Рішення № 139379855, 26.08.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/347/26

Провадження № 2/342/513/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в якому просить ухвалити судове рішення, яким встановити стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в користь позивача, який продовжує навчання в розмірі частини від доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з даним позовом до закінчення ним навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років.

У заяві покликається на те, що відповідач у даній справі є його біологічним батьком, який позбавлений батьківських прав відносно нього. Фактично, з 2011 року ОСОБА_3 не дбав про сім`ю, добровільно не приймав та не приймає участі в матеріальних витратах щодо нього. Мамі було важко самостійно утримувати його, а тому в 2012 році вона звернулася до суду із заявою про встановлення стягнення аліментів на його утримання. Згідно судового рішення у справі №905\1521\2012 встановлено стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 доходу платника до досягнення дитиною повноліття. Із вказаного часу кошти сплачувалися частково, станом на 01.01.2026р. борг становить 481 651.23 грн. ОСОБА_3 працює та може сплачувати аліменти на утримання дитини без погіршення свого матеріального стану. Відповідач не підтримує з ним зв`язок та не цікавиться про витрати на забезпечення його елементарного побуту ( їжа, одяг,лікування, навчання). ІНФОРМАЦІЯ_3 йому виповнилося 18 років і у зв`язку із досягненням повноліття стягнення аліментів на користь мами ОСОБА_5 на його утримання припинено. Він, ОСОБА_6 , дійсно є студентом Чернівецького політехнічного фахового коледжу 3 курсу 431 групи за спеціальністю будівництво та цивільна інженерія. Форма навчання - денна. Передбачуваний термін закінчення навчання - 30 червня 2027 року. Оскільки продовжує стаціонарне навчання, то не має можливості працювати та отримувати заробіток, а відповідно всі фінансові витрати полягли виключно на маму. Наведені обставини змушують звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.04.2026 судове засідання відкладено, у зв`язку з неявкою сторін по справі.

28.05.2026 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача.

10.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву. Прийняти відзив на позовну заяву до розгляду. Відмовити у задоволенні позову про стягнення аліментів на період навчання у розмірі частини від усіх доходів відповідача. Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на період навчання щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 6000, 00 грн. (шість тисяч грн., 00 коп.), починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання (30 червня 2027 року), але не довше, ніж до досягнення 23 років.

23.06.2026 судове засідання відкладено для надання можливості позивачу ознайомитись із відзивом на позовну заяву.

05.08.2026 в судовому засіданні у зв`язку із браком часу оголошено перерву.

В судове засідання 26.08.2026 позивач не з`явився. У поданій 29.04.2026 заяві позивач просив проводити розгляд справи у його відсутності, за наявними у матеріалах справи доказами. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. У разі відсутності відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Представник відповідача просила розгляд справи проводити без участі відповідача; позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на період навчання щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років.

Ч.3 ст.211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи завідсутності заінтересованої особи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в місті Одеса, про що 08.04.2008 року складено відповідний актовий запис №393. Його батьками є: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_8 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 08.04.2008 Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеса).

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2012 шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був зареєстрований 07 серпня 2008 року Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 25 - розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишено « ОСОБА_10 ». Сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати біля матері ОСОБА_9 . Рішення набрало законної сили 24.09.2012.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.06.2016 позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Рішення набрало законної сили 13.07.2016.

Згідно копії виконавчого листа Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.08.2012 встановлено, що судом ухвалено рішення стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно в розмірі частини всіх видів його заробітку (суми доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Стягнення аліментів розпочати з 03.04.2012 і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 стверджується, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 змінила прізвище на ОСОБА_8 , про що складено 11.01.2017 року відповідний актовий запис №2.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, і після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_12 .

Як слідує із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00057318492 від 25.03.2026 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 прізвище дитини ОСОБА_10 змінено на ОСОБА_12 .

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого повторно 31.10.2017 Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області стверджується, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в місті Одеса, про що 08.04.2008 року складено відповідний актовий запис №393. Його батьками є: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_8 .

Згідно витягу з реєстру Городенківської територіальноїгромади №2-25/004281204 від 01.04.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зарєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №35481703 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.04.2012 року і до 18.03.2026, розмір заборгованості по аліментах станом на 01.01.2026 складає 481651,23 грн.

Довідкою Чернівецького політехнічного фахового коледжу Міністерства освіти і науки України №257від 17.03.2026 доводиться, що ОСОБА_2 , 2008 р.н. дійсно є студентом Чернівецького політехнічного фахового коледжу 3 курсу, 431 групи, спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія. Зараховано в число студентів коледжу з 01.09.2023р. Форма навчання, денна, бюджетна. Термін закінчення коледжу: 30 червня 2027року.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою командира /ч НОМЕР_7 №2000 від 21.05.2026.

10.05.2022 ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_13 , про що складено 10.05.2022 відповідний актовий запис №161, після реєстрації у чоловіка і дружини прізвища ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого 03.04.2025 Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 та ОСОБА_14 є батьками ОСОБА_15 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Згідно довідки ОК-5 ОСОБА_14 отримує соціальну допомогу при народженні дитини.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення аліментів на утримання повнолітньої динити, яка продовжує навчання, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги батька.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну обов`язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На підставі статті 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У відповідності з вимогами статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 Сімейного кодексу України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 Сімейного кодексу України, до яких належать: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до вимог частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_2 має вік, який перевищує 18, але є меншим 23 років, і продовжує навчання. У зв`язку з навчанням, син відповідача об`єктивно позбавлений можливості працевлаштування. Крім того, загальновідомими є обставини, які не потребують доказування, що повнолітній син повинен харчуватися, існує щоденна потреба у засобах гігієни, одязі, взутті. Оскільки син відповідача на даний час не спроможний себе забезпечити самостійно, то саме на батьків покладається такий обов`язок. Потреба повнолітнього ОСОБА_2 у матеріальній допомозі батька витікає з його навчання у Чернівецькому політехнічному фаховому коледжі Міністерства освіти і науки України, на підтвердження чого позивачем надано належні та допустимі докази.

Відповідно підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення на аліментів.

Що стосується розміру аліментів, то при його визначенні суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище позивача; стан здоров`я та матеріальне становище відповідача; наявності у відповідача дружини, яка не працює, наявності у відповідача на утриманні малолітньої дочки ОСОБА_15 , інші обставини, що мають істотне значення, а також, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд вважає необхідним та можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання, у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки з усіх видів доходу ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з 27.03.2026 року до припинення навчання, але не пізніше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років, задовольнивши позовні вимоги частково.

Такий визначений розмір стягнення буде відповідати вимогам закону, справедливості та розумності.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 1331,20 грн з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 182, 185, 191, 198-201 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 141, 76, 77, 81, 258-259, 263-265, 273, 354, 355, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки з усіх видів доходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, починаючи з 27.03.2026 року до припинення навчання, але не пізніше ніж до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьох років.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 коп).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складений 31.08.2026.

Суддя: Федів Л. М.