Ухвала суду № 139381125, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 року Справа № 520/26189/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 053130015664 від 30.03.2026 в частині неврахування до страхового стажу позивача зазначених у цьому позові періодів військової служби, навчання та трудової діяльності;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період військової служби з 30.06.1984 по 09.06.1986, якщо судом встановлено його підтвердження належними документами та наявність передбачених законом підстав для його зарахування;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1983 по 26.09.1984, підтверджений архівною довідкою від 06.12.2017 № 01/9-36-1384, якщо судом встановлено передбачені законом підстави для його зарахування;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, підтверджений архівною довідкою від 26.06.2025 № 01.1.67.1.03-09-312/25, якщо судом встановлено передбачені законом підстави для його зарахування;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності на території Російської Федерації, зазначені у рішенні № 053130015664 від 30.03.2026, у разі встановлення судом їх належного документального підтвердження та передбачених законом підстав для їх зарахування;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після зарахування зазначених періодів визначити загальну тривалість страхового стажу позивача та внести відповідні зміни до його облікових даних;

-у разі необхідності зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути питання щодо права позивача на пенсію за віком з урахуванням встановленої судом тривалості страхового стажу.

За приписами п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

У ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Усупереч зазначеному, позивач не надав документа про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, представник позивача подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що позивач знаходиться у скрутному майновому становищі. Вказує, що дохід за 2025 рік становив лише 3 800 грн, що підтверджується відповідним документом про доходи. З огляду на зазначений розмір доходу сплата судового збору є для позивача надмірним фінансовим тягарем.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон).

У ч.1 ст.8 цього Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до ч.2 цієї правової норми суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту наведених норм убачається, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч.1 ст.8 Закону, та враховуючи майновий стан сторони, суд має право відстрочити сплату судового збору.

Суд відмічає, що умовою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Водночас, відстрочення/звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст.72-77 КАС України, покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При вирішені питання про відстрочення сплати судового збору визначальним є майновий стан особи, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

У підтвердження свого майнового стану позивач не надала до суду належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану.

Так, до матеріалів справи надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 19.08.2026 у яких вказано, що у лютому місяці 2026 року позивач мав дохід (102 Дохід за цивільно-прав. Договором) у сумі 3800,00 грн.

Тобто, даний лист лише свідчить проте, що у ГУ ДПС наявна інформація про доходи громадянина ОСОБА_1 за лютий 2025 року, а не про те, що у ОСОБА_1 були відсутні інші доходи за період 2025 рік.

Разом з тим, доказами неможливості сплати судового збору, зокрема, є індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2025 рік, довідка з Державного центру зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 9901/988/18.

Суд зауважує, що згідно з доданим до позову відомості ГУ ДПС у Донецькій області неможливо встановити весь інший дохід позивача за попередній рік. Так, наданий позивачем документ не є достатніми та належним доказом, які підтверджують наявність скрутного майнового стану позивача, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки позивач може мати інші джерела доходу (пенсія, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод, вклади, рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).

Оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог поданого нею клопотання, суд не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відсутні умови, передбачені ч.1 ст.8 Закону, за наявності яких позивача можна було звільнити або відстрочити сплату судового збору, то клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на те, що предметом позову є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн., що визначено Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява сформована в системі Електронний суд.

Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 1064,96 грн.

У ч.1 та 2 ст.169 КАС України визначено, що суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору з належним чином оформленими доказами існування підстав, визначених законом для такого звільнення, зокрема, індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.

Керуючись ст.160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору позивача, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення/відстрочення від сплати судового збору з належним чином оформленими доказами існування підстав, визначених законом для такого звільнення/відстрочення, зокрема, індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2025 рік.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зеленов А.С.