Рішення № 13938087, 22.02.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р.

Справа № 5010/127/2011-3/4

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.

При секретарі судового засідання Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк", вул. Галицька, 22, м.Івано - Франківськ, 76000

до відповідача: ТзОВ "Європа-Вікно" вул. Погарище,1, с.Мостище,Калуський район, Івано-Франківська область, 77331

про звернення стягнення на земельну ділянку

за участю представників сторін:

Від позивача: Гук А.С. -представник, (довіреність № 56 від 22.01.10.)

Від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою суду від 26.01.11р. порушене провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" /в особі Івано-Франківської філіїї/ до ТзОВ "Європа-Вікно" с.Мостище Калуського району з вимогою стягнути з ТзОВ "Європа-Вікно" 1405153,49 грн. заборгованості за кредитним договором № LOK-KC-023 від 29.08.2006р. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку розміром 1,1115 га. Вказана земельна ділянка розташована за адресою: с.Мостище Калуського району і була передана в іпотеку згідно договору іпотеки від 11.05.2007р. з урахуванням змін, внесених рішенням суду від 1.04.2010р. по справі № 22/160 /Івано-Франківський господарський суд/.

По справі проведено судові засідання 8.02.11р. /ухвала суду від 26.01.11р./ та 22.02.11р. /ухвала суду від 8.02.11р./, в які представник відповідача не з"явився хоч був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду. Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, що було фактично зроблено, зазначеною в позовній заяві / Роз"яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"/.

При цьому, відзиву на позов та письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього суду не надходило.

Нез"явлення в судові засідання, неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин суперечить ст.22 ГПК України, яка передбачає обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони та вживати всіх заходів до всебічного, повного та об"ективного розгляду справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку - суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в обгрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства - суд вважає за правильне взяти до уваги таке.

29 серпня 2006р. між сторонами був укладений кредитний договір за № LMK-KC-023, до якого укладено додаткові угоди 21.04.2007р. та 11.05.2007р. Відповідно до вказаного договору позивач взяв зобов"язання надати, а відповідач отримати мультвалютний кредит з лімітом у сумі 3900000,00 грн. на поповнення обігових коштів відповідача та з кінцевим терміном виконання та повернення коштів до 28.08.2011р. Позивач взяті на себе договірні зобов"язання по видачі кредитних коштів виконав на суму 1223000,00 грн. Факт видачі коштів підтверджується платіжними дорученнями №211 від 25 квітня 2007р. /сума 23000 грн./, № 781 від 31 серпня 2006р. /сума 690000 грн./, № 789 від 1 вересня 2006р. /сума 510000 грн./. Відповідно до умов кредитного договору відповідач теж набув певні зобов"язання, в т.ч. відповідно до п. 2.2.2 договору - сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору. Пунктом 4.2 договору встановлено, що датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору. При несплаті відсотків у вказаний термін вони вважаються просроченими.

Умовами договору передбачено також зобов"язання відповідача щодо сплати банку винагороди в порядку, визначеному пп.4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.15 договору /п.2.2.5 договору/, а розділом 5 договору /п.5.1/ встановлено зобов"язання відповідача по сплаті пені.

Позивач стверджує, що відповідач порушив взяті на себе зобов"язання щодо термінів сплати відсотків за користування кредитними коштами / сума 170971,52 грн./ та винагороди за кредитне обслуговування на суму 10442,25 грн.

Сторони домовились, що в випадку порушення позичальником /відповідачем/ якого-небудь із зобов"язань, передбачених умовами договору - банк має право змінити умови договору, зажадавши від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов"язань за договором в повному об"емі шляхом направлення повідомлення /п.2.2.14 договору/. Такі повідомлення - в вигляді вимоги сплатити заборгованість та лист- вимога від 16 грудня 2010р. - направлено відповідачу відповідно 9 жовтня 2008р. /а.с. -32/ та 17.12.2010р. /а.с.31/. Проте, як стверджує позивач, вони залишилось без реагування зі сторони відповідача по справі.

З огляду на такі обставини та умови договору позивачем заявлено вимогу до суду про стягнення з відповідача : 1011333,34 грн. - сальдо непросроченого тіла кредиту, 112 184,95 грн. - відсотки за користування кредитом, 3071,25 грн. винагороди за кредитне обслуговування, 10442,25 грн. просроченої винагороди за кредитне обслуговування, 170971,52 грн. просрочені відсотки за користування кредитом та пеню.

Відповідно до ст.33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, відповідач жодних заперечень по заявлених йому позовних вимогах суду не надав, а також жодних доказів - в спростування тверджень позивача. За таких обставин - суд робить висновок про те, що факт порушення зобов"язання відповідачем, вказаних позивачем, по кредитному договору має місце. Стаття 629 Цивільного кодексу передбачає обов"язковість виконання умов договору сторонами. Частина 2 ст.193 Господарського кодексу встановлює правило, за яким - кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом., а частиною 7 цієї статті визначено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов"язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання зобов"язання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов"язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Оскільки в спірному випадку відсутне законодавство, яке би дозволяло стороні в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов"язання - несплата відповідачем коштів в терміни, визначені підписаним ним договором, є дією, яка порушує права іншої сторони, а тому така сторона вправі їх захищати у визначений законодавством спосіб.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" - в разі порушення іпотекодавцем обов"язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов"язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Сторони 11 травня 2008р. підписали договір іпотеки, відповідно до п.1 якого сторони визначили, що предметом договору є надання Іпотекодавцем /відповідачем/ в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.7 договору іпотеки в забезпечення виконання зобов"язань, що випливають з кредитного договору від 29 серпня 2006р. №LOK-KC-023 та додаткових угод до нього від 24 квітня 2007р. та від 11 травня 2007р. Пунктом 8 договору іпотеки передбачені домовленості сторін щодо земельної ділянки та порядок передачі її в іпотеку, який реалізовано в судовому порядку і рішенням суду від 1 квітня 2010р. по справі № 22/160 /Івано-Франківстький господарський суд/, яке вступило в законну силу, внесено зміни в п.8 та 12 договору іпотеки.

Відповідно до рішення суду - в забезпечення виконання зобов"язання за кредитним договором Іпотекодавець /відповідач/ надав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку загальним розміром 1,1115 га, яка розташована за адресою: с.Мостище. Таким чином, згадана земельна ділянка є майном, яке передано відповідачем в іпотеку на умовах договору іпотеки від 11 травня 2007р. Пунктом 2 договору іпотеки визначено зобов"язання, які забезпечуються майном, переданим в іпотеку. Серед них: повернення кредиту, сплата процентів, сплата винагороди, сплата пені. Предметом даного позову є вимоги про стягнення з відповідача: непросроченого тіла кредиту, відсотки за користування кредитом, винагороди за кредитне обслуговування та пеня. Таким чином, всі позовні вимоги є такими, виконання яких забезпечені майном, переданим відповідачем в іпотеку.

Оскільки відповідач не спростував перед судом вимоги позовної заяви, а позивач надав суду докази про виникнення договірних відносин між ним та відповідачем, про виконання свого обов"язку щодо видачі відповідачу певної суми коштів - суд вважає , що вимоги позовної заяви є обгрунтованими, а отже такими, що підлягають до задоволення, за винятком розміру пені. З цього приводу суд приймає до уваги те, що позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення пеня на суму 97150,18 грн. Проте, відповідно до детального розрахунку позовних вимог, які надано суду додатково - розмір пені підтверджено тільки в частині 50003,46 грн. Таким чином, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені тільки в частині, доказаній відповідним розрахунком.

Судові витрати слід віднести на сторони за правилом ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 43, 75, ст. 82 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги позивача задовільнити частково.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" /77331, Івано-Франківська область, Калуський район, с.Мостище, вул.Погарище, б.1, п/р 26001052500622 ІФФ ПриватБанк, МФО 336677, код ЄДРПОУ 31623584/ на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"/ інтереси якого представляє Івано-Франківська філія- 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,22, к/р 32009100400 в управлінні НБУ Дніпропетровської області, МФО 305006, код 20568613/ 1358006,77 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку 1,1115 га, що розташована за адресою: с.Мостище Калуського району, яка передана в іпотеку згідно договору іпотеки між сторонами від 11.05.2007р. за рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі № 22/160.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно" /77331, Івано-Франківська область, Калуський район, с.Мостище, вул.Погарище, б.1, п/р 26001052500622 ІФФ ПриватБанк, МФО 336677, код ЄДРПОУ 31623584/ на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"/ інтереси якого представляє Івано-Франківська філія- 76018, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,22, к/р 32009100400 в управлінні НБУ Дніпропетровської області, МФО 305006, код 20568613/ 13580,06 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

В решті частині вимог в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фрич М. М.

Повне рішення складено 25.02.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______