Ухвала суду № 139379548, 01.09.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4590/26

01 вересня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Сабатюк Наталію Петрівну, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3628 від 06.06.2026 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період, в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання документа про доплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 03.08.2026 заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено. Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом визнано поважними та поновлено такий строк. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.08.2026 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та залучення співідповідача, у якій просить суд збільшити позовні вимоги та ухвалити судове рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати постанову, оформлену довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 2026-0606 2201-2375-3 від 06.06.2026, а також визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ОСОБА_1 частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ВЛК, та зобов`язати анулювати такі відомості в Реєстрі;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3628 від 06.06.2026 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації та особливий період, в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .

Одночасно представник позивача просить залучити до участі у справі у якості відповідача-3 Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що у зв`язку із встановленими обставинами справи щодо повторного протиправного взяття позивача на військовий облік та фактичного не проходження військово-лікарської комісії, існує обґрунтована необхідність у збільшенні позовних вимог у даній адміністративній справі з метою повного й ефективного захисту прав та законних інтересів позивача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про збільшення розміру позовних вимог та залучення співідповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.

Суд зазначає, що предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (частини 1-3 статті 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Враховуючи зазначене, суд оцінює заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог як заяву про зміну предмету позову.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 320/15179/21.

Разом з тим, доповнення позовних вимог новими до особи, яка не визначена учасником справи в якості відповідача, процесуальним законом не передбачено.

З матеріалів справи судом встановлено, що при зверненні з первісним позовом до суду позивач заявив позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та наказу про призов позивача на військову службу та наказу про зарахування його до списків особового складу частини.

Водночас, дослідивши заяву позивача про зміну предмета позову та залучення відповідача в порівняні із первинними позовними вимогами, суд зазначає, що у первинній редакції прохальної частини позову не було заявлено позовних вимог до Військово-лікарської комісії про визнання протиправною постанови, яка оформлена довідкою ВЛК від 06.06.2026 №2026-0606-2201-2375-3, про придатність позивача до військової служби.

Отже, звернувшись до суду із заявою про збільшення позовних вимог, позивач заявив додаткові позовні вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акту до особи, яка не визначена первісно учасником справи в якості відповідача.

Суд зазначає, що заява позивача про зміну предмета позову та залучення відповідача фактично містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійними предметом спору, фактичними та правовими підставами для звернення до суду та такі вимоги звернуті до особи, що не має у справі статусу відповідача.

При цьому, як видно з матеріалів справи, представником позивача у позовній заяві та заяві про зміну предмета позову наведено виключно нормативно-правове обґрунтування діяльності військово-лікарської комісії та військово-лікарської експертизи з проведенням його аналізу із вказівкою на загальний висновок, що "враховуючи системний аналіз наведених норм законодавства, слід зауважити, що ОСОБА_1 фактично військово-лікарську комісію не проходив...".

Водночас, юридичних фактів матеріально-правового характеру (прийняття постанови без проведення медичного огляду, не проведення лабораторних чи інструментальних досліджень, проведення медичного огляду виключно за медичними записами в Електронній системі охорони здоров`я, неврахування всіх діагнозів, не обстеження всіма лікарями, огляд якими є обов`язковим, тощо..), які зумовлюють протиправність постанови військово-лікарської комісії і власне складають підстави позову, представником позивача не наведено.

Зазначене в сукупності, на переконання суду, свідчить про подання нового позову в межах існуючої адміністративної справи, що нормами КАС України не передбачено.

При цьому, спільний розгляд заявлених позивачем первісних та додаткових позовних вимог жодним чином не сприятиме досягненню процесуальної економії, ефективнішому використанню процесуальних засобів.

Суд наголошує, що позивач не повинен ототожнювати можливість подання заяви про зміну предмету та/або підстав позову - із поданням нового адміністративного позову щодо нового предмета спору, з яким він не позбавлений права звернутись у загальному порядку.

Отже, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках цієї справи, а тому підлягає поверненню без розгляду відповідно до частини другої статті 167 КАС України.

Керуючись статтями 47,166, 167, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Сабатюк Наталія Петрівна, про зміну предмету позову та залучення відповідача у адміністративній справі № 500/4590/26 - повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити право позивача на звернення до суду з зазначеними в заяві позовними вимогами в загальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Юзьків М.І.