Ухвала суду № 139391556, 31.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8730/26

Провадження №: 1-кс/336/645/2026

У Х В А Л А

іменем України

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, військовослужбовця, раніше несудимого,

підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням у кримінальному провадженні № 12026082080001209 від 29 серпня 2026 року, яким просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 236 КК України, за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді тимчасово виконуючого обов`язки стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону у військовому званні «солдат», маючи прямий умисел на незаконне придбання, зберігання, носіння бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і оголощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, тобто без передбаченого законом дозволу, з особистих мотивів, у невстановленому слідством точного часу, але не пізніше 28.08.2026, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, придбав 1 (один) предмет еліпсоїдної форми, який є бойовою гранатою «Ф-1» промислового виготовлення, який відносяться до бойових припасів, а також 1 (один) бойовий уніфікований підшивач дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення, який до бойових припасів не відносяться, але являються самостійними вибуховими пристроєм, відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять у собі ініціюючу вибухову речовину, які в конструктивному поєднанні, являються бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів переніс їх за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де зберігав їх до моменту вилучення працівниками поліції, а саме 29.08.2026.

29.08.2026, у період часу з 17 год. 54 хв. по 18 год. 04 хв., в ході огляду відкритою ділянки місцевості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, буд. 34-А у ОСОБА_5 виявлено та вилучено 1 (один) предмет еліпсоїдної форми, який є бойовою гранатою «Ф-1» промислового виготовлення, який відносяться до бойових припасів, а також 1 (один) бойовий уніфікований підшивач дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення, який до бойових припасів не відносяться, але являються самостійними вибуховими пристроєм, відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять у собі ініціюючу вибухову речовину, які в конструктивному поєднанні, являються бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка є вибуховими пристроями військового призначення та відносяться до бойових припасів, яку ОСОБА_5 зберігав при собі до моменту вилучення працівниками поліції, без передбаченого законом дозволу.

Посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб,

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Сторона захисту, не заперечуючи обґрунтованість підозри, просила обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту або застави.

При цьому захисник послався на те, що наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, нічим не підтверджена. Так, відсутній ризик переховування, оскільки підозрюваний свою вину визнає. Окрім цього, захисник зазначає, що ОСОБА_5 раніше не судимий, є військовослужбовцем, потребував лікування, мав намір повернутися до військової частини, натепер відсутня підозра ст. 407 КК України, його дружина вагітна.

Підозрюваний також зазначив, що вину визнає, зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора, суду.

Вислухавши доводи прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадженні, додані до клопотання слідчого, в їх сукупності, слідчий суддя доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За приписом ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як встановлено слідчим суддею, 29.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082080001209 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України . Досудове розслідування здійснюється слідчим ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за процесуальним керівництвом Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

29.08.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 236 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання доказами, зокрема:

-рапортом чергового відділу поліції щодо надходження на лінію 102 виклику про те, що нетверезий ОСОБА_5 б`є свою дружину, бігав по дворі з гранатою, якою всім погрожував;

-протоколом проведення ОМП;

-постановою про визнання речовими доказами;

-актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів;

-довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , відповідно до якого свідок 29.08.2026 приблизно о 13-14 год. побачила дівчину з сусіднього під`їзду на ім`я ОСОБА_16 , яка поскаржилася, що ОСОБА_17 її ОСОБА_18 . Приблизно о 16 год. почала словесну перепалку із ОСОБА_17 , після чого той почав бити свідка, а свідок давати здачі. ОСОБА_16 повідомила свідку, що у ОСОБА_17 є граната, після чого той дійсно вийшов з гранатою та став погрожувати свідку цією гранатою.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , згідно з яким свідок показала, що приблизно 2 місяці тому одружилася з підозрюваним, який зловживає наркотичними засобами. ОСОБА_5 перебуває на службі в ЗСУ, однак приблизно у травні 2026 повернувся додому, на службу не повертався. 28.08.2026 чоловік їй повідомив, що має гранату. Зранку 29.08.2026 почалися сварки із ним через ревнощі. Приблизно о 15-16 год. вони знову стали сваритися і вийшли на вулицю. Підозрюваний перебував у збудженому стані, дістав гранату з кишені та став бігати із нею.

-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 , та стороною захисту не заперечується.

Оцінюючи визначені ст.178 КПК України обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя доходить таких висновків.

Слідчому судді надані вагомі докази, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за яке останньому, у разі визнання його винуватим, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який відповідно до долучених до клопотання матеріалів службового розслідування є таким, що не з`явився на службу без поважних причини та у період з 17.06.2026 по теперішній час відсутній на військовій службі (а.с. 111-152). За службовою характеристикою характеризується посередньо, як такий, що займаній посаді не відповідає (а.с. 133).

З огляду на доводи захисника, слідчий суддя зазначає, що відомості, які містять матеріали службового розслідування, судом беруться до уваги не як обставини, передбачені п . 10 ч. 1 ст. 178 КПК України (наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення), а як визначені п. 6 ч. 1 цієї статті (репутація підозрюваного).

Пунктом 12 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя має врахувати й ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на обставини кримінального провадження погрози застосування гранати, можливого вчинення насильства щодо дружини, яка зі слів сторони захисту, є вагітною, та свідка ОСОБА_15 , можливість доступу до зброї як військовослужбовця, слідчий суддя вважає, що існують ризики переховування від слідства та суду, незаконного впливу на свідків (свою дружину та сусідів), у тому числі шляхом погроз чи умовлянь.

Окрім цього, враховуючи вищезгадані матеріали службового розслідування, ОСОБА_5 може вчинити злочин проти несення військової служби, зокрема дезертирство, з метою ухилення як від слідства та суду, так і від військової служби.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, репутацію особи та інші визначені ст. 178 КПК України фактори, сукупність встановлених слідчим суддею ризиків, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою або застава як альтернативний запобіжний захід зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

Стан здоров`я підозрюваного не виключає можливість його тримання під вартою.

Щодо доводів захисту про відсутність у підозрюваного попередніх судимостей, наявність вагітної дружини, слідчий суддя зазначає, що ці обставини в даному випадку не виявилися визначальними факторами, які б стримували підозрюваного від протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, а також припис ч. 2 ст. 182 КПК України, що застава може бути внесена будь-якою особою, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 становить 3328 грн., розмір застави складає 133 280 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України суд, у разі внесення застави, покладає на обвинуваченого обов`язки, зазначені в резолютивній частині ухвали, необхідність яких випливає із клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 27 жовтня 2026 року включно.

Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у виді 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 гривень.

Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 336/8730/26.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця проходження військової служби;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти, роз`яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст.182 КПК України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Встановити строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1