Ухвала суду № 139388979, 02.09.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4093/26

провадження № 2/610/2577/2026

У Х В А Л А

02.09.2026 суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова В.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві представник позивача зазначив місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю від 01.09.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.11.2008 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 01.09.2026, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання КАТОТТГ: UA63080150110061979 с. Волоська Балаклія. Взята на облік Чугуївської РДА як ВПО за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 : НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо-переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо-переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

У постанові від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Статтею 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

За таких обставин справа не підсудна Балаклійському районному суду Харківської області та її розгляд належить до територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області.

На підставі викладеного, позовна заява підлягає направленню для розгляду за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 28, 31, 187 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати за підсудністю Чугуївському міському суду Харківської області (місцезнаходження: пл. Соборна, 2, м. Чугуїв, Харківська область, inbox@cg.hr.court.gov.ua).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М. Тімонова