Ухвала суду № 139378266, 01.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань закриття провадження у справі

01 вересня 2026 рокусправа № 380/15584/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо нездійснення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахованої на підставі судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 (справа №380/22355/24), призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити з 01.02.2023 року виплату пенсії ОСОБА_1 перерахованої на підставі судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 (справа №380/22355/24), призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 , виплативши заборгованість у розмірі 312 513,31 грн., з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі позивач) вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, оскільки така постанова не може обмежувати чи відтерміновувати виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а також звужувати її право на своєчасне та повне отримання нарахованих пенсійних виплат. У зв`язку із цим, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №380/22355/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026, Головне управління зобов`язано провести перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Адміністрації ДПСУ від 07.08.2024 №11/20760-суд та здійснити відповідну виплату з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення проведено перерахунок: з 01.03.2026 розмір пенсії становить 18 557,42 грн, а сума заборгованості за період з лютого 2023 року по лютий 2026 року 312 513,31 грн. Виплата зазначеної заборгованості здійснюється в порядку та в межах бюджетних асигнувань. Відповідно до статті 8 Закону №2262-XII та статей 22, 23, 116 Бюджетного кодексу України відповідні видатки здійснюються виключно в межах бюджетних призначень. Порядок фінансування таких виплат був визначений постановою КМУ від 14.07.2025 №821, яка передбачала щомісячне здійснення виплат пропорційно обсягу передбачених бюджетних асигнувань. На виконання рішення суду позивачу у березнічервні 2026 року виплачено 982,00 грн, 877,00 грн, 780,00 грн та 936,00 грн заборгованості. Водночас постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 постанову КМУ №821 визнано протиправною та нечинною, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 це рішення залишено без змін. Новий порядок виплати, передбачений пунктом 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на момент подання відзиву Кабінетом Міністрів України не затверджено. Отже, Головне управління не має правових підстав самостійно змінювати встановлений порядок фінансування чи здійснювати виплати поза межами бюджетних асигнувань. Крім того, наголошує про те, що заявлені позивачем вимоги фактично стосуються порядку та повноти виконання судового рішення у справі №380/22355/24, яке набрало законної сили та перебуває на стадії виконання. Відповідно до статті 383 КАС України правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, підлягає оскарженню саме в межах справи, у якій це рішення ухвалено. Такий підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, та Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справах №522/1828/17 і №522/1826/17. Таким чином, позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки вимоги про виплату 312 513,31 грн фактично спрямовані на забезпечення виконання судового рішення у справі №380/22355/24 та мають вирішуватися в порядку статті 383 КАС України.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив у якому зазначає про таке. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 втратила чинність 08.06.2026 у зв`язку з набранням законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, яким її визнано протиправною та нечинною. Постанову № 821 прийнято Кабінетом Міністрів України поза межами наданих повноважень, оскільки нею запроваджено спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України, що суперечить принципу обов`язковості судових рішень, праву на ефективний судовий захист та актам вищої юридичної сили. Відповідно до ч.ч. 1 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності підзаконного акта Конституції чи закону суд застосовує акт вищої юридичної сили. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які суперечать Конституції та законам України, незалежно від того, чи були вони оскаржені та чи є чинними на момент розгляду справи. Тому посилання відповідача на скасування Постанови № 821 та відсутність нового порядку виплати не може бути підставою для невиконання судового рішення або виплати пенсії у меншому розмірі. Право позивача на відповідні виплати встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відсутність бюджетного фінансування не звільняє державу від обов`язку його виконати. Кабінет Міністрів України та органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями переглядати чи фактично коригувати судові рішення під час їх виконання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25). Зазначає про те, що безпідставним є застосування до спірних правовідносин Постанови № 1778, якщо нею звужуються встановлені законом умови пенсійного забезпечення, оскільки підзаконний акт не може змінювати чи обмежувати права, гарантовані Конституцією та законами України, зокрема ст. 46 Конституції України. Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24. Вказане рішення є нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки стосується іншої категорії спорів - щодо надбавки за вислугу років державним службовцям судів, інших суб`єктів та іншого предмета спору. Відповідач не обґрунтував, які саме правові висновки з цієї постанови можуть бути застосовані до спірних пенсійних правовідносин. Натомість наведені у зазначеній постанові висновки підтверджують обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, а його дискреційні повноваження не можуть реалізовуватися свавільно. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ послідовно наголошує, що право на суд було б ілюзорним, якби остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися невиконаними. Отже, тривале або неповне виконання рішення, ухваленого на користь особи, порушує її право на ефективний судовий захист та право на мирне володіння майном. Таким чином, застосування скасованої Постанови № 821, посилання на відсутність нового порядку виплати, а також виплата пенсії у розмірі, меншому за встановлений судовим рішенням та фактично нарахований пенсійним органом, є неправомірними. Такі дії свідчать про неналежне виконання судового рішення та порушують гарантовані Конституцією України права позивача на соціальний і судовий захист.

Вирішуючи питання відповідача про закриття провадження у даній справі, суд дійшов наступного.

Згідно з статті 238 частини 1 пункту 4 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 380/22355/24 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 07.08.2024 №11/20760-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2023, виходячи з розміру основних та додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07.08.2024 №11/20760-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 380/22355/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 380/22355/24 без змін.

Вказане рішення набрали законної сили 26 січня 2026 року.

Відповідач на виконання вказаного судового рішення провів перерахунок пенсії позивача, що ним не заперечується. Розмір пенсії з надбавками з 01.03.2026 становить 18 557,42грн.

На виконання рішення суду за період з лютого 2023 року по лютий 2026 року нараховано доплату в сумі 18 557,42 грн.

При цьому, із наявних матеріалів справи, пояснень відповідача вбачається, що виплата перерахованої на виконання судового рішення пенсія позивача здійснювалася з урахуванням вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (з наступними змінами та доповненнями; далі Порядок №821).

Згідно з абзацом 1 п.1 Порядку №821 цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Зміст цієї норми вказує на те, що наведений порядок врегульовує правовідносини з приводу виконання рішення судів, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці).

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що застосування Порядку №821 в процесі виконання судових рішень не породжує нового спору, а стосується порядку виконання судових рішень.

Отже у цій справі, позивач фактично не погоджується із протиправними діями відповідача при виконанні рішення суду - не виплати йому перерахованої пенсії в повному розмірі за рішенням суду у справі №380/22355/24.

Наведене вказує на те, що спори у згаданій вище адміністративній справі виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є вже вирішеними судом, а правовідносини у цій справі стосуються процедур виконання цих рішень.

При цьому, порядки здійснення судового контролю за виконанням судових рішень визначено ст.381-1 КАС України.

Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі (п.2 ч.1 ст.170 КАС України).

Враховуючи те, що нового спору між сторонами не виникло, а у спори між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення, у відповідності до п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд повинен закрити провадження у цій справі.

Керуючись ст. ст. 170, 238, 248, 256, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі у справі № 380/15584/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяБрильовський Роман Михайлович