Рішення № 139381150, 01.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року № 520/22314/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області про відмову у проведенні перерахунку пенсії, викладене у формі рішення №930100846511 від 03.07.2026 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн, починаючи з 03.07.2026 року;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві провести усі наступні щорічні перерахунки (індексації) пенсії, починаючи з дати призначення пенсії і дотепер, шляхом застосування передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати саме до показника 10846,37 грн, а не до показника 3 764,40 грн, а саме: 1,11, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 р. № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»; 1,14, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; 1,197, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; 1,0796, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;1,115, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;1,121, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулася до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058. Однак, відповідач-1 відмовив у задоволенні заяви. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки вона має право на застосування показника середньої заробітної плати по України, який мав враховуватись за останні три роки, що передували року звернення із заявою про призначенням пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV, тобто за 2019-2021 роки.

30 липня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

11 серпня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за даними електронної пенсійної справи пенсію ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 24.08.2022 відповідно до заяви від 24.08.2022 №7450. Розмір пенсії розраховано згідно з вимогами статті 27, 28 та 40 Закону №1058. Заробітна плата врахована за період з 01.07.1995 по 28.02.2011. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії було збільшено на 1,64337498 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14), середньомісячний заробіток для обчислення склав 9520,81 грн. Загальний розмір з 24.08.2022 пенсії складає 3206,13 грн. Представник відповідача звертає увагу, що розмір пенсії позивача обчислено згідно діючого законодавства

У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

14 серпня 2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не приймалось рішення по суті заяви позивача про перерахунок пенсії за віком, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

У зв`язку з наведеним просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно протоколу №76564 від 22.03.2011 позивачу призначено пенсію за вислугу років (умови призначення: працівники освіти).

Відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 29.08.2022 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 24.08.2022 року. Вид перерахунку: перехід з виду на вид.

Згідно розрахунку заробітку для обчислення середній заробіток за 3 попередні роки: 3764,40 грн за (за 2014-2016 роки).

Позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії від 27.06.2026 № 9031 щодо зміни показника середньої заробітної плати згідно статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за екстериторіальним принцом.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 930100846511 від 03.07.2026 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Основного Закону).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктом 2-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норми статті 28 Закону 1058-IV. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії..

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Статтею 2 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) передбачено такі види трудової пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 7 Закону № 1788-XI передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Стаття 52 Закону №1788-XII визначає, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

За п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закон України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Як встановлено судом, позивач з 23.02.2011 року отримувала пенсію за вислугу років, як працівник освіти. А у серпні 2022 року позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

Отже, у випадку звернення із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки право позивача на призначення пенсії за вислугу років виникло саме на підставі Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон № 1058-IV. До того ж, Законом № 1058-ІV не передбачений такий вид пенсії як пенсія за вислугу років.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22 та від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24.

Вирішуючи питання про визначення належного органу Пенсійного фонду для розгляду питання про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (далі - Порядок 22-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено, що структурний підрозділ органу, що вирішує питання про перерахунок пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснювало розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії, не приймало відповідного рішення, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Водночас, вимога позивача про зобов`язання виплатити пенсію після перерахунку не підлягає задоволенню як така, що є передчасною.

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ще не здійснювало позивачу перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки та, як наслідок, не визначав конкретної суми заборгованості після такого перерахунку. При цьому, перерахунок пенсії належить до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, а фактичну виплату має здійснювати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві.

Позовні вимоги про зобов`язання провести усі наступні щорічні перерахунки (індексації) пенсії, починаючи з дати призначення пенсії і дотепер, шляхом застосування передбачених законодавством коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Наявність підстав для (індексації) пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються після прийняття рішення про перерахунок пенсії, тож на цьому етапі зазначена вимога позивача є передчасною.

Позовні вимоги про визначення конкретної суми показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, виходячи з якого відповідач має провести перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач ще не проводив перерахунок пенсії, а на час розгляду справи відсутні обґрунтовані підстави вважати, що під час проведення такого перерахунку відповідач не враховуватиме саме такий показник середньої заробітної плати.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №930100846511 від 03.07.2026 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03 липня 2026 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.