Ухвала суду № 139378353, 31.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

31 серпня 2026 рокусправа № 380/9630/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 року по 31.08.2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Національний університет оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 31.08.2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Національний університет оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 380/9630/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) на підставі статей 12, 257, 262 КАС України.

27 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від уповноваженого представника Відповідача - Національного університету оборони України надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач, окрім заперечень по суті спору, заявив письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску Позивачем тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), внаслідок звернення з позовом лише у травні 2026 року після виключення зі списків особового складу у вересні 2023 року.

11 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження відмовлено з метою забезпечення розумних строків судового розгляду та ефективного правосуддя.

З метою всебічного з`ясування обставин щодо реальної обізнаності Позивача з обсягом нарахованих виплат та вирішення питання дотримання процесуальних строків, ухвалою суду від 29 липня 2026 року витребувано у Національного університету оборони України письмові докази ознайомлення ОСОБА_1 з грошовим атестатом та сумами проведеного розрахунку при виключенні зі списків особового складу.

04 серпня 2026 року на виконання вимог судової ухвали Відповідач надав суду копію картки особового рахунка військовослужбовця, яка містить особистий підпис підполковника ОСОБА_1 про ознайомлення з фінансовими нарахуваннями та отримання грошового атестата № 182/3/94 у вересні 2023 року при виключенні зі списків особового складу Національного університету оборони України на підставі наказу начальника університету від 08 вересня 2023 року № 201 у зв`язку з переведенням до м. Львова.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, наведені у первинній заяві (посилання на дату отримання письмової відповіді на адвокатський запит від 04 травня 2026 року), оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду від 29 липня 2026 року у справі № 240/18722/25 початок перебігу тримісячного строку пов`язується з днем отримання грошового атестата при виключенні зі списків частини (вересень 2023 року). Зазначеною ухвалою позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року залишено без руху та надано Позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку із наведенням інших об`єктивних і непереборних причин його пропуску та долученням належних доказів.

Копію ухвали суду від 12 серпня 2026 року про залишення позовної заяви без руху в частині вимог доставлено до електронного кабінету представника Позивача адвоката Ревера С.В. у підсистемі «Електронний суд» 13 серпня 2026 року о 18:42, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документа. Відтак строк для усунення недоліків сплив 24 серпня 2026 року.

Станом на 31 серпня 2026 року вимоги ухвали суду від 12 серпня 2026 року Позивачем та її представником не виконані: жодних заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наведенням інших поважних причин пропуску строку за період з вересня 2023 року по травень 2026 року, як і доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, до суду не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок та строки звернення працівника (в тому числі військовослужбовця) до суду за вирішенням спорів щодо виплати належних сум при звільненні або виключенні зі списків особового складу військової частини, є Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України).

Суд зазначає, що Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.

Зокрема, частиною першою статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 скасовано карантин на всій території України з 30 червня 2023 року, у зв`язку з чим положення пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України щодо зупинення чи продовження процесуальних строків на період карантинних обмежень у спірних правовідносинах застосуванню не підлягають.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 липня 2026 року у справі № 240/18722/25 (провадження № К/990/54297/25) сформував висновок щодо застосування статті 233 КЗпП України у спорах військовослужбовців щодо перерахунку грошового забезпечення. Суд касаційної інстанції констатував, що одержання військовослужбовцем грошового атестата (чи ознайомлення під особистий підпис із карткою особового рахунку) при виключенні зі списків особового складу військової частини є юридичним фактом отримання належного письмового повідомлення про всі нараховані та виплачені суми у значенні статті 116, частини другої статті 233 КЗпП України. Таке вручення свідчить про повну обізнаність особи зі структурою, складовими та розміром її грошового забезпечення і покладає на неї процесуальний обов`язок звернутися до суду за судовим захистом протягом встановленого законом тримісячного строку. Подальше листування чи направлення адвокатських запитів через тривалий час після виключення зі списків частини не відновлює та не перериває перебіг цього строку.

Як достовірно встановлено матеріалами справи та наданими Відповідачем доказами, на підставі наказу начальника Національного університету оборони України від 08 вересня 2023 року № 201 підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу університету у зв`язку з направленням для проходження служби до АДРЕСА_1 . У вересні 2023 року Позивач особисто під підпис у картці особового рахунка ознайомилася з проведеним фінансовим розрахунком та отримала грошовий атестат № 182/3/94.

За таких обставин відлік тримісячного строку звернення до суду з вимогами щодо виплат за період дії нової редакції статті 233 КЗпП України (з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року) розпочався у вересні 2023 року (в момент отримання грошового атестата) та сплив у грудні 2023 року.

Натомість з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду лише 13 травня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на понад 2 роки і 4 місяці.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року первинно наведені Позивачем підстави пропуску строку (посилання на отримання відповіді на адвокатський запит від 04 травня 2026 року) було визнано неповажними, позовну заяву в частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року залишено без руху та надано Позивачу десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням дійсно об`єктивних, непереборних та підтверджених доказами обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду в період з вересня 2023 року по травень 2026 року.

Вказану ухвалу суду від 12 серпня 2026 року було доставлено до електронного кабінету представника Позивача в підсистемі «Електронний суд» 13 серпня 2026 року, у зв`язку з чим процесуальний строк для усунення недоліків закінчився 24 серпня 2026 року (з урахуванням вихідних днів).

Проте у встановлений судом строк Позивач та її представник вимоги судової ухвали від 12 серпня 2026 року не виконали: жодних заяв про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин та відповідних підтверджуючих доказів до суду не надали.

Відповідно до правової позиції об`єднананої палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловленій у поставнові від 8 лютого 2024 року по справі №480/8341/22, суд не повинен дублювати рішення особисто позивачу, якщо його доставлено до Електронного кабінету адвоката, навіть якщо адвокат його проігнорував.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України» наголошував, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими; від судів вимагається вказувати підстави, а правова визначеність вимагає, щоб сторони процесу не могли безпідставно розраховувати на поновлення строків за відсутності поважних причин. Інститут процесуальних строків покликаний забезпечити стабільність публічно-правових відносин, дисциплінувати учасників судового процесу та запобігти стану тривалої правової невизначеності.

Враховуючи, що позовні вимоги за період з 30 січня 2020 року по 18 липня 2022 року регулювалися положеннями статті 233 КЗпП України у попередній редакції, яка гарантувала право звернення до суду у справах про оплату праці без обмеження строком, а позовні вимоги за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року заявлені зі значним пропуском встановленого законом тримісячного строку і Позивачем не наведено та не доведено поважності причин такого пропуску, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року (щодо перерахунку грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення за 2023 рік) підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись статтями 9, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправною бездіяльності Національного університету оборони України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 серпня 2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року (2022, 2023 роки), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- визнання протиправною бездіяльності Національного університету оборони України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та зобов`язання здійснити її перерахунок і виплату виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - залишити без розгляду.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи № 380/9630/26 в частині позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 18 липня 2022 року включно та грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021 і 2022 роки за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

3. Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя О.І. Коморний