Рішення № 13938012, 15.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 23/213

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Доназовтрейдінг” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” м. Донецьк

про стягнення 54 199,32 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 26.01.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувались перерви до 01.02.2011р. та до 15.02.2011р.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Доназовтрейдінг” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” м. Донецьк, 54 199,32 грн. боргу, судові витрати в числі яких і 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару за видатковими накладними пойменованими у позові – з 70 890,30 грн. відповідач оплатив лише 24 988,01 грн. (за період з 05.01.2010р. по 18.06.2010р.);

- борг відповідача перед ним станом на 05.01.2010р. в сумі 8 297,03 грн.;

- графік погашення заборгованості станом на 30.06.2010р. згідно якого борг відповідача становить суму 54 199,32 грн.;

- направлення відповідачу листа – вимоги про погашення суми боргу від 20.08.2010р.;

- договір про надання послуг адвоката, за яким позивач оплатив ці послуги в сумі 5 000 грн.;

- ст.ст. 174, 175, 193, 265 Господарського кодексу України (далі – ГК);

- гл. 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: позивач не надав суду доказів поставки відповідачу товару в 2009р. та пред’явлення вимоги щодо оплати боргу; позивач не пред’являв відповідачу вимоги щодо оплати вартості поставленого у 2010р. товару за видатковими накладними № D01-05-01 від 05.01.2010р., D05-21-01 від 27.01.2010р., № D01-02010 від 02.02.2010р. та № 22 від 18.03.2010р.; в виписках банку про оплату позивачу 24 988,01 грн. у графі „призначення платежу” замість оплати „за запасні частини” зазначено „оплата за тосол”; доказів відсилки листа-вимоги від 20.08.2010р. позивач не надав.

Представники відповідача, у засіданні суду яке відбулось 01.02.2011р., заявила суду, що товар за накладними пойменованими у позові відповідач отримував (протокол судового засідання від 01.02.2010р.).

Позивач 01.02.2011р. подав суду клопотання про витребування у Державної податкової адміністрації у Донецькій області певних доказів. Суд відхилив це клопотання, тому що згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) доведення обставин справи покладено на сторони у процесі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач поставив відповідачу у 2010р. товар на загальну суму 70 890,30 грн. згідно накладним № D01-05-01 від 05.01.2010р., № D05-21-01 від 27.01.2010р., № D01-02-10 від 02.02.2010р., № 22 від 18.03.2010р., № D24 від 19.03.2010р., № D29 від 06.04.2010р., № 28 від 02.04.2010р., № D32 від 23.04.2010р., № D1705 від 17.05.2010р. та № D2705 від 27.05.2010р. Факт поставки товару у 2010р. підтвердив і представник відповідача (див. протокол судового засідання від 01.02.2011р.).

Сторони не надали суду доказів укладення між ними єдиного письмового договору, який би регламентував їх відносини щодо поставленого товару за вишепереліченими накладними. Тому згідно ст. 181 ГК, ст.ст. 641 та 642 ЦК суд вважає, що сторони уклали 10 (десять) усних договорів, факт чого підтверджується поставкою товару за кожною з накладних.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу від 20.08.2010р. у якому вимагав від відповідача сплатити 54 199,32 грн. боргу за накладними № D24 від 19.03.2010р., № D28 від 02.04.2010р., № D29 від 06.04.2010р., № D 32 від 23.04.2010р., D1705 від 17.05.2010р. та № D 2705 від 27.05.2010р. Факт направлення та вручення вимоги відповідачу підтверджено поштовою квитанцією, описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач не надав суду доказів поставки ним у 2009р. товару на суму 8 297,03 грн. та аргументів щодо того ч наступив строк оплати за цей товар. Тому суд відносить всю оплату в сумі 24 988,01 грн. на вартість товару поставленого ним відповідачу у 2010р. в т.ч. і на накладні не пойменовані у листі-вимозі від 20.08.2010р.оскільки платник не визнав які саме накладні він оплатив, а згідно ст. ст. 8 та 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства. Зважаючи на викладене суд стягує з відповідача на користь позивача 45 902,29 грн., судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (виходячи з 35 % розміру адвокатських витрат від ціни позову).

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” (м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4, р/р 260000100045 в ВАТ „Піреус Банк” м. Київ, МФО 300658, ЄДРПОУ 31468789) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Доназовтрейдінг” (м. Донецьк, бул. Шевченко, 88, р/р 26003040188 в Донецькому ЦРО ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ЄДРПОУ 26560000) – 45 902 грн. 29 коп. боргу, 459 грн. 02 коп. витрат на сплату держмита та 199 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 709 грн. 97 коп. витрат на послуги адвоката.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 15.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2011р.