Ухвала суду № 139379543, 31.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа №500/5127/26

31 серпня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023302405, №00023292405, №00023312405 від 03.03.2025.

Ухвалою суду від 17.08.2026 подану позовну залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду копії паспорта та РНОКПП позивача ОСОБА_1 і документа про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

27.08.2026 представником Головного управління ДПС у Тернопільській області до суду подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі №500/5127/26 без розгляду за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказано, що у адміністративному позові ОСОБА_1 стверджує, що вона спірних податкових повідомлень-рішень не отримувала, а дізналася про них лише 29.07.2026, після того як відповідні документи стали доступні її представником в його електронному кабінеті. Після цього, як зазначає позивач нею невідкладно було вжито заходів для їх отримання, а саме було направлено адвокатський запит №90 від 29.07.2026. Також ОСОБА_1 зазначає, що не отримувала запиту контролюючого органу 03.10.2024 №19586/6/19-00-24-03-04 з питань надання обґрунтованого пояснення та документального підтвердження отриманих доходів, а також наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 10.12.2024 №2683-n. Водночас копії матеріалів проведеної перевірки були отримані ОСОБА_1 до відповіді на адвокатський запит №90 від 29.07.2026. За твердженням представника позивача, саме з цієї відповіді позивачу ОСОБА_1 стало відомо про результати проведеної перевірки та відповідні матеріали.

Однак з посиланням на норми Податкового кодексу України зазначає, що:

- відповідно до витягу з ДРФО від 06.12.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- запит контролюючого органу від 03.10.2024 №19586/6/19-00-24-03-04 з питань надання обґрунтованого пояснення та документального підтвердження отриманих доходів за 2020-2022 роки, направлений рекомендованим листом із повідомлення про вручення, «ф.119» (№4600800020214 від 03.10.2024) - довідка про причину повернення/досилання «ф.20», у якій зазначена причина повернення: за закінченням терміну зберігання. Дата повернення 18.10.2024;

- наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.12.2024 №2683-n. направлений рекомендованим листом із повідомлення про вручення «ф.119» (№4602700082274 від 10.12.2024) - довідка про причину повернення/досилання «ф.20», у якій зазначена причина повернення: за закінченням терміну зберігання. Дата повернення 29.12.2024;

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.01.2025 №1017/19-00-24-05/ НОМЕР_1 направлений рекомендованим листом із повідомлення про вручення, «ф.119» (№4600100136890 від 27.01.2025) - довідка про причину повернення/досилання «ф.20», у якій зазначена причина повернення: за закінченням терміну зберігання. Дата повернення 13.02.2025;

- ППР №00023302405 , №00023292405, №00023312405 від 03.03.2025 направлені рекомендованим листом із повідомлення про вручення, «ф.119» (№4602100073891 від 03.03.2025) - довідка про причини повернення/досилання «ф.20», у якій зазначена причина повернення: за закінченням терміну зберігання. Дата повернення 19.03.2025.

Саме, з 19.03.2025 (день повернення поштовою службою податкових повідомлень-рішень №00023302405, №00023292405, №00023312405 від 03.03.2025) шестимісячний строк оскарження, визначений частиною другою статті 122 КАС України, завершився 19.09.2025.

В той же час платник звернулася із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023302405, №00023292405, №00023312405 від 03.03.2025 - 10.08.2026 тобто з пропуском строку оскарження, визначеного частиною другою статті 122 КАС Україні.

Визначаючись щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Водночас, частина друга статті 44 КАС України визначає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При вирішенні питання пропуску строку звернення до суду з даним позовом судом враховано таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. (далі - ПК України)

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00023302405, №00023292405, №00023312405, прийняті 03.03.2025 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

У той же час позивач звернулася до суду з цим позовом 10.08.2026, (документ сформований в системі "Електронний суд" 07.08.2026), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Щодо твердження представника позивача, що копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було отримані ним в електронному кабінеті 29.07.2026 не спростовують факту направлення документів податковим органом за податковою адресою позивача, як зазначено в клопотанні про залишення позову без розгляду разом з доданими доказами.

Поряд із цим суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до вимог підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 85.2. статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку.

За нормами частини чотирнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. (частини п`ятнадцята статті 171 КАС України)

Керуючись статтями 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00023302405, №00023292405, №00023312405 від 03.03.2025 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.