Рішення № 13937839, 17.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011

Справа №5002-26/55-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семекстрейд – ІСТ» (49051, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, 11)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, 94)

про стягнення 25 121,20 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача – Москалець А.П., представник, довіреність від 07.04.2010р.,

від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Семекстрейд – ІСТ» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» суми основної заборгованості у розмірі 18365,70 грн., штрафних санкцій у розмірі 5509,71 грн., індексу інфляції у розмірі 680,13 грн., 10% річних у розмірі 565,66 грн., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано належним чином зобов’язання за договором щодо повної оплати поставленого товару, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивачем, відповідно до ст. ст. 549, 625 Цивільного кодексу України нараховано суму штрафу, індекс інфляції та 10% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2010р. вирішено позовні матеріали надіслати за підсудністю до господарського суду АР Крим.

Господарським судом АР Крим позовну заяву прийнято до розгляду та призначено дату розгляду ухвалою від 06.01.2001р. (суддя Медведчук О.Л.).

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2011р., представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомляв, витребуваного судом відзиву на позов не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та отримував судову кореспонденцію, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою особи відповідача про вручення (а. с. 21).

Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо належного виконання своїх прав та обов’язків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Семекстрейд – ІСТ» (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (покупець за договором) був укладений договір поставки за № 11/01-2010.

Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов’язався поставляти покупцю продукцію для годівлі тварин в асортименті, кількості та відповідно до заявок покупця, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати і оплачувати товар за ціною постачальника (п. 1.1 Договору).

Згідно умов пунктів 5.4 та 5.5 договору поставки, покупець здійснює оплату вартості кожної партії товару на умовах попередньої оплати 50% вартості замовленої партії товару, а після отримання партії товару зобов’язаний провести повну оплату вартості отриманого товару в порядку визначеному договором протягом 5 банківських днів з дня отримання товару.

Відповідачем було замовлено партію товару відповідно до заявки №6 від 16.08.2010р., а позивачем надано відповідачу рахунок №170 на оплату замовленої партії товару, згідно якого відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі 10 003,20 грн.

Позивачем у виконання своїх зобов’язань передано відповідачу товар за податковою накладною №8/18-5 від 18.08.2010р. на суму 28368,90 грн.

Однак відповідачем зобов’язання щодо повної оплати вартості отриманого товару не виконано, у зв’язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 18365,70 грн.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем на дату розгляду справи не представлено доказів сплати сформованої заборгованості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не виконано зобов’язання щодо повної оплати поставленого товару, суд вважає, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» заборгованості у сумі 18365,70 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 5509,71 грн. суд має зазначити, що пунктом 7.3 договору поставки визначено, що покупець за прострочення строків оплати визначених договором повинен сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 30% невиконаного зобов’язання по оплаті вартості партії товару.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, той факт, що відповідачем не виконані належним чином зобов’язання щодо повної оплати поставленого товару, вимоги про стягнення нарахованої суми штрафу у розмірі 5509,71 грн. також підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 680,13 грн. та 10% річних у сумі 565,66 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 договору поставки від 18.01.2010р. встановлено зобов’язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Виконання цивільних обов’язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 680,13 грн. та 10% річних у сумі 565,66 грн. також підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, 94, ідентифікаційний код 31427737, р/р 260090110234 у ПАТ Банк «Морський», МФО 324742)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Семекстрейд – ІСТ» (49051, м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, 11, ідентифікаційний код 30431721, р/р 2600500010038 в ОАО КБ «Хрещатик» м. Дніпропетровська, МФО 307372) заборгованість у сумі 18365,70 грн., штраф у розмірі 5509,71 грн., індекс інфляції у розмірі 680,13 грн., 10% річних у розмірі 565,66 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 251,21 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 21.02.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.