Рішення № 13938958, 17.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/117.02.11 За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком»

про           визнання недійсним договору № 28/1 від 03.11.2008 р.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Чміль В.В. (за дов. № 14/0-21-11 від 11.01.2011 р.)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком»про визнання недійсним договору № 28/1 від 03.11.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не підписував оспорюваний договір, в тексті якого від імені його представника підпис нанесений за допомогою факсимільного кліше підпису.

Ухвалою суду від 11.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/1, розгляд справи призначено на 31.01.2011 р.

У судове засідання відповідач не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 17.02.2011 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

В силу ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов’язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до наданого в матеріали справи договору № 28/1 від 03.11.2008 р. сторонами за ним є товариство з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком», від імені якого діяв директор Корчинський В.В., та відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», від імені якого діяв Куришко І.І. (далі –Договір).

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за наслідками судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у справі № 10/8 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», підписи від імені Куришка І.І. в графі «генеральний директор І.І.Куришко»в договорі № 28/1 про надання послуг від 03.11.2008 р. та в додатку № 1 від 03.11.2008 р. до цього договору, - виконані не рукописним способом, а нанесені за допомогою факсимільного кліше підпису і є факсимільним відображеннями одного і того ж підпису, що послужив оригіналом для виготовлення факсимільного кліше; підпис, що послужив оригіналом для виготовлення факсимільного кліше в договорі № 28/1 про надання послуг від 03.11.2008р. та в додатку № 1 від 03.11.2008р. до цього договору, - виконано самим Куришком І.І..

В силу ст. 208 Цивільного кодексу України договір між юридичними особами укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В матеріалах справи відсутні докази досягнення між сторонами згоди про використання при укладенні Договору факсимільного відтворення підпису. Також суду не доведено, що використання факсимільного відтворення підпису при вчиненні даного Договору встановлено законодавством.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що Договір від імені відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»було укладено невідомою особою, за відсутності повноважень, що суперечить чинному законодавству та є підставою його недійсності з моменту укладення (вчинення).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір № 28/1 від 03.11.2008 р., сторонами за якими є товариство з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком»та відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тевіс Ком» (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101, код 36069418) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-А, код 30401456) 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                              С.А.Ковтун                                        

Рішення підписано 22.02.2011 р.