Рішення № 139388361, 01.09.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2059/26

№ 2/207/2327/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Горбаренко І.Л., який діє в інтересах Комунального підприємства Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на організацію та оплату навчання, які понесло підприємство при організації його навчання у розмірі 28 009 грн. 52 коп., сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що 19 липня 2024 року між комунальним підприємством Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №3 на навчання з подальшим працевлаштуванням. Укладаючи цей договір про порядок і умови оплати підприємством навчання робітника сторони виходили з того, що робітник має намір знаходитися в трудових відносинах з підприємством не менше ніж 5 (п`ять) років з моменту завершення навчання (п.2.6. Договору).

Відповідно до умов вказаного Договору у разі розірвання трудової угоди з підприємством по ініціативі робітника, робітник повинен в повному обсязі, незалежно від відпрацьованого часу ло 5 років, відшкодувати підприємству витрати на організацію та оплату навчання з усіма можливими додатковими витратами, які понесло підприємство при організації навчання робітника протягом 10 календарних днів з дня розірвання трудового договору (п.1.2. Договору).

Сума витрат на організацію навчання була повідомлена ОСОБА_1 при звільненні та складає 28 009,52 грн.

У зв`язку з тим, що грошові кошти підприємству не повернуті, підприємство змушене звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце надав суду заяву, в якій зазначив про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Просив врахувати доводи викладені у відзиві на позовну заву. У відзиві зазначив, що позов вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки звільнення відбулося за угодою сторін, тож підстава для відшкодування не настала. Крім того, відповідач був мобілізований до ЗСУ вдруге у серпні 2025 року та перебував на військовій службі до 21 січня 2026 року. До цього проходив першу мобілізацію з лютого 2022 року по серпень 2023 року. Протягом усього часу перебування на військовій службі відповідач фізично не міг виконувати трудові обов`язки водія трамвая. Мобілізаація здійснена на підставі Указу Президента України і є рішенням державного органу тобто обставиною, що не залежала від волі відповідача. Неможливість відпрацювати повний 5-річний строк зумовлена обставина непереборної сили мобілізацією, а не бажанням відповідача ухилитись від виконання зобов`язань. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.119 КЗпП України, за працівниками призваними на військову службу зберігається місце роботи і час служби зараховується до загального стажу. Час перебування на військовій службі під час другої мобілізації (з 11.08.2025 по 21.01.2026 5 місяців 28 днів) відповідач вважає, що має бути зарахований до відпрацьованого строку, тобто сума відшкодування має бути пропорційно зменшена. Крім того, у відповідача суттєво погіршився стан здоров`я. Також, відповідач зазначає, що позивач не довів факту реальних витрат, в матеріалах справи відсутні платіжні документи. Також, у Договорі не визначена сума відшкодування. У зв`язку з викладеним, просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 19 липня 2024 року між комунальним підприємством Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №3 на навчання з подальшим працевлаштуванням. Укладаючи цей договір про порядок і умови оплати підприємством навчання робітника сторони виходили з того, що робітник має намір знаходитися в трудових відносинах з підприємством не менше ніж 5 (п`ять) років з моменту завершення навчання (п.2.6. Договору).

Відповідно до умов вказаного Договору у разі розірвання трудової угоди з підприємством по ініціативі робітника, робітник повинен в повному обсязі, незалежно від відпрацьованого часу ло 5 років, відшкодувати підприємству витрати на організацію та оплату навчання з усіма можливими додатковими витратами, які понесло підприємство при організації навчання робітника протягом 10 календарних днів з дня розірвання трудового договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до Договору від 19.07.2024 року №350/24/1178, укладеному між КП КМР «Транспорт» та КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР ОСОБА_1 був направлений на навчання за професією «водій трамвая» 3 класу зі строком навчання 420 годин на 3,2 місяці до завершення навчального процесу в Навчально-виробничому центрі комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» ДМР.

Згідно з п.4.1. Договору від 19.07.2024 року №350/24/1178, розмір витрат, пов`язаних з навчанням одного слухача, згідно з протоколом узгодження договірної ціни, та сума вартості навчання становить 28 009,52 грн.

Після завершення навчального процесу, з 11.11.2024 року ОСОБА_1 приступив до роботи водієм трамваю 3-го класу служби експлуатації підприємства (наказ про прийняття на роботу №72 від 08.11.2024 року).

29.01.2026 року ОСОБА_1 наказом №4 від 29.01.2026 року був звільнений згідно його заяви за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, у зв`язку з чим в період до 08.01.2026 року сума витрат на організацію та оплату навчання з усіма можливими додатковими витратами, які понесло підприємство при організації його навчання має бути відшкодована, відповідно до умов Договору.

Сума витрат на організацію навчання була повідомлена ОСОБА_1 при звільненні та складає 28 009,52 грн. (повідомлення №133 від 29.01.2026).

Шибанов відмовився проставляти свій підпис про ознайомлення із зазначеним вище повідомленням, тому текст повідомлення «Про відшкодування вартості навчання» ОСОБА_1 був зачитаний та складено акт про відмову працівника підписати повідомлення про відшкодування вартості навчання (акт №22 від 29.02.2026).

У зв`язку з тим, що грошові кошти підприємству не повернуті, підприємство направляло лист-претензію №223 від 11.03.2026 на адресу відповідача з вимогою перерахувати вказані витрати. Даний лист 01.04.2026 повернуто на адресу підприємства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з тим, що грошові кошти підприємству до цього часу не повернуті, з урахуванням викладеного вище, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

За правилами ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 328 грн. 00 коп. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 137, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ» (ЄДРПОУ 42983447, р/р НОМЕР_2 в ТВБВ №10003/0565 філії ДОУ АТ «Ощадбанк», м. Дніпро, МФО 305482) витрати на організацію та оплату навчання, які понесло підприємство при організації його навчання у розмірі 28 009 (двадцять вісім тисяч дев`ять) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «ТРАНСПОРТ» (ЄДРПОУ 42983447, р/р НОМЕР_2 в ТВБВ №10003/0565 філії ДОУ АТ «Ощадбанк», м. Дніпро, МФО 305482) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Є. Дубовик