі №40/28 та призначено до розгляду на 25.01.11.

24.01.11. представник Відповідача через службу діловодства суду подав відзив на позовну заяву та зустрічний позов про визнання договору недійсним. Відповідач вважає договір від 29.07.10 р. про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «С141», таким, що не відповідає вимогам закону та подає до Позивача у справі №40/28 зустрічний позов про визнання вказаного договору про відступлення права вимоги недійсним на підставі наступного. У пункті 13.8 Угоди №1-020 від 02.12.09 р. Відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «С141»дійшли згоди про те, що передача прав та обов'язків, в тому числі відступлення права вимоги та/або переведення боргу за цією Угодою однією із сторін третій особі допускається виключно за умови письмової згоди на це від іншої сторони та оформлюється відповідною письмовою угодою між обома сторонами та такою третьої особою. Відповідач зазначає, що не надавав письмової згоди на відступлення права вимоги за цією Угодою та Додатками № 6 і №7 до неї на користь Позивача, письмова угода між сторонами Угоди та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»про таке відступлення не укладалась.

Ухвалою суду від 25.01.11 прийнято зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду із первісним позовом у справі №40/28.

Ухвалою суду від 25.01.11 відкладено розгляд справи на 10.02.11. Даною ухвалою залучено до участі у справі іншого відповідача (за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «С141».

08.02.11 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) через службу діловодства суду подав пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 10.02.11, представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення первісних позовних вимог заперечував та підтримав зустрічні позовні вимоги.

Представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та відповідача-2 за зустрічним позовом у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 10.02.11 розгляд справи відкладався до 22.02.11.

У судовому засіданні 22.01.11 представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) проти позовних вимог заперечував та просив суд задовольнити зустрічний позовні вимоги.

Інші учасники у судове засідання не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, Господарський суд міста Києва, встановив.

02 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «С141»(Виконавець) та відкритим акціонерним товариством «САН ІнБев Україна»(Замовник) укладено Угоду № 1-020 на підставі якої Виконавець за завданнями Замовника та на умовах договору зобов’язувався надати Замовнику на території України послуги, які полягають у розробці концепції (ідеї) та забезпечення проведення рекламної акції, що спрямована на просування Товару, який продається замовником (пиво під торговою маркою «Чернігівське»), формування та/або підтримання обізнаності споживачів та їх інтересу щодо товару, збереження існуючої частки ринку товару, збереження або збільшення обсягів продажу товару, а Замовник зобов’язується прийняти та належним чином оплатити послуги.

Згідно розділу 2 Угоди № 1-020 від 02.12.2009 р. Виконавець зобов’язався надати наступні послуги:

забезпечити розробку концепції (ідеї) Рекламної акції;

забезпечити розробку та складання відповідно до концепції (ідеї) акції офіційних Правил рекламної акції

забезпечення проведення Рекламної акції

надати послуги передбачені даною Угодою та Додатками (додатковими угодами) до неї.

Виконавець зобов’язується розробити та надати Замовнику концепцію (ідею) та механіку Рекламної акції. Загальна вартість цієї угоди складається із сум обумовлених Додатками до цієї Угоди, включаючи ПДВ та інші податки і збори, що підлягають сплаті Замовником відповідно до чинного законодавства України у зв’язку з наданим Замовником завданням.

Порядок розрахунків за цією Угодою встановлюються сторонами у відповідних Додатках до цієї Угоди (п. 4.1. Угоди).

За доводами позивача за первісним позовом, що підтверджується матеріалами справи, 25.05.2010 р. відповідно до умов Угоди № 1-020 від 02.12.2009р. сторони уклали Додаток № 6, згідно якого Виконавець надає послуги з організації та контролю проведення рекламного заходу «Чернігівське Фан Зона Львів) загальною вартістю відповідно 484956,82 грн та 26.05.2010 р. Додаток № 7, згідно якого Виконавець надає послуги з організації та контролю проведення рекламного заходу «Чернігівське Фан Зона Донецьк) загальною вартістю відповідно 549016,32 грн.

На виконання умов Угоди № 1-020 від 02.12.2009 р. та Додатку № 6 до неї Виконавець направив на адресу Замовника у відповідності до вимог Угоди Акт № ОУ-0000045 прийому-передачі робіт (надання послуг) від 11 липня 2010р.

За додатком № 7 Виконавцем та Замовником підписано Акт №ОУ-0000044 прийому-передачі робіт (надання послуг) від 03 липня 2010р.

За твердженнями позивача за первісним позовом Замовником на момент подачі позовної заяви не оплачено послуги отримані за вказаною угодою та Додатками № 6,7.

29 липня 2010р. між ТОВ «С141»та ТОВ «ТД Маркетинг»укладено договір про відступлення права вимоги (далі –Договір) згідно якого, Первісний кредитор (ТОВ «С141») передає, а Новий кредитор (ТОВ «ТД Маркетинг», позивач за первісним позовом) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові згідно п.п. 1.2-1.4. Додатку №6 від 02.12.2009р. до Угоди №1-020 від 02.12.209 в розмірі 484956 (чотириста вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят шість) грн 82 коп., та Додатку №7 від 26.05.2010р. до Угоди №1-020 від 02.12.2009р. в розмірі 549016 (п’ятсот сорок дев’ять тисяч шістнадцять) грн 32 коп., укладеними між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством «САН ІнБев Україна».

Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплати вартості послуг за Основними правочинами на користь Нового кредитора (п. 1.2. Договору).

15.10.2010. позивач за первісним позовом як Новий кредитор направив на адресу Відповідача повідомлення про відступлення права вимоги, в якій повідомив Відповідача про відступлення права вимоги Первісним кредитором Новому кредитору, а також вимагав сплатити заборгованість на банківській рахунок Нового кредитора протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення.

Оскільки, боржник не відреагував на вимоги Нового кредитора, останній звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення боргу в примусовому порядку.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечував та в порядку ст. 60 ГПК України звернувся із зустрічною позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати договір про відступлення права вимоги недійсним.

В обґрунтування правової позиції зазначає, що відповідно до п. 13.8 Угоди № 1-020 від 02.12.2009 р. ТОВ «С141»та ВАТ «САН ІнБев Україна»дійшли згоди про те, що передача прав та обов’язків, в тому числі відступлення права вимоги та/або переведення боргу за цією Угодою однією із сторін третій особі допускаються виключно за умови письмової згоди на це від іншої сторони та оформлюється відповідною письмовою угодою між обома сторонами та такою третьою особою.

Оскільки ні ВАТ «САН ІнБев Україна», ані його правонаступник ПАТ «САН ІНБЕВ УКРАЇНА» не надавали ТОВ «С141»письмової згоди на відступлення останнім права вимоги за цією Угодою та Додатками № 6 і № 7 до неї на користь ТОВ «ТД Маркетинг», письмова угода між сторонами Угоди та ТОВ «ТД Маркетинг» про таке відступлення не укладалась.

За таких обставин відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) вважає договір про відступлення вимоги таким, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Відповідач-2 за зутрічним позовом письмових заперечень не надав, у судові засідання не являвся.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

правонаступництва;

виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

Відповідно до приписів ст. 516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 13.8 Угоди № 1-020 від 02.12.2009 р. передача прав та обов‘язків, в тому числі відступлення права вимоги та/або переведення боргу за цим Договором однією із Сторін третій особі допускається виключно за умови письмової згоди на це від іншої Сторони та оформлюється відповідною письмовою угодою між обома Сторонами та такою третьою особою.

Позивачем за первісним позовом та відповідачем-2 за зустрічним позовом не надано в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів щодо надання ТОВ «САН ІнБев Україна»(відповідача за первісним позовом) згоди на передачу прав і обов'язків третій особі за договором відступлення права вимоги.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов'язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов'язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України. (Такої думки дотримується Верховний суд України у постанові від 5 червня 2007 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

За таких обставин та враховуючи той факт, що Угодою № 1-020 від 02.12.2009 р. передбачена обов’язковість письмової згоди відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на відступлення ТОВ «С141»третім особам права вимоги, що виникло на підставі Угоди № 1-020 від 02.12.2009 р. та її невід'ємних частин, договір від 29.07.2010 р. про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «ТД Маркетинг»та ТОВ «С141», суперечить частині 1 статті 516 Цивільного кодексу України та підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання згоди відповідачем за первісним позовом на укладання вказаного договору.

У зв’язку з визнанням договору від 29.07.2010 р. про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «ТД Маркетинг»та ТОВ «С141», недійсним, відповідно немає правової підстави для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволені первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг» у повному обсязі.

2. Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «САН ІнБев Україна»задовольнити у повному обсязі

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір від 29.07.2010 р. про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «С141».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркетинг»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10 код в ЄДРПОУ 32249412) на користь Публічного акціонерного товариства «САН ІНБЕВ УКРАЇНА»(03680 м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В п/р 26008003105800 в ПАТ «ІНГ банк Україна», м. Київ, МФО 300539, код в ЄДРПОУ 30965655) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

5. Повернути з державного бюджету України зайво сплачені кошти за сплату державного мита у розмірі 10254,74 грн на користь Публічного акціонерного товариства «САН ІНБЕВ УКРАЇНА»(03680 м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В п/р 26008003105800 в ПАТ «ІНГ банк Україна», м. Київ, МФО 300539, код в ЄДРПОУ 30965655).

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 23.02.2011р.