Ухвала суду № 139380689, 20.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 Справа №205/17379/25 Провадження №2/607/3227/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

за участю представника відповідача адвоката Гребенара О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 83 892,33 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 04 грудня 2025 року цивільну справу передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2026 року визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Якімця Т.І. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2026 року цивільну справу № 205/17379/25 прийнято до свого провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня

2026 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача. Ухвалою цього ж суду від 02 липня 2026 року повторно визнано обов`язковою явку представника позивача.

Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явилося, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялося належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Оскільки позивач без поважних причин не виконав ухвали суду від 20 травня 2026 року та 02 липня 2026 року, якими явку його представника в судове засідання визнано обов`язковою, суд вирішує питання про застосування до позивача заходів процесуального примусу.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша); невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина друга).

За змістом пункту 3 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до частини третьої статті 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За змістом статей 143, 144 ЦПК України заходи процесуального примусу є процесуальними діями, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, зокрема з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків. Одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Пунктом 1 частини першої статті 148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу в сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Як встановлено судом, ухвалою від 20 травня 2026 року явку представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» визнано обов`язковою. Незважаючи на це, позивач не забезпечив участі свого представника в судових засіданнях 18 червня та 02 липня 2026 року. У зв`язку з повторною неявкою представника позивача суд ухвалою від 02 липня 2026 року повторно визнав його явку в судове засідання обов`язковою. Однак у судове засідання 20 серпня 2026 року представник позивача знову не з`явився. Про наявність поважних причин, які перешкоджали виконанню вимог суду, позивач не повідомив та відповідних доказів не подав.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ», будучи обізнаним про покладений на нього процесуальний обов`язок забезпечити явку повноважного представника, неодноразово його не виконало та не повідомило суду про причини такого невиконання.

Ураховуючи характер допущеного порушення, неодноразове невиконання позивачем вимог суду щодо забезпечення явки повноважного представника, відсутність повідомлень про поважні причини такого невиконання, а також мету застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до позивача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 грн.

На переконання суду, такий розмір штрафу є співмірним характеру допущеного порушення та достатнім для спонукання позивача до належного виконання покладеного на нього процесуального обов`язку.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до частини другої статті 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 18, 43, 143, 144, 148, 258 261, 352 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» захід процесуального примусу у виді штрафу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ) у дохід Державного бюджету України штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

3. Відповідно до частини п`ятої статті 148 ЦПК України стягувачем є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ: 26255795, адреса місцезнаходження: вул. Липська, 18/5,

м. Київ), боржником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ).

4. Роз`яснити, що відповідно до частини шостої статті 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

5. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених ЦПК України (частина друга статті 144 ЦПК України).

6. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 148 ЦПК України).

7. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частина п`ята статті 148 ЦПК України), підлягає негайному виконанню та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців до

20 листопада 2026 року.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

9. Копію ухвали негайно надіслати сторонам.

10. Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду упродовж п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

11. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

12. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 20 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Т. І. Якімець