Рішення № 139378100, 01.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року Київ справа №320/47674/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, 2) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15 липня 2025 року №932480191966 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву про переведення з пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на пенсію по втраті годувальника та прийняти рішення відповідно до викладеної правової позиції суду.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком та звернулась із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, при цьому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у призначенні пенсії позивачу по втрату годувальника, оскільки відсутній документ, що засвідчує факт спільного проживання разом із померлим годувальником за однією адресою. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач надала достатні документи які дають право на перехід на пенсію по втраті годувальника. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витребувано докази.

На виконання вимог ухвали, суду надано витребувані документи.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що позивач 09.07.2025 звернулася із заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За результатами розгляду заяви та поданих документів 15.07.2025 Головним управлінням прийнято рішення № 932480191966 про відмову у переведенні, оскільки позивачем не було надано документів, які підтверджують факт її перебування на утриманні померлого годувальника. Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. Факт перебування на утриманні відповідно до Порядку № 22-1 може підтверджуватися, зокрема, відомостями про проживання разом із годувальником за однією адресою або іншими документами, виданими компетентними органами. Однак під час розгляду заяви встановлено, що позивач не надала довідку про спільне проживання з померлим годувальником за однією адресою та не надала інших документів, які б підтверджували факт її перебування на утриманні померлого. Таким чином, на момент прийняття рішення були відсутні документальні підтвердження однієї з обов`язкових умов для переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. У зв`язку з наведеним Головне управління вважає, що рішення від 15.07.2025 № 932480191966 прийнято правомірно у зв`язку із відсутністю необхідних документів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами та вважає рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника законним та обґрунтованим. Зазначає, що на момент прийняття спірного рішення позивачем не було підтверджено всі необхідні умови для переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло в межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Підстав для визнання рішення протиправним та його скасування не вбачається. Крім того, зобов`язання судом безпосередньо призначити або перевести позивача на пенсію фактично означало б перебирання судом на себе повноважень органу Пенсійного фонду щодо перевірки поданих документів, встановлення наявності права на відповідний вид пенсії та прийняття рішення за результатами такого розгляду. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 932480191966 від 15.07.2025 прийнято правомірно, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає відмові в повному обсязі.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.07.2025 позивач звернулась до територіального управління Пенсійного фонду з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію в зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка.

До заяви про перерахунок пенсії додані наступні документи: - заява №3653 від 09.07.2025, паспорт гр. ОСОБА_1 , РНОКПП заявника, документ про місце проживання померлої особи № 2025/009141090 від 08.07.2025, документи про місце проживання особи №15.2-03/2603 від 08.07.2025, № 15.2-03/223 від 10.06.2025 та № 2025/009140899 від 08.07.2025, свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 від 06.05.2025, витяг з свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 від 18.10.2024, свідоцтво про смерть годувальника НОМЕР_4 від 05.06.2024.

Заяву позивача та долучені до заяви документи розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатами якого прийнято рішення № 932480191966 від 15.07.2025 про відмову у проведені перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки заявницею не надано довідку про місце проживання разом з годувальником за однією адресою.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

За приписами ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV також передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також, надаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Згідно з п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

З огляду на системний аналіз наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.

На підтвердження обставин, які, на думку позивача, свідчать про її право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, до заяви були долучені відповідні документи.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/009141090 від 08.07.2025 ОСОБА_2 з 26.01.1991 по 05.06.2024, тобто до дня своєї смерті, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до довідки Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради № 15.2-03/2603 від 08.07.2025, інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 наявна за період з 26.06.1991 по 22.12.2015.

Надалі, згідно з довідкою Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради № 15.2-03/223 від 10.06.2025, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22.12.2015 по 27.05.2025.

Разом із тим, з витягу з реєстру територіальної громади № 2025/009140899 від 08.07.2025 убачається, що з 15.04.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, із наведених документів убачається, що на момент смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості щодо зареєстрованого місця проживання позивачки та померлого годувальника не збігалися.

Отже, подані позивачкою документи щодо реєстрації місця проживання самі по собі не підтверджують факту її проживання разом із померлим чоловіком за однією адресою саме на момент смерті годувальника.

Воднчас, як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника було, зокрема, ненадання нею документа, який би підтверджував місце проживання разом із годувальником за однією адресою.

При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що 09.07.2025 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про долучення до матеріалів її пенсійної справи та врахування при прийнятті рішення про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника Акта № 72 від 26.06.2024.

За твердженням позивача, зазначений Акт № 72 від 26.06.2024 є документом, який підтверджує факт її спільного проживання з померлим годувальником, а також перебування її на його утриманні, тобто містить відомості щодо обставин, які мають безпосереднє юридичне значення для вирішення питання про право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Разом із тим, судом установлено, що на підтвердження факту подання 09.07.2025 до органу Пенсійного фонду України зазначеного Акта № 72 від 26.06.2024 позивачем не надано суду ані копії відповідної заяви з відміткою про її прийняття, ані доказів її направлення та отримання відповідачем, ані іншого документа, який би достовірно підтверджував факт долучення цього Акта до матеріалів пенсійної справи.

Більше того, зазначений Акт № 72 від 26.06.2024 відсутній серед матеріалів, які були надані відповідачем на виконання вимог суду та витребувані в межах розгляду цієї справи.

Таким чином, посилання позивачки на те, що 09.07.2025 нею було подано до органу Пенсійного фонду України Акт № 72 від 26.06.2024, саме по собі не може бути прийняте судом як встановлений факт, оскільки відповідна обставина не підтверджена доказами.

При цьому суд не має можливості надати правову оцінку змісту Акта № 72 від 26.06.2024, встановити обставини, які ним зафіксовані, та визначити його доказове значення для підтвердження спільного проживання і перебування позивачки на утриманні померлого годувальника, оскільки сам документ до матеріалів справи не долучений.

Водночас, суд звертає увагу, що під час розгляду заяви про призначення пенсії на орган Пенсійного фонду покладається не лише обов`язок оцінити подані заявником документи, а й обов`язок вживати заходів для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, необхідних для вирішення питання про наявність у особи права на пенсію.

Відповідно до приписів п. 1.8 Порядку 22-1 у разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, орган письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що у поданій заяві робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відтак, суд звертає увагу, відповідач, встановивши, що заявником не подано необхідних документів для призначення пенсії, повинен повідомити та роз`яснити, які документи треба подати додатково для здійснення такого призначення.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснював будь-які дії, спрямовані на виконання такого обов`язку.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №932480191966 від 15.07.2025 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Стосовно визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача про переведення з пенсії за віком на пенісю по втраті годувальника, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

Відтак, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 щодо переведення на пенсію по втраті годувальника саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

А тому, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, отже останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача яким фактично порушені права позивача Головне управління Пенсійного фондуУкраїни в Одеській області.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 932480191966 від 15.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до заяви від 09.07.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 щодо переведення на пенсію по втраті годувальника, з урахуванням правової оцінки наданної судом.

4. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 20987385).

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, місцезнаходження: Київська обл., м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, буд. 10; код ЄДРПОУ 22933548;

відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Сас Є.В.