Рішення № 13938276, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/54510.02.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ МЕТПРОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал - Холдінг "Дельта"

про стягнення 45 316,62 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Зудінов О.С. –довіреність б/н від 13.10.2010;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ МЕТПРОМ" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТоварства з обмеженою відповідальністю "Метал- Холдінг "Дельта"про стягнення 45 316,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар згідно Договору № 32/20/05/10 від 20.03.2010 р. на поставку товару.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 42131,99 грн. –основного боргу, 1727,91 грн. - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 754,91 грн. - три проценти річних, 701,81 грн. –пені, 453,17 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 13.12.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.01.2011.

17.01.2011 представник позивача у судове засідання з’явився, однак не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.01.2011.

27.01.2011 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі. Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, У зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.02.2011.

10.02.2011 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі.

В судове засідання 10.02.2011 р. представник відповідача повторно не з’явився, відзив на позов не надав, про день та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 24.01.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.12.2010, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ МЕТПРОМ" (надалі по тексту рішення - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Холдінг "Дельта"(далі –відповідач) було укладено Договір №32/20/05/10 від 20.03.2010 на поставку товару (далі - Договір).

Сторони дійшли згоди, що позивач зобов’язується передати у власність відповідачу певний товар, а відповідач зобов’язується прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Предметом поставки є товар, визначений у специфікаціях до Договору, які є його невід’ємними частинами. (п.1.2. Договору). Зокрема, специфікацією №2 від 30.07.2010 сторонами було визначено товар у вигляді сталі оцинкованої в рулоні 0,5х1250 за ціною 7151,50 грн. за одиницю товару (надалі-Товар).

Відповідно до п.4.1. Договору відповідач оплачує поставлений товар за ціною, визначеною в специфікаціях до Договору.

Згідно п.5.2. Договору повний розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача по факту завантаження в автотранспорт відповідача.

За кожну партію товару позивач зобов’язаний пред’явити відповідачеві оригінали рахунку-фактури, накладної та податкової накладної (п. 7.2.Договору).

30.07.2010 на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, визначений специфікацією №2 від 30.07.2010 та рахунком-фактурою № СФ -000169 від 29.07.2011 на підтвердження чого уповноваженими представниками обох сторін було підписано видаткову накладну № РН-0000150 від 30.07.2010 на загальну суму 180131, 99 грн. (належним чином завірені копії рахунку-фактури та накладної містяться в матеріалах справи).

У встановлений Договором строк відповідач лише частково здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 42131,99 грн. (на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів).

Позивачем було складено Акт звіряння взаєморозрахунків №5 від 23.08.2010 з відповідачем станом на 13.08.2010 за Договором, однак відповідачем не було здійснено взаєморозрахунків та не підписано даний акт.

З метою безпосереднього врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями № 1 від 14.09.2010 та № 04-/10-02 від 14.10.2010, в яких вимагав погасити існуючу заборгованість у розмірі 42131,99 грн. та підписати Акт звіряння взаєморозрахунків №5 від 23.08.2010 (копії претензій містяться в матеріалах справи).

Однак, станом на 25.10.2010 року, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії у спосіб передбачений законодавством, вимоги претензії не виконав, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Таким чином, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач повністю не оплатив поставлений позивачем товар.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 1727, 91 грн. –індексу інфляції та 754, 91 грн. –3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 1727,91 грн. –індексу інфляції та 754, 91 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на ст. 230, 231 ГК України, ст. 549 ЦК України, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 701, 81 грн.

Суд прийшов до висновку, що нарахована позивачем пеня у розмірі 701, 81 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

-          частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

- відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

- пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

- враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов’язання, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Холдінг "Дельта"(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2-А, кім. 523, код ЄДРПОУ 36039158 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ МЕТПРОМ" (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Жовтневий р-н., вул. Митрополитська буд. 4, оф. 410; 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, Приморський р-н., Зінцева балка, буд.35, код ЄДРПОУ 36427265) – 42131 (сорок дві тисячі сто тридцять одну) грн. 99 коп. –основного боргу, 1727 (одну тисячу сімсот двадцять сім) грн. 91 коп. - збитків внаслідок інфляції, 754 (сімсот п’ятдесят чотири) грн. 91 коп. - три проценти річних, 446 (чотириста сорок шість) грн. 15 коп. –витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко