Рішення № 13938545, 15.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/3115.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр консалтингу»

2. Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна

про розірвання договору та визнання права власності

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Греб Р.В., Берко Ю.К. –представники за довіреностями;

від відповідача -1 не з’явився;

від відповідача-2 не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання договору від 23.11.2010, укладеного між позивачем та відповідачем-1, визнання права власності позивача на мансарду будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.), а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 було порушено провадження у справі № 47/31, розгляд справи було призначено на 08.02.2011.

Позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд розірвати договір від 23.11.2010, укладений між сторонами, визнати за позивачем право власності позивача на мансарду будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.), а також зобов’язати Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна зареєструвати право власності позивача на мансарду будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 до участі у розгляді справи у якості відповідача-2 залучено Комунальне підприємство Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, розгляд справи відкладено до 15.02.2011.

В судовому засіданні 15.02.2011 представники позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням здійснених уточнень, підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові та уточненнях до нього. Вимоги позивача в частині розірвання договору від 23.11.2010, укладеного між позивачем та відповідачем-1, та визнання права власності позивача на мансарду будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.) мотивовані тим, що позивачем на орендованій земельній ділянці площею 898,00 кв.м по вул. Полярній, 19 в Оболонському районі міста Києва було збудовано нежитлове приміщення загальною площею 691,7 кв.м., яке належить позивачу на праві власності, і до якого згодом позивач власними силами прибудував мансарду загальною площею 418,7 кв.м. 01.12.2010 відповідачем-1, як виконавцем, згідно умов укладеного з позивачем як замовником, договору від 23.11.2010 щодо визначення правового статусу майна позивача, розташованого по вул. Полярній, 19 в Оболонському районі міста Києва було надано Юридичний висновок, у якому відповідач-1 зазначав про те, що виникнення у позивача права власності на мансарду будинку за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19, не відбулось, оскільки в БТІ його зареєстровано і право власності на зазначене приміщення позивачу на даний час не належить. Зазначений висновок відповідача-1, на думку позивача, заперечує та порушує право власності позивача на належне йому нерухоме майно: мансарду загальною площею 418,7 кв.м., що прибудована до будинку по вул. Полярній, 19 в Оболонському районі міста Києва.

Відповідач-2 після проведення технічної інвентаризації об’єкту - мансарди загальною площею 418,7 кв.м., що прибудована до будинку по вул. Полярній, 19 в Оболонському районі міста Києва, та виготовлення технічного паспорту об’єкту – відмовив позивачу у його зверненні щодо реєстрації права власності позивача на належну йому мансарду, чим порушено право власності позивача на даний об’єкт.

Наведені вище обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позову.

Відповідач-1 та відповідач-2 в судове засідання 15.02.2011 представників не направили, відзивів на позовну заяву не надали, вимог суду викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи –не виконали, про проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресами свого юридичного місцезнаходження. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавали. Суд зазначає про те, що відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.02.2011 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської ради № 348/449 від 08.07.1999 та договору оренди ААР № 500541 від 10.01.2001 р., позивач - ТОВ “АРАКС” отримав в оренду земельну ділянку площею 898 кв.м. на перетині вулиць Дехтяренка та Полярної в Оболонському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування станції з технічного обслуговуваня автомобілів.

Розпорядженням Мінської районної державної адміністрації у м. Києві від 05.03.2001 р. № 123 було затверджене нове будівництво станції технічного обслуговування автомобілів по вулиці Полярній, 19 в м. Києві та прийняте в експлуатацію, що підтверджується Актом про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 23.02.01 р. № 40.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 4/444 від 23.06.2009 за позивачем - ТОВ «АРАКС»було визнано право власності на об’єкт нерухомого майна загальною площею 691,7 кв.м., що розташований по вул.. Полярній, 19 в м.Києві, про що Комунальним підприємством Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення № 9576-П від 15.07.2009.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов’язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб’єктний склад спору, а в справі № 4/444 Господарського суду міста Києва брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, а тому суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 по справі № 4/444 не підлягають доказуванню, зокрема щодо наявності у позивача права власності на об’єкт нерухомого майна загальною площею 691,7 кв.м., що розташований по вул. Полярній, 19 в м. Києві.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку № 986925 від 05.10.2010 позивачем було отримано у власність земельну ділянку площею 0,0667 га на перетині вулиць Дехтяренка та Полярної в Оболонському районі м. Києва.

Як зазначав позивач у позові, він керуючись власною господарською необхідністю та своїми правами власника об’єкту нерухомого майна загальною площею 691,7 кв.м., що розташований по вул. Полярній, 19 в м.Києві, самостійно на належній йому земельній ділянці здійснив будівництво мансарди нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Полярній, 19 у м.Києві, який затверджений 25.11.2010 Комунальним підприємством Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, нежитлова будівля за зазначеною адресою складається з приміщення загальною площею 691,7 кв.м. та мансарди площею 418,7 кв.м., що підтверджено журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку.

23.11.2010 між відповідачем –1 –ТОВ «Центр консалтингу», як виконавцем, та позивачем –ТОВ «Аракс», як замовником, було укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов’язався надати замовнику визначені договором юридичні послуги, а саме: надати правову оцінку щодо наявності або відсутності у замовника права власності на мансарду будинку за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19, у вигляді юридичного висновку, а замовник зобов’язався оплатити надані послуги.

Відповідно до складеного відповідачем –1 –ТОВ «Центр консалтингу», як виконавцем по договору про надання юридичних послуг від 23.11.2010, юридичного висновку щодо наявності або відсутності у замовника права власності на мансарду будинку за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19, у якому відповідач-1 зазначав про те, що виникнення у позивача права власності на мансарду будинку за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19, не відбулось, оскільки в БТІ його зареєстровано і право власності на зазначене приміщення позивачу на даний час не належить.

10.12.2010 позивач звернувся до відповідача-2 з заявою № 93706, в якій просив зареєструвати право власності на прибудовану мансарду площею 418,7 кв.м. до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві.

У відповідь на заяву позивача № 93706 від 10.12.2010, відповідач-2 листом від 30.12.2010 № 56261 відмовив позивачу у реєстрації права власності на мансарду площею 418,7 кв.м., прибудовану до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем не надано встановлений законом обсяг правовстановлювальних документів, який необхідний для реєстрації права власності.

Позивач вважає відмову відповідача-2 у реєстрації права власності незаконною та такою, що порушує набуте ним право власності на мансарду площею 418,7 кв.м., прибудовану до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 N 1952-IV та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за N 157/6445 (Далі –Положення N 157/6445).

Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 N 1952-IV, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Аналогічна норма міститься у пп. 1.3 Положення N 157/6445, яким передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Преамбулою Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV, він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Частиною п‘ятою ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV та пп. 1.5 Положення N 157/6445 встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV та Положення N 157/6445, Цивільного кодексу України відповідач зобов‘язаний зареєструвати право власності на об‘єкти нерухомості. При цьому державою визнається право позивача на таку реєстрацію на підставі документів, які хоча не передбачені Законом, але підтверджують правомірність набуття такого права власності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Стаття 182 Цивільного кодексу України визначає, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», передбачено обов’язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на належній йому на праві власності земельній ділянці на перетині вулиць Дехтяренка та Полярної в Оболонському районі м. Києва було здійснено прибудову у вигляді мансарди до належного позивачу на праві власності нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві. Загальна площа прибудованої позивачем мансарди до зазначеного нежилого приміщення склала 418,7 м.кв., що підтверджується технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Полярній, 19 у м.Києві та додатним до нього журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку, і відповідно, позивач згідно ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 331 Цивільного кодексу України набув право власності на прибудовану до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві мансарду площею 418,7 м.кв. внаслідок її створення шляхом прибудови.

А оскільки відповідач-1 у своєму юридичному висновку щодо наявності або відсутності у позивача права власності на мансарду (площею 418,7 кв.м.) будинку за адресою: м.Київ, вул. Полярна, 19, заперечував наявність у позивача права власності на прибудовану до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві мансарди 418,7 кв.м., що суперечить ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 331 Цивільного кодексу України, оскільки, як встановлено вище, позивач набув право власності на прибудовану до нежилого приміщення загальною площею 691,7 кв.м. по вул. Полярній, 19 у м.Києві мансарди 418,7 кв.м. внаслідок її створення шляхом прибудови, а тому суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання за ним права власності на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.) - є обґрунтованою, законною, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, відповідач-2 відмовивши позивачу листом від 30.12.2010 № 56261 у реєстрації права власності позивача на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.) порушив право власності позивача на зазначений об’єкт нерухомості, оскільки позивачем було доведено правомірність набуття права власності на вказане приміщення, а відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 N 1952-IV та Положення N 157/6445, Цивільного кодексу України, у позивача наявне право на таку реєстрацію на підставі документів, які хоча не передбачені Законом, але підтверджують правомірність набуття права власності на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.).

А тому, позовна вимога позивача про зобовязання відповідача-2 зареєструвати право власності позивача на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.) –є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.

          Також, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання договору від 23.11.2010 про надання юридичних послуг, укладеного між позивачем та відповідачем-1, - задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, позивачем не дотримано встановлений статтею 188 Господарського кодексу України порядок розірвання господарських договорів, по-друге, наявність негативного юридичного висновку не є підставою для розірвання укладеного договору, а по-третє, згідно статті 599 Цивільного кодексу України, договір від 23.11.2010, як зобов’язання між позивачем та відповідачем-1, припинився виконанням, а тому і розірваним бути не може, оскільки зобов’язання сторін за ним також припинились.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник саме внаслідок дій відповідача-1, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс» (код ЄДРПОУ 21657491; місцезнаходження: 04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 183) право власності на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.).

3.          Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»(01001 м.Київ, вул. Трьохсвятительська,4-в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс» (код ЄДРПОУ 21657491; місцезнаходження: 04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 183) право власності на мансарду нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Полярна, 19 (площа мансарди 418,7 кв.м.).

4.          В іншій частині позову –відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр консалтингу»(місцезнаходження: 03035 м.Київ, вул. Сурикова, 3, БЦ «Днепр»; код ЄДРПОУ 36291824) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс» (код ЄДРПОУ 21657491; місцезнаходження: 04212 м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 183) судові витрати по сплаті державного мита –3416, 67 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –157 (сто п’ятдесят сім) грн. 33 коп.

6.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення –21.02.2011