Рішення № 139378282, 31.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5515/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення № 918170137066 від 30.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії», з вислуги років на пенсію за віком відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, перевести на пенсію за віком відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до посвідчення НОМЕР_1 особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, яка постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю», ОСОБА_1 , з 23.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач звернулась через веб портал ПФУ із заяво щодо перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії», з вислуги років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення № 918170137066 від 30.01.2026, яким ОСОБА_1 відмовлено в проведення перерахунку пенсії. Свою відмову відповідач аргументував тим, що до матеріалів пенсійної справи заявницею долучено документи, які підтверджують факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 3 роки 8 місяців 20 днів. З огляду на вище викладене прийнято рішення відмовити у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії» ОСОБА_1 . Позивач вважає рішення протиправним, оскільки відповідно до посвідчення НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та має право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю». Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 позивач була постійно прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.01.1986 по 08.02.1986, з 29.06.1986 по 31.08.1986, з 26.01.1987 по 08.02.1987, з 27.07.1987 по 31.08.1987, з 26.01.1988 по 08.02.1988, з 29.06.1988, по 31.08.1988, з 26.01.1989 по 08.02.1989. Відповідно до довідки № 8265 від 07.12.2015 позивач була постійно прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 01.07.1989 по 31.08.1992. Відповідно до акту обстеження фактичного проживання від 28.09.2020 ОСОБА_1 , дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1986 року по 1989 рік. Позивач зазначає, що головним документом, який підтверджує право на призначення пенсії за віком відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4), в її випадку - посвідчення НОМЕР_1 . Оскільки позивач не може бути позбавлена права на пенсії, то звернулася до суду.

Ухвалою від 30.03.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

15.04.2026 від відповідача за вх. №5593 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги заперечує, пояснивши, що відповідно до абзацу 1 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 11 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом па 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів: - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; - на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: - постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; - постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом па і січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3. У силу частини третьої статті 15 Закону № 796 підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Як визначено частиною третьою статті 65 Закону № 796 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. У ст. 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 3 1 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по З 1 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років. Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 55 Закону № 796 передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Відповідно до пункту 7 «г» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування. Якщо конкретніше, то згідно із п. 2 ст. 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні мають право на зниження пенсійного віку. Для підтвердження періодів роботи можуть прийматись документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, це посвідчення про відрядження в зону відчуження з оригіналами печаток, військовий квиток, в яких періоди роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи но ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження, в яких зазначено кількість днів роботи в зоні і населений пункт (об`єкт) чи кратність. Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження. У виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за умови, що в рахунках буде зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплату. Відповідно до Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, що засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС. Зазначені вище довідки видаються на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Первинні документи - це документи, видані під час роботи у 1986-1988 роках і не пізніше. Винятком можуть слугувати архівні довідки, що містять посилання на первинні документи. 4 Згідно ст. 65 Закону № 796 документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право па користування пільгами, встановленими цим Законом, є, зокрема, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка ф. 122 затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988. Представник відповідача зазначав, що до матеріалів пенсійної справи позивачем долучено документи, які підтверджують факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 20 днів. Підставою відмови стало те, що позивачем не надано довідки про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування. Окрім посвідчення позивача, інших достатніх та достовірних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт проживання/роботи/навчання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 в матеріалах пенсійної справи не міститься. З урахуванням наведеного просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

23.01.2026 позивач звернулась через вебпортал ПФУ із заяво щодо перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії», з вислуги років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі ПФУ було визначено, що розгляд заяви позивача відповідно до принципу екстериторіальності, буде здійснюватися ГУ ПФУ у Львівській області, яким було прийнято рішення від 30.01.2026 № 918170137066 про відмову позивачу у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії», виходячи з такого. Статтею 55 Закону № 796 передбачено зниження пенсійного віку для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 4 роки становить 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796 є постійно проживати чи працювати в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 роки. До матеріалів пенсійної справи заявницею долучено документи, які підтверджують факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 20 днів. З огляду на вище викладене, у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії» ОСОБА_1 відмовлено.

Отже, підставою для вказаної відмови відповідача слугувало твердження останнього, що станом на 01.01.1993, позивач не відпрацював (не прожив) у зоні посиленого радіоекологічного контролю 4 роки.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 55 Закону №796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Потерпілими від Чорнобильської катастрофи, за змістом абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закон № 796-ХІІ, вважаються особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. У цьому випадку зменшується вік для виходу на пенсію на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Із аналізу наведеної правової норми встановлено, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106 м. Олевськ Житомирської області відносилося до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 року, позивач була постійно прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 26.01.1986 по 08.02.1986, з 29.06.1986 по 31.08.1986, з 26.01.1987 по 08.02.1987, з 27.07.1987 по 31.08.1987, з 26.01.1988 по 08.02.1988, з 29.06.1988, по 31.08.1988, з 26.01.1989 по 08.02.1989.

Відповідно до довідки № 8265 від 07.12.2015 позивач була постійно прописана та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 01.07.1989 по 31.08.1992.

Відповідно до акту обстеження фактичного проживання від 28.09.2020 ОСОБА_1 дійсно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1986 року по 1989 рік.

Відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії», відповідач посилається на те, що до матеріалів пенсійної справи заявницею долучено документи, які підтверджують факт проживання в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 8 місяців 20 днів.

Отже спірним в межах розгляду даної справи, є підтвердження факту проживання позивача за місцем реєстрації (зони посиленого радіоактивного контролю) станом на 01.01.1993 протягом понад чотирьох років, з огляду на вказане, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі №295/1087/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, 25.11.2019 у справі №464/4150/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а та від 30.09.2020 у справі №572/1921/17.

Зазначена правова позиція в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховується судом під час вирішення даного спору.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Житомирським облвиконкомом 31.01.1995, підтверджує, що остання є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надає право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-XII, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Водночас, відповідачем не надано доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним, а наданий позивачу статус скасований.

У даному контексті також слід зазначити, що посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджує, що позивач постійно проживав чи працював на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше строку, необхідного для набуття особою такого статусу, оскільки відповідно до ст. 14 Закону №796-XII до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні посиленого радіоактивного контролю - не менше чотирьох років, - категорія 4.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що період проживання позивача у зоні посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 становить більше чотирьох років, що є необхідною умовою для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 55 Закону №796-XII, а також те, що позивач має початкову величину зниження пенсійного віку на 2 роки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ (2 роки початкова величина; 3 роки додатково за повних 9 років проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю).

Суд зауважує, що на момент звернення до територіального органу Пенсійного фонду України позивачу виповнилося 58 років.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 30.01.2026 № 918170137066 щодо відмови у перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії».

Щодо вимоги про переведення на інший вид пенсії, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі №580/3690/23 дійшов висновку, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду.

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про переведення на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 918170137066 від 30.01.2026 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії, з вислуги років на пенсію за віком відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса місця знаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) від 23.01.2026 про переведенні на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 23.01.2016.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 31.08.2026.

Суддя Потабенко В.А.