Рішення № 13939072, 22.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/7322.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»

про стягнення боргу 2180,17 грн за договором № 262 від 15.11.09 р.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Сергєєв П.О. представник за довіреністю №21 від 02.01.11.

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 22.02.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета» про стягнення боргу 2180,17 грн за договором № 262 від 15.11.09 р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за поставлений товар відповідно до договору поставки №262 від 15.11.09 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 2180,17 грн, з них 1870,86 грн - сума основного боргу, 134,90 грн - сума пені, 69,65 грн - 8 % річних та 104,76 грн - інфляційні збитки.

Ухвалою суду від 07.02.11 порушено провадження у справі №40/73 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.02.11.

У судове засідання, призначене на 22.02.11, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

15.11.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компані»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»(Покупець) було укладено договір поставки №262 від 15.11.09 р. (Договір), відповідно до якого позивач поставляє, а відповідач купує товар (партії товару) в асортименті, кількості та по ціні, що вказана в накладних, які є невід’ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що предметом поставки за цим договором є товар, який визначений у специфікації, що додається до цього Договору і є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник зобов’язується поставляти товар Покупцю, згідно накладних, не пізніше 3-х календарних днів з моменту отримання замовлення на поставку товару від Покупця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 7239,28 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РНК 2134 від 23.11.09 р. на суму 287,28 грн, № РНК 2230 від 27.11.09 р. на суму 636,94 грн, № РНК 2341 від 04.12.09 р. на суму 188,21 грн, № РНК 2609 від 18.12.09 р. на суму 487,80 грн, № РНК 162 від 15.01.10 р. на суму 355,03 грн, № РНК 643 від 12.02.10 р. на суму 597,62 грн, № РНК 1312 від 23.03.10 р. на суму 589,64 грн, №РНК 1454 від 26.03.10 р. на суму 963,90 грн, № РНК 1455 від 26.03.10 р. на суму 433,80 грн, № РНК 2003 від 28.04.10 р. на суму 828,20 грн, № РНК 2756 від 11.06.10 р. на суму 693,28 грн, № РНК 3262 від 16.07.10 р. на суму 1177,58 грн, копії яких додані до матеріалів справи, а оригінали було досліджено судом у судовому засіданні.

Пунктом 2.2 договору визначено, що відповідач зобов’язаний провести оплату за поставлений позивачем товар протягом 21 дня з моменту поставки.

Проте в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 5368,42 грн. Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 1870,86 грн, оскільки Позивач стверджує, що неоплаченими залишається вартість Товару за наступними накладними, поставки по яким були останніми:

- видаткова накладна №2756 від 11.06.10 р. на суму 693,28 грн;

- видаткова накладна №3262 від 16.07.10 р. на суму 1177, 58 грн.

14.09.2010р. позивач направив на юридичну адресу відповідача вимогу № 156 про перерахування боргу за поставлений товар в сумі 1870,86 грн.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не надав відповіді та не виконав вимоги, поставлені у вказаній вимозі.

Таким чином, станом на день подачі до суду позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 1 870,86 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене вище, та беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі видаткових накладних №2756 від 11.06.10 р. на суму 693,28 грн та №3262 від 16.07.10 р. на суму 1177, 58 грн, що не спростовано відповідачем, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 870,86 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача також суму пені, інфляційні збитки та 8% річних.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.2 Договору, при несвоєчасній або неповній оплаті товару Покупець зобов’язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення платежу, 8% річних та основну суму боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені у розмірі 134,90 грн, 8 % річних у розмірі 69,65 грн та інфляційні збитки - 104,76 грн визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компані» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»(03162, м. Київ, Святошинський район, бульвар Ромена Роллана, буд. 4-Б, ідентифікаційний код 36265621) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордекс Компані»(02125, Дніпровський район, вул. Старосільська, буд.1 літ.Е, ідентифікаційний код 36516564) суму боргу в розмірі 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн 17 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві гривні) грн 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 22.02.2011 р.